[щодо необхідності накладення 

“вето” на Закон України

“Про волонтерський рух”]

3 березня 2006 року  

Юридичний висновок щодо положень ЗУ «Про волонтерський рух» (реєстраційний № 7550), підготовлений Центром комерційного права

23 лютого 2006 року Верховною Радою України прийнято в цілому Закону України «Про волонтерський рух» (реєстраційний № 7550).

Ми занепокоєні хибними положеннями закладеними у Законі. Вважаємо, що він створює критичні перешкоди для розвитку волонтерського руху, обмежує права і можливості громадян здійснювати волонтерську діяльність та за своєю суттю спрямований на бюрократизацію цієї діяльності.

Зокрема:

1)  Закон України «Про волонтерський рух» (надалі – Закон) не враховує вимог частини першої статті 36 Конституції України якою обумовлено межі втручання держави у діяльність громадських організацій інтересами національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей. Ігноруючи вказані межі Закон передбачає, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері волонтерської діяльності здійснює координацію волонтерських організацій.

2) Законом необґрунтовано обмежено право громадян України на набуття статусу волонтера – статус волонтера особа може набути, виключно отримавши посвідчення на право провадження волонтерської діяльності, замовником же таких посвідчень можуть бути тільки волонтерські організації.

3) Закон ускладнює набуття статусу  волонтера, пов’язуючи його з систематичністю виконання робіт чи надання  послуг, що виключає  з кола осіб, які  можуть бути волонтерами тих, хто  не  виконує таку роботу  систематично. Право отримання статусу волонтера обмежено Законом: встановлена необхідність перевірки знань та навичок волонтера, що надана законом лише волонтерським організаціям та державним органам, що значно обмежує права громадян, які не мають відповідної освіти, але мають досвід нагляду за хворими та іншими особами, що потребують допомоги, на отримання статусу волонтера та створює додаткові можливості для зловживань;

 4) Закон визначає волонтерські організації як самостійний різновид  громадських організацій, що обмежує права інших громадських організацій на отримання статусу волонтерської організації та використання волонтерів для досягнення мети створення громадської організації, що не ставить волонтерську діяльність за основну мету своєї діяльності;

5) Закон, по суті, впроваджує монополію волонтерських організацій на можливість волонтерів надавати свої послуги (статус волонтера особа може набути, виключно отримавши посвідчення на право провадження волонтерської діяльності, замовником же таких посвідчень можуть бути тільки волонтерські організації), отже, буде звужено права волонтерів, інших громадських та благодійних організацій, користувачів волонтерських послуг;

6) Закон безпідставно виключає можливість укладення договору про  надання послуг волонтером в усній формі, що суперечить Цивільному кодексу України;

7) Закон суперечить Загальній Декларації про волонтерську діяльність (Прийняту Міжнародною Асоціацією Волонтерських Зусиль у січні 2001р.) та створює цілу низку інших негативних явищ, як для недержавних організацій, так і для інших зацікавлених осіб.

8) Закон передбачає можливість створення волонтерських організацій виключно як юридичних осіб. Це суперечить Фундаментальним принципам щодо статусу неурядових організацій в Європі (Прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 16 квітня 2003 р.) У пункті 5 вказаних принципів встановлено, що неурядові організації можуть бути як організаціями, наділеними цивільною правоздатністю, так і неформальними організаціями, тобто без статусу юридичної особи.

Окрім того, Закон не відповідає курсу на євроінтеграцію України, не стимулює соціального визнання волонтерів та не створює умов, які б могли популяризувати волонтерську діяльність в Україні.

У зв’язку з вищевикладеним, просимо Вас накласти вето на цей Закон та забезпечити його широке та всебічне обговорення громадськістю з метою  вдосконалення та приведення у відповідність до вимог сьогодення.

Закон  в прийнятому Верховною Радою України варіанті призведе до необґрунтованого та антиконституційного втручання держави у здійснення волонтерської діяльності та гальмуватиме розвиток волонтерського руху в Україні.