ВИСНОВОК

щодо проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законів України (щодо реєстрації професійних спілок, як юридичних осіб)”

(внесений народним депутатом України Волинцем М.Я.),

реєстр. № 2083 від 08.09.2006 р.

І. Суть законопроекту

    Законопроектом передбачається внесення змін до Цивільного кодексу України, якими встановлюються особливості набуття професійними спілками статусу юридичної особи. Саме, передбачається встановити, що:

юридичною особою є організація, створена і зареєстрована або легалізована (професійні спілки) у встановленому законом порядку (зміни до ч.1 ст.80);

юридична  особа  вважається  створеною  з дня її державної реєстрації. Однак професійні спілки набувають статусу юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення) (зміни до ч.4 ст.87);

юридична  особа  підлягає  державній реєстрації або легалізації (професійні спілки), у порядку, встановленому законом (зміни до ч.1 ст.89);

цивільна  правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення (для професійних спілок – з моменту затвердження статуту (положення)). Цивільна правоздатність юридичної особи припиняється з дня внесення до єдиного  державного реєстру відповідного запису; професійна спілка – з моменту припинення її діяльності (зміни до ч.4 ст.91).

Крім того, відповідні зміни пропонується внести до Законів України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”.

ІІ. Обґрунтування, що міститься в пояснювальній записці

    У пояснювальній записці до законопроекту, з метою обґрунтування необхідності його прийняття, зазначається:

що Конвенцію Міжнародної організації праці №87 про свободу асоціації та захист права на організацію, закріплено право працівників створювати за своїм вибором організації без попереднього дозволу, а також вступати в такі організації за  єдиної умови підпорядкування статутам останніх (стаття 2), право організації працівників  вільно організовувати свою діяльність (стаття 3), набуття статусу юридичної особи не може бути підпорядковане умовам, що перешкоджають застосуванню статей 2 і 3 (стаття 7);

що національне законодавство не може порушувати гарантії, передбачені цією Конвенцією.

що Цивільний кодекс і Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” встановлює єдиний для всіх порядок створення і припинення юридичних осіб, за яким юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації, а цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення;

що існування такого єдиного порядку створення юридичних осіб суперечить Конвенції Міжнародній Організації Праці №87 тому, що вимагає від профспілок проходження державної реєстрації.

ІІІ. Аналіз законопроекту

Аналіз законопроекту свідчить про те, що замість вирішення давно назрілої проблеми - приведення Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” у відповідність до рішення Конституційного Суду України у справі про свободу утворення профспілок від 18.10.2000 р. №11-рп/2000, а також у відповідність до Конвенції МОП (міжнародної організації праці) №87 “Про свободу асоціації та захист прав на організацію” – законопроектом робиться спроба встановити у законодавстві України порядок, за яким профспілки набуватимуть статусу юридичної особи без будь-якої процедури реєстрації та занесення відомостей до державного реєстру юридичних осіб, просто з моменту затвердження статуту профспілки на її установчих зборах (конференції, з’їзді).

Пропозиції, викладені у законопроекті, видаються неприйнятними у зв’язку з тим, що в основу їх покладено хибні уявлення про те, що професійні спілки можуть створюватись і діяти лише зі статусом (правами) юридичної особи.

При оцінці законопроекту слід взяти до уваги те, що:

1) Конвенція МОП №87 (ст.7) розрізняє два варіанти існування профспілок. Перший варіант, коли вони існують без статусу юридичної особи. Другий – у статусі юридичної особи. Причому, за змістом Конвенції МОП №87, будь-яка професійна організація, зі статусом юридичної особи або без нього, має право (правоздатна) захищати права членів цієї спілки, представляти їх соціально-економічні інтереси. Іншими словами, одразу після створення профспілки як об’єднання її членів (затвердження статуту установчими зборами), причому без отримання профспілкою статусу юридичної особи, остання вже є правоздатною в тій частині, що може здійснювати функції, притаманні профспілці.

Таким чином, Конвенції МОП №87 гарантує працівникам (підприємцям) свободу об’єднання у профспілку шляхом набуття профспілкою статусу профспілки (а не юридичної особи) негайно після прийняття членами профспілки рішення про її утворення, без необхідності отримувати попередній дозвіл на це. Що ж до набуття профспілкою в подальшому статусу юридичної особи, то Конвенція не виключає того, що це може бути обумовлене у національному законодавстві проходженням процедури державної реєстрації.

2) Такий самий підхід передбачений і у Фундаментальних принципах статусу неурядових організацій в Європі, схвалених Комітетом Міністрів Ради Європи 16.04.2003р., п.5 яких чітко визначає можливість створення неурядової організації (до яких належать і профспілки) без статусу юридичної особи.

3) Таке ж регулювання встановлюється і ч.3 ст.36 Конституції України, де сказано: “Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів...”. Як бачимо, у Конституції йдеться про профспілки як організації, наділені повноваженнями щодо захисту трудових і соціально-економічних прав своїх членів, а не власними майновими правами (тобто правами юридичної особи).

4) Конституційний Суд України у своєму рішенні по справі про свободу утворення профспілок від 18.10.2000р. №11-рп/2000, у пункті 3.1 зазначив, що встановлення єдиного способу легалізації профспілок (їх об’єднань) шляхом державної реєстрації профспілок з набуттям ними статусу юридичних осіб перешкоджає праву громадян утворювати професійні спілки “на основі вільного вибору їх членів” (передбаченому ч.3 ст.36 Конституції України), оскільки громадяни можуть визнати за потрібне об'єднатися з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав у таку професійну спілку (як правило, нечисленну), яка не буде мати права юридичної особи.

Слід зазначити, що Закон України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” і досі не приведений у відповідність із зазначеним рішенням Конституційного Суду України, суперечить йому.

ІV. Формулювання проблеми та шляхи її вирішення

1) Слід констатувати, що проблема існує, і полягає вона в тому, що чинне законодавство України не відповідає Конвенції МОП №87, Фундаментальним принципам статусу неурядових організацій в Європі, Конституції України та Рішенню Конституційного Суду від 18.10.2000 р. №11-рп/2000.

2) Запропонований законопроект не вирішує проблеми, а, навпаки, поглиблює її. Не треба вносити змін ні до Цивільного кодексу України, ні до Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” та відступати від загального принципу – набуття будь-якою організацією статусу юридичної особи лише з моменту включення її до Єдиного державного реєстру. Збереження зазначеного принципу, який у свою чергу гарантує всеохопленість, достовірність та загальновідомість інформації про усіх наявних в державі суб’єктів майнових прав є дуже важливим інструментом стабільності господарського (цивільного) обороту та джерелом інформації для здійснення функцій державного управління. Відмова від його збереження – крок до правової невизначеності у питаннях про кількість, статус, повноваження учасників майнового обороту.

3) Для вирішення проблеми слід виконати п.3.1 рішення Конституційного Суду від 18.10.2000 р. №11-рп/2000, а саме внести зміни до Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, якими встановити, що:

профспілки можуть діяти як із статусом юридичної особи, так і без нього;

профспілки набувають статусу профспілки (тобто організації, наділеної повноваженнями щодо захисту трудових і соціально-економічних прав своїх членів) з моменту прийняття членами профспілки рішення про її створення, без попереднього дозволу.

V. Висновки

1. Законопроект не відповідає:

Фундаментальним принципам статусу неурядових організацій в Європі, схвалених Комітетом Міністрів Ради Європи 16.04.2003р.;

Конвенції Міжнародної організації праці №87 про свободу асоціації та захист права на організацію;

Конституції України;

рішенню Конституційного Суду від 18.10.2000 р. №11-рп/2000.