Нормативно-правові акти:

1)          Закон Російської Федерації (РФ) від 08.08.2001р. №129-Ф3 “Про державну реєстрацію юридичних осіб” (набув чинності з 01.07.2002р.);

2)          Цивільний кодекс РФ;

3)          Закон РРФСР від 07.12.1991 №2000-1 “Про реєстраційний збір з фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, та порядку їх реєстрації”;

4)          Указ Президента РФ від 08.07.1994 №1482 “Про впорядкування державної реєстрації підприємств та підприємців на території РФ”.

Реєстрація

Проблеми державної реєстрації у РФ пов‘язані передусім з тим фактом, що загальний порядок реєстрації юридичних осіб встановлюється Цивільним кодексом. У відповідності до ст. 51 ЦК РФ юридична особа повинна зареєструватися в органах юстиції у порядку, який встановлено відповідним законом про державну реєстрацію. Між тим, влітку цього року відповідальним органом виконавчої влади, на який покладено функції державної реєстрації та ведення державного реєстру, було призначено Міністерство з податків РФ.

Більше того, новий закон про державну реєстрацію юридичних осіб, який повинен був врегулювати проблемні питання державної реєстрації, російськими фахівцями охарактеризований, як такий, що є декларативним, неконкретним, у якому дуже багато відсильних норм. Цим законом також не врегульовані питання реєстрації індивідуальних підприємців.

За новим законом державною реєстрацією вважається акт уповноваженого органу виконавчої влади, який здійснюється шляхом внесення відповідного внесення до державного реєстру відомостей про створення, реорганізацію та ліквідацію юридичних осіб, а також інших відомостей про юридичних осіб у відповідності до закону.

Для реєстрації юридичної особи подаються наступні документи:

-           заява, яку підписано заявником, і де підтверджується, що документи, які подаються для реєстрації, відповідають встановленим законодавством вимогам, відомості, які містяться в цих документах, достовірні, та при створенні юридичної особи був дотриманий встановлений законодавством порядок;

-           рішення про створення юридичної особи;

-           засновницькі документи;

-           довідка з реєстру іноземних юридичних осіб (за вимогою законодавства);

-           документ про сплату державного мита.

У випадку реорганізації надаються:

-           заява про державну реєстрацію кожної новоствореної юридичної особи;

-           рішення про реорганізацію;

-           засновницькі документи кожної новоствореної юридичної особи;

-           угода про злиття або приєднання;

-           розподільний баланс;

-           документ про сплату державного мита.

Органом реєстрації, як вже вказувалося вище, є Міністерство з податків та зборів РФ (до того Міністерство юстиції та його місцеві підрозділи – реєстраційні палати, а також Міністерство зі справ друку, телерадіомовлення та засобів масових комунікацій, та Центральний банк РФ). У випадках, якщо місцезнаходження юридичних осіб, які створюються шляхом реорганізації відрізняється від місцезнаходження особи, що реорганізується, порядок взаємодії органів реєстрації встановлюється Урядом РФ.

Деякі російські фахівці вважають, що це є порушенням основної мети створення юридичних осіб – набуття цивільних прав та обов‘язків, яка змішується з державною метою ефективного наповнення бюджету за рахунок податків та зборів.

Більше того, у зв‘язку з тим, що законом передбачено посилання на особливий порядок державної реєстрації деяких категорій комерційних та некомерційних організацій (громадські, релігійні організації та політичні партії, наприклад, реєструються Міністерством юстиції), виявилася колізія між повноваженнями цих органів. Рішення про державну реєстрації та про відмову у неї приймає Міністерство юстиції, яке також видає документ, про внесення запису до реєстру, але запис до реєстру повинно робити Міністерство з податків, між тим воно буде нести відповідальність у випадку, якщо засновники оскаржать відмову у реєстрації до суду, хоча рішення приймалося не податковою. Таким чином, рішення про державну реєстрацію можуть прийматися і не Міністерством з податків, між тим це рішення не має правовстановлюючого значення.

Місцем реєстрації встановлено місце знаходження постійно діючого виконавчого органу юридичної особи, або місцезнаходження іншого органу або особи, яка має право діяти від імені юридичної особи без довіреності. Місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації. Між тим у переліку документів, які подаються для державної реєстрації, не має документу, якій підтверджує необхідне місцезнаходження.

Заявником можуть бути:

-           засновник;

-           керівник юридичної особи, яка виступає засновником;

-           конкурсний керуючий або керівник ліквідаційної комісії;

-           інша особа, що діє на підставі довіреності.

Заявник засвідчує своїм підписом заяву, де вказує свої паспортні дані та ідентифікаційний номер платника податків. Погіршило становище заявників вимога, про нотаріальне засвідчення підпису заявника  на відповідній заяві.

Підставою для відмови у державній реєстрації може бути тільки неподання  всього переліку документів або подання до неналежного органу. Відповідальність за зміст засновницьких документів несе заявник (засновники) юридичної особи (одночасно посилено кримінальну та адміністративну відповідальність). Це буде давати підстави для судових процесів про визнання реєстрації недійсною на підставі незаконності змісту засновницьких документів. У податкових органів не має достатніх наукових та правових потужностей для перевірки документів на відповідність законодавству, тому відповідальність у було перекладено на засновників.

Реєстрація змін, які вносяться до засновницьких документів, або змін до відомостей про юридичну особу, які містяться у державному реєстрі

Для реєстрації змін до засновницьких документів надаються наступні документи:

-           заява;

-           рішення про внесення змін;

-           зміни, які вносяться до засновницьких документів;

-           документ про сплату державного мита.

Для внесення змін, які не пов‘язані з засновницькими документами, надається тільки заява.

Строки державної реєстрації

Строк реєстрації  - 5 робочих днів з моменту отримання відповідних документів (які можуть бути направлені, також, поштою), але  фактично строки можуть корегуватися у зв‘язку з недоліками в роботі поштових органів.

Рішення про державну реєстрацію є підставою для внесення відповідного запису до державного реєстру. Заявнику не пізніше одного робочого дня від дати державної реєстрації  видається документ про внесення запису.

Орган реєстрації повинен протягом 5 днів від дати державної реєстрації направити відомості про реєстрацію до відповідних державних органів.

Реєстр

Для формування єдиного державного реєстру всі юридичні особі, які були зареєстровані до набуття чинності законом, повинні представити до органу реєстрації відомості за встановленим переліком:

-           найменування;

-           організаційно-правова форма;

-           місцезнаходження постійно діючого виконавчого органу;

-           спосіб створення;

-           відомості про засновників;

-           копії засновницьких документів;

-           дату реєстрації змін до засновницьких документів;

-           відомості про керівництво або осіб, які мають право діяти від імені юридичної особи без довіреності;

-           спосіб припинення діяльності;

-           відомості про правонаступництво (у випадках, встановлених законодавством);

-           відомості про наявність ліцензій.

Непредставлення інформації у встановлений строк (3 дня) є підставою для прийняття судом рішення про ліквідацію за заявою органу реєстрації. Відомості про наявність ліцензій надаються органами, які надали такі ліцензії, протягом 5 днів від дати прийняття рішення про видачу такої ліцензії (анулюванню, зміни).

Законом також встановлено, що відомості, які містяться у реєстрі, вважаються достовірними до моменту, коли в них будуть внесені зміни.

Реєстр відкритий для користування, за виключенням відомостей, які становлять податкову таємницю та паспортних даних фізичних осіб. Відомості надаються за плату (за виключенням деяких державних органів, які можуть отримувати інформацію у повному обсязі безкоштовно).

Ліквідація

Про прийняття рішення про ліквідацію засновники повідомляють органі реєстрації протягом 3 днів в письмовій формі.  Орган реєстрації вносить відповідний запис до реєстру (юридична особа знаходиться в процесі ліквідації). З цього моменту не можуть вноситися зміни до засновницьких документів, реєстрація інших юридичних осіб, де засновником є особа, що ліквідується, та реорганізація. Засновники узгоджують з органом реєстрації формування ліквідаційної комісії або призначення ліквідатора, а також складення проміжного ліквідаційного балансу.

Для ліквідації подаються наступні документи:

-           заява (підтверджується дотримання встановленої процедури, завершення розрахунків з кредиторами та узгодження ліквідації з відповідними державними органами);

-           ліквідаційний баланс;

-           документ про сплату державного мита.

Для ліквідації у порядку банкрутства надаються:

-           ухвала арбітражного суду про завершення конкурсного провадження;

-           документ про сплату державного мита.

Ліквідаційна комісія або ліквідатор можуть звернутися до суду з повідомленням про завершення процесу ліквідації зі спливом двохмісячного строку після публікації у пресі відомостей про ліквідацію.

Орган реєстрації має право звернутися до суду з вимогою про ліквідацію юридичної особи у випадках порушень процедури при створенні юридичної особи, якщо ці порушення не можуть бути усунені, а також у випадку  неодноразових або грубих порушень законодавства в процесі діяльності юридичної особи.

Відповідальність органу реєстрації та заявника (або юридичної особи) за неправомірні дії

За необґрунтовану відмову у державній реєстрації, або порушення строків державної реєстрації, або інше порушення порідку державної реєстрації, а також за відмову у наданні або несвоєчасне надання відомостей з державного реєстру, посадові особи органів реєстрації несуть відповідальність у відповідності до законодавства. Орган реєстрації відшкодовує втрати, які спричинила відмова у державній реєстрації, ухилення від державної реєстрації або порушення порядку державної реєстрації, за умови наявності їх вини.

Заявники або юридичні особи несуть відповідальність за ненадання, несвоєчасне надання, надання недостовірних відомостей, які необхідні для включення до державного реєстру.