Висновок підготовлено на запит Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Розглядаються питання перебування в активах недержавних пенсійних фондів цінних паперів, які виключені з лістингу організатора торгівлі та питання гарантування цінних паперів.

Вкладення:

Файл	Размір файла
Висновок ЦКП щодо активів НПФ.pdf	119 Kb

У разі смерті акціонера акції як об‘єкти цивільних прав входять до складу спадщини та переходять до його спадкоємців. Проте, якщо спадкоємці акціонера відсутні, невідомі, або не здійснюють переоформлення прав на спадщину, виникає ряд питань. Зокрема, тривале перебування акцій „без власника” може у деяких випадках суттєво ускладнити діяльність акціонерного товариства. Найбільш очевидною проблемою, з якою можуть стикнутися акціонерні товариства при проведенні загальних зборів акціонерів – відсутність кворуму.

Закон „Про акціонерні товариства” не містить норм, що встановлюють спеціальний правовий режим спадкування акцій. У тому випадку, коли спадкодавець був акціонером товариства, порядок спадкування цінних паперів регулюватиметься положеннями Книги шостої Цивільного кодексу України (далі – ЦК), а процесуальні питання – главою 9 розділу IV Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК).

З метою допомоги АТ, що мають значну кількість таких акціонерів, яких часто називають «мертвими душами», експерти ЦКП пропонують вирішення проблеми, шляхом визнання таких акцій «відумерлою спадщиною», яка, після дотримання певного порядку, згідно із рішенням суду переходить у власність територіальної громади.

Вкладення:

Файл	Размір файла
Recomendacii_shodo_vyznannya.pdf	149 Kb

Більш ніж десятирічний період застосування в Україні Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» виявив ряд гострих проблем регулювання сфери неплатоспроможності. До них, зокрема, належать встановлені Законом системи оплати послуг і відшкодування витрат арбітражних керуючих, а також організація оцінки майна боржника. Застосування цих систем не тільки неефективне, але й призводить до значних негативних результатів. Серед них – затягування часу і збільшення вартості процедур вирішення проблем неплатоспроможності підприємств, низький рівень відшкодування боргів кредиторам. Для даної сфери характерне масове розповсюдження тіньових домовленостей. Професія арбітражних керуючих починає втрачати репутацію і довіру суспільства. Серед основних питань, що розглядаються у дослідженні:

1. зміна статусу арбітражних керуючих. Для арбітражних керуючих доцільно обрати статус суб’єкта незалежної професійної діяльності. Поряд зі зміною статусу необхідно відбудувати та вдосконалити регуляторні системи, притаманні конструкції незалежної професійної діяльності (доступ до професії, професійний контроль з боку саморегулюючих організацій, страхування професійних ризиків, державний контроль)
2. винайдення оптимального механізму оплати послуг арбітражних керуючих. Виплата має здійснюватися у двох формах: поточній і додатковій. Поточна оплата – фіксована, невелика частина доходів, яку одержує арбітражний керуючий за результати своєї діяльності. Додаткова оплата, що формує основне «тіло» доходів конкурсних керуючих, має зацікавити у скороченні часу процедури банкрутства і збільшенні розміру відшкодування боргів.
3. відшкодування витрат арбітражного керуючого. Витрати на т.зв. утримання офісу (транспортні витрати, зв’язок, оренду обладнання, канцелярські витрати та ін..) пропонується відшкодовувати за рахунок оплати послуг арбітражного управляючого. В той час як витрати на реалізацію процесу (судові витрати, банківські послуги, державна реєстрація та ін..), а також витрати на залучення додаткових спеціалістів (аудиторів, бухгалтерів, спеціалістів із оцінки тощо) мають відшкодовуватися окремо.

Вкладення:

Файл	Размір файла
Oplata_poslug_arbitrajnogo_keruyuchogo.pdf	274 Kb

Аналітична доповідь «Державна політика і законодавство з регулювання сфери неплатоспроможності: аналіз практики та рекомендації щодо удосконаленню», яку підготовлено під науковим керівництвом Олександра Пасхавера (канд. ек. наук, член-кореспондент Академії технологічних наук України, заслужений економіст України, президент Центру економічного розвитку) та групою науковців Лідією Верховодовою (канд. ек. наук, директор Центру економічного розвитку)і Катериною Агеєвою (експерт Центру економічного розвитку). Дослідження проведено за ініціативи Центру комерційного права в рамках програми/проекту міжнародної технічної допомоги “Розвиток комерційного права в Україні”.

Вкладення:

Файл	Размір файла
Dokl_Probl_bankrut_resum_.pdf	768 Kb
Dokl_Probl_bankrut_resum_ENG_Bankruptcy_Survey.pdf	597 Kb

Проект глави 5-1 "Облік платників податків" передбачає таке:

1. Відновлення ситуації, що існувала до прийняття Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в частині реєстрації платників в податкових органах.

Такий підхід не можна підтримати з кількох причин.

По-перше, вказаним вище Законом запроваджено принцип "єдиного вікна", відповідно до якого особа реєструється у незалежному органі, який в електронній формі передає дані про реєстрацію як до податкових органів, так і до фондів, які такі дані потребують. Проект руйнує цей принцип, що, з одного боку, створить для підприємців проблеми, з іншого - ці проблеми нікому, зокрема податковим органам, не потрібні.