Президент України 14 лютого наклав вето на Цивільний і Господарський кодекси, що були прийняті Верховною Радою 29 листопада минулого року, та повернув їх “для суттєвого доопрацювання”. При цьому він відмітив, що ці Кодекси не узгоджуються між собою, їх численні положення не відповідають Конституції України і міжнародно-правовим зобов’язанням України.

      Президентом було зафіксовано, що Кодекси пропонують два кардинально протилежних підходи регулювання стосовно вирішення одних і тих самих питань, і що при їх паралельному існуванні неминуче виникатимуть численні колізії і непорозуміння, а це шлях до хаосу у правозастосуванні, судових помилок, порушення низки прав встановлених Конституцією України.

      Тезу Президента про те, що: “різні підходи до регулювання певних правовідносин можуть спричинити нездоланні перешкоди на шляху розвитку ринкової економіки, інвестиційної діяльності і тим самим погіршити економічне становище, імідж України у світовому співтоваристві як держави з ринковою економікою” можна сприймати як висновок про неможливість існування двох  Кодексів.

У тексті вето Президент піддав нищівній критиці головним чином Господарський кодекс. Його зауваження зводяться до того, що велика кількість його положень суперечить нормам Конституції України. Це, наприклад, стосується питань державного управління економікою, вилучення державою майна підприємця, питань організації і забезпечення зовнішньоекономічної діяльності, обмеження права осіб виступати суб’єктами господарювання.

У документі підкреслено, що Господарський кодекс не привносить у регулювання сфери господарювання принципово нових положень, залишаючись у багатьох випадках на рівні, який існував на початковому етапі формування ринкових відносин в Україні. Крім того він фактично знищує досягнуту відповідність законодавства України у сфері конкуренції вимогам законодавства ЄС. Його перевантажено посиланнями на велику кількість інших нормативних актів, а також дублюваннями одного і того самого у різних частинах документу. З останнього випливає, що він не вирішує проблему усунення множинності актів, а тому не може розглядатися як кодифікований акт (кодекс) у сфері господарювання.

Окремі положення Господарського кодексу не відповідають міжнародним угодам, які укладені Україною. 

       Критично Президент поставився і до певних положень Цивільного кодексу прийнятого Верховною радою. Це стосується неадекватного викладення у цьому Кодексі повноважень Президента щодо здійснення ним захисту цивільних прав та інтересів осіб, проголошення у Цивільному кодексі, такого, що не відповідає положенням Конституції України, права власності Автономної республіки Крим.

Президент також визнав як такі, що вступають у протиріччя з Конституцією положення Цивільного кодексу які, по-перше, надають особі, що досягла 14-ти років право вільно обирати собі місце проживання, а, по-друге, норми, що передбачають безумовне право будь-якої дієздатної особи на здійснення підприємницької діяльності. Президент вказав, що у Конституції  України є певні статті на підставі яких ці права особи можуть бути обмежені.

Цивільному Кодексу також закидається наявність у ньому великої кількості відсильних (бланкетних) норм, перевантаження теоретичними викладками, повтори норм та його внутрішня суперечливість.

У вето не міститься конкретних вказівок на дефекти книги 4 Цивільного кодексу “Інтелектуальна власність”.

 В цілому оцінка Цивільного кодексу не є такою негативною як оцінка, яку дав Президент України Господарському кодексу. Але загальне резюме Президента – повернення обох Кодексів на доопрацювання.

Тепер протягом місяця Тимчасова спеціальна комісія по підготовці і попередньому розгляду проекту нової редакції Цивільного кодексу України буде працювати на усуненням викладених у вето зауважень і подаватиме доопрацьовані варіанти Кодексів на голосування у Верховну Раду України.