На головну сторінкуНа головну сторінкуНа головну сторінкуНа головну сторінку

Millennium Challenge Corporation

Завітайте на веб-сайт Emerging Markets Group




META - украинская поисковая система







Rambler's Top100


ОГЛЯД РЕЖИМІВ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ, Джо Лоусер, Пітер Кан


Розвиток законодавства » ПУБЛІКАЦІЇ ТА НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ » ОГЛЯД РЕЖИМІВ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ, Джо Лоусер, Пітер Кан


назад

ВСТУП

У цьому огляді переглянуто закони та порядок виконавчого провадження судових рішень та інших виконавчих документів у таких країнах як Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Угорщина, Румунія та Словенія, а також обговорюється система виконавчого провадження в Сербії. В ньому зроблено спробу описати найкращі методи та набутий досвід, які зможуть стати у пригоді Україні при реформуванні її системи виконавчого провадження судових рішень.

Цей огляд було створено шляхом перегляду законодавства та інтерв’ювання практикуючих юристів кожної із країн. Переглянуте законодавство викладено у Додатку А. Перелік інтерв’юйованих практикуючих юристів надається у Додатку Б.

Цей документ починається з короткого огляду досліджень, наданого разом з рекомендаціями для українських розробників політики. У цьому огляді описуються закони і процедури, що застосовуються в різних країнах. У першій частині цього огляду увага зосереджена на процедурах провадження виконавчих документів.  У другій частині зроблено акцент на законодавстві зазначених країн, яке стосується незалежних судових виконавців

 


РЕЗЮМЕ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Хоча у досліджуваних країнах розглядається виконавче провадження по відношенню до однакової власності та використовуються однакові методи вчинення виконавчих дій щодо однакового майна, порядок виконавчого провадження та вчинені при цьому дії є різними. Жодна із країн не може похвалитися відмінною системою, яку варто було б наслідувати; всі країни стикаються з проблемами введення в дію законів, і в деяких випадках ці закони спричиняють виникнення проблем. Згідно з нижче наданою таблицею, із всіх досліджуваних країн Україна має більш швидко діючу систему.[1]  Проте, останні дослідження Виконавчого провадження в Україні показують, що кредитори стягують тільки незначний процент грошових коштів, присуджених судовим рішенням.[2]

Показники World Bank Doing Business щодо виконання контрактів

Країна

Кількість процедур після винесення судового рішення -

Кількість всіх видів процедур (включно процедур, здійснених до винесення судового рішення)

Загальна тривалість
(дні)

Вартість
(% від боргу)

Боснія і Герцеговина

17

36

180

19,6

Болгарія

11

34

150

14,0

Хорватія

6

22

175

10,0

Угорщина

10

21

90

9,6

Румунія

14

43

90

10,7

Сербія

9

33

110

12,7

Словенія

11

25

360

15,2

Україна

8

28

43

16,0

OECР в середньому

 

22

 

11,2

Ми відібрали в цих країнах декілька найкращих (а також декілька невдалих) методів, дослідження яких може допомогти Україні в удосконаленні її системи виконавчого провадження. Нижче підсумовано досвід та знання з основних питань виконавчого провадження.

§  Розгляд судової справи.  Ефективність роботи суду є основною умовою поліпшення системи виконавчого провадження. Визначення та дотримання граничних термінів виконавчого провадження може сприяти більш швидкому проходженню судових справ через систему судочинства.  В цілях обмеження можливостей боржників щодо гальмування виконавчого провадження кожна із країн ужила різних заходів для зміни законодавства, таких як, наприклад, обмеження приводів для подання апеляцій, дозвіл продовжувати судову справу під час слухання заперечення чи клопотання, встановлення коротших строків для подання заперечень та пов’язаних з цим процедур, а також накладання санкцій за невиконання наказів або приховування майна. Але цих заходів було недостатньо для досягнення поставлених цілей, так як суди переповнені, судді – недосвідчені та/ або законодавству не вдалося досягти успіху у послабленні захисту боржників. В усіх досліджуваних країнах юристи кредиторів вважають, що судді перестраховуються, захищаючи боржників та треті сторони у виконавчому провадженні судової справи.  Таке перестрахування сприяє уповільненню розгляду справ, так як часто призводить до призупинення їх суддями та сприяє подовженню тривалості судових процедур і розширенню часових обмежень.

Судові процедури.  Чим в більшій мірі у справу втручається суд, тим більшою є вірогідність зволікання у розгляді справи через неефективність роботи або накопичення нерозглянутих справ у суді, або через наявність у боржників можливості відкласти розгляд справи.  Наприклад, незважаючи на те, що при розгляді більшості заперечень та апеляцій виконавче провадження не призупиняється, Боснія і Герцеговина (надалі – „Боснія”) страждають від нездатності суду розглядати справи за цих обставин.  Тягар численних процесуальних дій у Боснії збільшується через те, що всі побутові позови розглядаються у суді, створюючи таким чином нездоланну кількість нерозглянутих справ. Прийняття надто багатьох підстав для подання заперечень та апеляцій може викликати збій системи виконавчого провадження, зокрема, при перенавантаженні та поганому управлінні судів або при відсутності у них права чи бажання протистояти діям боржника, спрямованим на зволікання у виконавчому провадженні. У Хорватії, згідно із законом, судді мають широкі повноваження щодо управління виконавчим провадженням судових справ в цілях швидкого та ефективного їх вирішення, але підвищення ефективності гальмується, так як недосвідчені або обережні судді не використовують свої права на швидке прийняття рішень щодо фіктивних заперечень та апеляцій, поданих від імені боржників і третіх сторін. 

Позасудові процедури.  Деякі процедури можна вивести за межі суду.  Наприклад, за певних обставин в Угорщині дозволяється вчиняти виконавчі дії у позасудовому порядку по відношенню до рухомого майна, а у Хорватії - по відношенню до нерухомого майна.  В обох випадках виконавче провадження може здійснюватися у позасудовому порядку тільки у випадку, коли боржник та кредитор домовляться про це у письмовій формі.  В Угорщині така домовленість повинна містити такі положення: визначення мінімальної ціни, за якою заставлений предмет може бути продано, та/ або визначення методу калькуляції, використаного для цієї цілі; визначення періоду, протягом якого застава повинна бути реалізована (продана) після закінчення терміну застави; та правові наслідки нездійснення продажу майна. Можливі три види продажу (реалізації) у позасудовому порядку: спільний продаж майна; продаж майна самим кредитором; або продаж майна агентом кредитора, наприклад, особою, яка офіційно займається наданням кредитів, забезпечених заставою, та/ або організацією аукціонного продажу.  Продаж майна кредитором дозволяється тільки у випадку, якщо ринкова ціна цього майна зареєстрована або якщо кредитор в комерційних цілях займається наданням кредитів, забезпечених заставами.

Система судових виконавців.  Болгарія, Угорщина, Румунія та Словенія прийняли законодавство, яке передбачає використання послуг незалежних судових виконавців [3].  Хоча наш огляд носить дуже обмежений характер, виявилося, що для Румунії та Болгарії ця система дуже вигідна, у той час як Словенія отримує від неї значно меншу вигоду. Наш огляд показує, що основною запорукою успішного використання незалежних судових агентів є:

1.  Більш суворі та об’єктивні вимоги до навчання та тестування.

У Словенії працює багато незалежних судових виконавців низької кваліфікації, можливо, через зниження рівня вимог до середньої школи, і судові виконавці все ще тільки набувають досвіду роботи. Так як кредитори у Словенії можуть вибирати судового виконавця за власним бажанням, невдовзі ринок очиститься від судових виконавців низької кваліфікації.  Румунія виставляє вищі освітні вимоги (ступінь Бакалавра права) та має п’ятирічний досвід роботи з незалежними судовими виконавцями.  Болгарська модель передбачає високо об’єктивний критерій оцінки разом із залученням професіоналів, що дозволяє звести до мінімуму свободу дій і покластися на результати екзаменів, які у більшості випадків проводяться анонімно.

2.  Ефективна система контролю і дисципліни.  Ця система повинна включати: обов’язкове ведення записів щодо розглянутих справ та фінансів: регулярні перевірки з боку суду та надання звітів до суду, залучення колегії суддів чи міністерства (можливо, ефективніше звертатися до міністерства, хоча у Словенії діє колегія суддів, яка проводить перевірки та звітує перед Міністерством юстиції); та дисциплінарні процедури і санкції, які може бути запропоновані колегією та судами, але введені міністерством (як у Словенії).

3.  Добросовісна та гнучка шкала зборів.

Найкращим методом може стати встановлення шкали зборів, яка дозволить кредиторам і судовим виконавцям обговорювати нижчі або вищі збори, якщо боржник, відповідальний за сплату зборів, матиме захист. Збори можуть встановлюватися Міністерством юстиції за участі кредиторів і судових агентів та після визначення витрат на різні дії виконавчого провадження.

Ефективність роботи судових виконавців.  Стабілізація та мотивування роботи судових виконавців може підвищити її ефективність. Як зазначалося вище, судові виконавці повинні бути належним чином навчені, і в деяких країнах прийшли до висновку, що вони повинні мати професійну освіту. Незалежні судові виконавці можуть підвищити ефективність роботи за умови високої кваліфікації та належного контролю. Угорські та Словенські практикуючі юристи рекомендують в цілях мотивування судових виконавців визначати граничні строки конфіскації та продажу майна, і при здійсненні роботи судовим виконавцем раніше граничного строку сплачувати йому частину суми, а при порушенні ним граничного строку – застосовувати до нього санкції.

Прискорення процедур виконавчого провадження.  Україна повинна розглянути спеціальні процедури виконавчого провадження судових справ між підприємствами при достатній кількості доказів заборгованості та засобів оспорювання.  Прикладом є спеціальні боргові зобов’язання (“zaduznica”) між підприємствами, за якими кредитор може звернути до стягнення безпосередньо вказані банківські рахунки, не потребуючи при цьому судового наказу[4]

Чітка організація та поліпшення процедур виконавчого провадження.  Прискорена процедура вчинення виконавчих дій по відношенню до банківських рахунків через Національний Банк Сербії є чудовим прикладом простого та економічно ефективного методу виконавчого провадження по відношенню до активів. В Угорщині грошові позови проти компаній можуть також звертатися до примусового виконання за допомогою наказу щодо негайного стягнення боргу через банківську систему, не вдаючись до відкриття виконавчого провадження у суді. 

Обмеження апеляційних скарг (оскаржень).  У більшості із досліджуваних країн було змінено закони в цілях обмеження кількості апеляційних скарг та їх впливу.  Апеляції (оскарження) з боку боржників та третіх сторін можуть суттєво загальмувати процесуальні дії, як, наприклад, у Словенії.  Єдиним рішенням є створення законодавства, яке не передбачає призупинення розгляду судових справ при наявності апеляційної скарги. Проте, у більшості із досліджуваних країн суд може встановити такий порядок виконавчого провадження, коли при наявності апеляції судовий розгляд справи призупиняється. Єдиним рішенням у випадку призупинення судового розгляду є виставлення вимоги, щоб боржник вніс примусову судову заставу у сумі позову кредитора. Це також може бути застосовано по відношенню до заперечень проти судових наказів та дій судових працівників і виконавців.

Гнучкі процедури, що стосуються прав на заставу.  Бажано, щоб кредитори мали право застосовувати до рухомого майна боржника заставу, яка охоплює всі види активів божника (blanket lien). Це дасть їм можливість надавати кредит, беручи до уваги поточні та майбутні активи, не укладаючи нових договорів про забезпечення.  Це також спростить виконавчі дії по відношенню до рухомого майна підприємства-боржника, так як кредитор зможе визначити майно, що на цей час є у власності боржника і по відношенню до якого повинні бути здійснені виконавчі дії, – або ще краще, судовий виконавець зможе визначити майно при зверненні до виконання судового наказу (виконавчого листа) щодо накладення арешту на все рухоме майно в службових приміщеннях боржника. 

Стягнення торгових боргів.  У більшості із досліджуваних країн є відносна впевненість в тому, що кредитор, який утримує цінну заставу, з часом отримає заборговані йому гроші. Це особливо правильно по відношенню до банків, які мають можливість максимально захистити кредити і одержати інформацію, яка необхідна їм для визначення місцезнаходження майна, а також можуть використати процедури виконавчого провадження по відношенню до його забезпечення (застави).  Але торгові кредитори (фірми, що надають комерційний кредит), наприклад, постачальники, які мають дебіторську заборгованість, не мають чітко визначеного періоду часу для стягнення заборгованих сум.  У деяких країнах намагалися допомогти їм шляхом введення такого правила, що виконавчі по відношенню до торгових боргів можна вчиняти без одержання на це судового рішення у суді з цивільних справ чи у господарчому суді. Наприклад, в Румунії існує спеціальна процедура стягнення грошових боргів, наприклад, дебіторської заборгованості.  Якщо борг визнається боржником у письмовому документі та належить до сплати і не оскаржується, кредитор може звернутися до суду, і суд повинен видати виконавчий лист, не аналізуючи конкретні обставини справи. 

Перехід заставленого нерухомого майна у власність заставоутримувача.  Нерухоме майно є одним із джерел добробуту та використовується як застава при одержанні позики. Але, якщо банки стикнуться з дорогим та тривалим процесом переходу майна у власність заставоутримувача, вірогідність надання ними кредиту під заставу нерухомого майна буде меншою, а якщо вони все-таки нададуть кредит, то вимагатимуть вищої процентної ставки, більш жорстких умов забезпечення та коротших строків, ніж у випадку добре організованої процедури переходу майна у власність заставоутримувача.  На жаль, в усіх досліджуваних країнах процедури переходу нерухомого майна у власність заставоутримувача (конфіскації) є складнішими, ніж для будь-якої іншої застави.  Законодавство, яке захищає боржників, може базуватися на думці, що нерухоме майно є більш цінним, ніж інші види майна, і що помешкання не повинні переходити у власність заставоутримувача. Хоча нерухоме майно є особливим видом власності, воно не обов’язково є більш цінним, ніж інше майно, і є сенс забезпечити більш високий захист помешкань боржника, ніж інших видів майна. Але майно, яке не є місцем проживання боржника, підпадає під прискорене судове провадження (або, можливо, під розгляд у позасудовому порядку). Помешкання, яке є місцем проживання, можна захистити у інші способи, наприклад, шляхом звільнення житла з прилягаючою ділянкою від виконавчих дій, надання часу для виконання зобов’язань і т.п. Деякі з процедур зовсім не захищають боржників. Наприклад, умови численних аукціонних продажів, де запропонована ціна мінімально знижена у порівнянні з оціночною вартістю, пригнічує покупців і провокує конфлікти. У Болгарії аукціонний продаж проводиться незалежними судовими виконавцями, які збирають закриті пропозиції протягом місяця. 

Здійснення виконавчого провадження по відношенню до рухомого майна.  У кожній країні процедура виконавчого провадження по відношенню до рухомого майна включає накладення арешту, оцінку, продаж і розподіл. Проте, в Угорщині дозволяється перехід заставленого майна у власність заставоутримувача у позасудовому порядку, якщо сторони письмово домовилися про це.

У Боснії, Хорватії та Словенії у заяві на виконавче провадження та виконавчому листі не потрібно ідентифікувати майно, по відношенню до якого будуть здійснюватися виконавчі дії. У Болгарії, перш ніж накласти арешт, судовий виконавець повинен визначити майнові об’єкти, проти яких будуть здійснюватися виконавчі дії.

У Боснії, Хорватії та Словенії виконавчий лист повинен вручатися боржнику до накладення арешту на майно, хоча суд може дати розпорядження щодо надання боржнику повідомлення про це в період накладення арешту.

У Боснії, Хорватії та Словенії судовий виконавець проводить арешт майна шляхом його інвентаризації і залишає це майно для зберігання боржнику, якщо суд не дасть розпорядження про передачу цього майна для зберігання у кредитора або третьої сторони. У Болгарії судовий виконавець проводить арешт майна шляхом його інвентаризації і залишає це майно для зберігання боржнику, якщо боржник не відмовляється виступити як хранитель цього майна. У разі відмови судовий виконавець повинен найняти хранителя для арештованого майна.

У Хорватії, Угорщині та Словенії оцінка майна проводиться судовим виконавцем, якщо суд не дав розпорядження про проведення оцінки майна судовим експертом чи спеціальним оцінщиком. В інших досліджуваних країнах експерт проводитиме оцінку у тому разі, якщо не буде установлена ринкова ціна майна.

У Боснії та Хорватії продаж майна здійснюється методом публічного аукціону або згідно з приватною домовленістю, що визначається судом. У Болгарії продаж конфіскованого або арештованого майна здійснюється через магазини чи товарну біржу за мінімальною ціною відносно до оціночної вартості. У Хорватії мінімальна ціна становить 2/3 оціночної вартості, а на другому аукціоні чи продажу – 1/3 оціночної вартості. В Угорщині рухоме майно повинно продаватися з аукціону, якщо сторони не домовилися про інший метод продажу. У Словенії метод продажу визначається судовим виконавцем.

Продаж особистого майна, яке зберігається у місці проживання чи у службовому приміщенні, може бути нелегкою та незручною справою для потенційних покупців. Останнім часом у Хорватії та Боснії робилися спроби надання допомоги судам, судовим виконавцям і кредиторам у розпорядженні конфіскованим особистим майном. У Хорватії було прийнято законодавство стосовно організації спеціальних складів-магазинів в цілях забезпечення продажу майна, а у Боснії нещодавно відкрився центр аукціонного продажу, який фінансували USAID та комерційні банки. Ні Хорватія, ні Боснія не досягли успіху, так як кредитори та підприємці Хорватії не були зацікавлені у відкритті таких магазинів.

Використання технології.  Виконавче провадження у досліджуваних країнах можна поліпшити шляхом введення для кредиторів системи електронного подання клопотань. У Словенії в Любляні вводиться система електронного подання, яка повинна скоротити час одержання виконавчого листа з трьох місяців до одного тижня.  Крім того, можливість пошуку майна через Інтернет може зменшити витрати кредиторів, що спостерігалося у Словенії.

Накопичення нерозглянутих справ у судах виконавчого провадження.  Більшість судових виконавців та суддів досліджуваних країн страждають від накопичення нерозглянутих справ[5].  Єдиним реальним шляхом вирішення цієї проблеми є звільнення суддів від багатьох адміністративних та чиновницьких функцій. Наприклад, обробка заяв на одержання наказів щодо виконання рішення повинна здійснюватися не суддями, а їх помічниками.  Саме така ситуація склалася у більшості хорватських судів, коли судді залучаються тільки у разі виникнення складного питання чи спору (на жаль, виникає багато заперечень).  У Румунії всі рішення за виконавчим провадженням передаються судовим виконавцям чи нотаріусам, а судді беруть участь тільки у випадку виникнення спорів, на противагу Боснії, де судові накази вимагаються під час всього процесу виконавчого провадження, та Сербії, де судді беруть участь у надто багатьох судових процедур в системі виконавчого провадження.

Надання допомоги процесу виконавчого провадження з боку поліції.  У кожній країні поліція зобов’язана при необхідності допомагати судовим виконавцям у здійсненні примусових дій.  Деякі органи влади в межах досліджуваних країн діють краще за інших, але, загалом, поліція не надає у такій мірі допомоги і не приділяє стільки уваги, скільки потребується.  Україна могла би розглянути іншу модель: організувати окремий поліцейський підрозділ при суді, який знаходитиметься під контролем суду чи судового виконавця.

Проблеми вручення судових документів при виконавчому провадженні.  У досліджуваних країнах багато із боржників намагаються не користуватися службою вручення судових документів, яка призводить до затримки виконавчого провадження.  У Хорватії вручення наказу про виконання судового рішення здійснюється за адресою, вказаною кредитором; якщо це не вдається зробити, тоді вручення наказу здійснюється за адресою головного офісу, зазначеною у реєстрі компаній або пенсійній агенції; якщо і це не вдається, тоді документи надсилаються поштою до суду і вважаються врученими на восьмий день після відсилання. 

Недостатній доступ до інформації про майно боржника.  У більшості країн існує процедура видання судом боржнику наказу про надання фінансового звіту або інформації про його майно.  Але ця процедура є ефективною тільки у тому випадку, коли існує реальна загроза накладення санкцій за невідповідність звіту або неповну інформацію. Більш ефективним здається виклик боржника до суду з ціллю надання ним фінансового звіту. Незалежні слідчі теж можуть стати джерелом інформації щодо майна боржника.  Хоча в кожній країні існують незалежні слідчі, через високу вартість їх послуг тільки великі кредитори використовують їх для розшуку майна. В США вартість слідчих дій з пошуку майна боржника є дуже низькою і навіть може бути одержана через Інтернет (дивіться, наприклад, www.assetsearches.com.). Вірогідно, що така система (з наступним її регулюванням) буде розроблена в Україні та в інших місцях регіону. 

Витрати і санкції

В усіх досліджуваних країнах передбачається, що витрати на виконавче провадження будуть заздалегідь сплачуватися кредиторами, але можуть стягуватися з боржника, починаючи з моменту відкриття виконавчого провадження.

Суди Боснії, Болгарії та Словенії можуть накладати штрафи на боржника та треті сторони за нерозголошення інформації про майно боржника, порушення судового наказу, приховування чи пошкодження майна боржника або гальмування процесу виконавчого провадження. Хорватські суди можуть накладати штрафи за невиконання судових наказів, як і румунські суди, які також можуть збільшувати штрафи за повторне невиконання судового наказу. У Румунії суди можуть накладати штрафи на боржника за затримку виконавчого провадження.

Попередні засоби судового захисту. В кожній із досліджуваних країн передбачається отримання кредиторами попередніх засобів судового захисту проти боржника, тобто накладення арешту (конфіскації) майна. Такі засоби судового захисту можна отримати до порушення судової справи під час розгляду пріоритетної справи у суді другої інстанції або під час виконавчого провадження. В кожній країні забезпечується отримання кредитором попереднього засобу судового захисту, якщо кредитор може довести вірогідність успішного вирішення його позову та наявність небезпеки, що відсутність попереднього засобу судового захисту може завадити здійсненню стягнення за позовом. Кредитори також повинні внести заставу у сумі, визначеній судом. В Угорщині кредитор може отримати попередній засіб судового захисту тільки у тому разі, якщо його позов порушується на підставі письмового контракту або документу, що підтверджує прийняття позову на розгляд. За винятком деяких обставин по відношенню до Угорщини, у жодній із країн кредитору не надається попередній засіб судового захисту на користь однієї сторони: боржнику повинно бути надано повідомлення про подання заяви на одержання засобів судового захисту. В Угорщині заява на одержання засобів судового захисту в односторонньому порядку може мати місце при судовому процесі щодо певних видів інтелектуальної власності.

Оманна передача та приховування майна.  Очевидно, що жодна із країн на має ефективних засобів розгляду такої широко розповсюдженої проблеми як оманна передача майна боржника.  За винятком Румунії, де дозволяється оскарження оманної передачі майна шляхом виконавчого провадження, у кожній країні кредитор повинен вирішувати проблему оманної передачі шляхом порушення проти боржника окремої судової справи у суді з цивільних справ або судової справи про банкрутство. У справі про банкрутство часто тягар доказів є легшим, хоча ця справа може розглядатися довше, ніж справа про оманну передачу у суді з цивільних справ. У більшості країн при оманній передачі та приховуванні майна суд може накласти санкції, але, як показує досвід практикуючих юристів, це рідко дає належний ефект. В Угорщині за оманну передачу майна боржник може притягуватися до кримінальної відповідальності.


РОЗДІЛ 1: РЕЖИМИ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ

У цьому розділі обговорюються та порівнюються системи виконавчого провадження шістьох країн. Обговорення включає документи, які можуть бути звернені до примусового виконання; майно, по відношенню до якого повинні вчинятися виконавчі дії, та процедури виконавчого провадження.

A. Документи, які можуть бути звернені до примусового виконання шляхом застосування процедур виконавчого провадження

1.Боснія і Герцеговина

У Боснії документи, по відношенню до яких можуть здійснюватися виконавчі дії, включають: судові рішення або акти про розпорядження майном, нотаріальні документи, що можуть бути звернені до примусового виконання, та автентичні документи (векселі або чеки з протестом, рахунки за комунальні послуги). Документи, що можуть бути звернені до примусового виконання, повинні включати ім’я та адресу кредитора і боржника, а також предмет, вид, обсяг та час виконання зобов’язання).

Дозвіл на примусову сплату комунальних рахунків через систему виконавчого провадження призводить до накопичення нерозглянутих справ у суді. Опалювальна компанія не може відключити опалювання; всі свої претензії вона повинна надсилати до суду, безвідносно заборгованої суми. Отже, у Відділенні суду Сараєво з питань виконавчого провадження (Sarajevo Court Enforcement Division) накопичено десятки тисяч позовів за несплату незначних комунальних рахунків.

2. Болгарія

У Болгарії документи, по відношенню до яких можуть здійснюватися виконавчі дії, включають: судові рішення, облікові записи у трудових книжках, певні адміністративні рішення, платіжні доручення, векселі або інші цінні папери, нотаріальні документи, в яких вказуються платіжні зобов’язання, витяги із Спеціального реєстру застав та акти, що підтверджують державні позови.

Але не всі позови мають однакові пріоритети у процесі виконавчого провадження.  Як показує судова практика, позови, учинені на підставі судового рішення, мають переважне право при здійсненні виконавчого провадження, у порівнянні з іншими позовами.

3. Хорватія

У Хорватії документи, по відношенню до яких можуть здійснюватися виконавчі дії, включають: судові рішення або акти про розпорядження майном; адміністративні судові рішення або адміністративні акти про розпорядження майном; та нотаріально засвідчені документи. Виконавчі дії можуть також вчинятися по відношенню до рахунків або повернених чеків, які є відомими як „достовірні документи”. Акти про розпорядження майном та нотаріально засвідчені документи повинні підлягати належному виконанню. Документ повинен включати ім’я боржника і кредитора, а також суму і дату сплати зобов’язання. 

4. Угорщина

Судові рішення, акти про розпорядження майном, підтверджені судом, рішення або акти арбітражного суду та нотаріально засвідчені документи можуть також звертатися до примусового виконання без одержання судового рішення. Документи, які підлягають виконанню в інших країнах Європейського Союзу, наприклад, рішення, видані в країнах ЄС, також підлягають виконанню і в Угорщині. Звичайною практикою для угорських юристів та фінансових установ є нотаріальне засвідчення кредитних договорів та інших контрактів, що у разі їх порушення дасть можливість швидко забезпечити їх примусове виконання. 

5. Румунія

У Румунії документи, по відношенню до яких можуть здійснюватися виконавчі дії, включають: судові рішення, рішення арбітражного суду, нотаріально засвідчені документи щодо належного до сплати боргу, нотаріально засвідчені векселі, рішення та інші документи до виконання країн-членів Європейського Союзу.

6. Словенія

У Законі про виконавче провадження визначаються процедури, які різняться між собою, в залежності від того, до якого із двох основних видів документів вони застосовуються. Це – виконавчі документи та автентичні документи.

Виконавчі документи включають остаточні судові рішення, судові акти про розпорядження майном, виконавчі записи нотаріуса або інші рішення чи свідоцтва, визначені законом. В них повинно бути зазначено кредитора, боржника, зобов’язання і строк виконання цього зобов’язання. Звернення до примусового виконання виконавчих документів є досить ефективним, і, як правило, до одержання платежу проходить рік чи менше.

Автентичні документи включають інвойси, рахунки або чеки, офіційні документи або підтверджені виписки з рахунку про несплату боргу. Якщо у автентичному документі чітко не вказано строк сплати боргу, кредитор повинен подати письмовий документ із зазначенням дати сплати і підтвердженням несплати боргу.

B. Відкриття виконавчого провадження

1. Боснія і Герцеговина

Кредитор відкриває виконавче провадження поданням клопотання про виконавче провадження. Це клопотання повинно містити заяву про відкриття виконавчого провадження, виконавчий або автентичний документ, імена кредитора і боржника, позовну заяву, а також засоби і цілі виконавчого провадження. Клопотання вручається боржнику. 

Боржник може подати заперечення проти цього клопотання. Кредитор може дати відповідь не це заперечення. Як правило, слухання проводиться тільки тоді, коли інформації, отриманої судом з Клопотання, Заперечення та Відповіді, недостатньо для прийняття рішення. 

Суд повинен прийняти рішення щодо клопотання про виконавче провадження протягом восьми днів після слухання. Виконавчий лист має посилатися на виконавчий чи автентичний документ, наприклад, на рішення суду, позов, засоби і цілі виконавчого провадження та іншу інформацію, необхідну для виконання рішення.  Цей виконавчий лист повинен бути вручений кредитору і боржнику.  Якщо він стосується особистого (рухомого) майна, він вручається в час здійснення першого етапу провадження. При здійсненні виконавчого провадження по відношенню до нерухомого майна суд повинен також внести запис про виконавче провадження в Земельну книгу.

Якщо кредитор хоче здійснити виконавчі дії по відношенню до коштів чи майна, заборгованих боржнику, тоді виконавчий лист необхідно вручити боржнику боржника. Там, де порушується позов щодо майна, яке є у спільному володінні, всі власники мають бути повідомлені про рішення щодо відкриття виконавчого провадження.  Виконавчий лист щодо вчинення виконавчих дій по відношенню до особистого майна передається для виконання судовому виконавцю.

Єдиною проблемою виконавчого провадження у Боснії є те, що кредитор може вчиняти виконавчі дії по відношенню до різних предметів майна боржника в кількох судах. Місцем виконавчого провадження щодо нерухомого майна є суд, до округу якого відноситься місцезнаходження майна.

Процедура одержання виконавчого листа, як правило, займає три або чотири місяці, хоча у невеликих судах вона може бути значно коротшою.

2. Болгарія

Кредитор вимагає від суду видання виконавчого листа. Після перевірки та визначення обґрунтованості цієї вимоги суд видає виконавчий лист. Клопотання кредитора повинно бути вручено боржнику. Кредитор надає виконавчий лист незалежному або державному судовому виконавцю і визначає спосіб його виконання; кредитор може пізніше визначити інші методи або майно, які можуть бути використані для покриття боргу.

Після одержання вимоги кредитора судовий виконавець повинен надіслати боржнику пропозицію щодо добровільного виконання зобов’язань протягом семи днів.  Якщо позов було порушено на підставі несудового документу, після одержання цієї вимоги боржник може протягом семи днів подати заперечення проти законності боргу, вказаного у виконавчому листі, перериваючи цим процес виконавчого провадження; або боржник може оспорити цей виконавчий лист шляхом порушення окремого позову у суді. Виконавче провадження може бути продовжене тільки після видання судом рішення щодо заперечення. 

3. Хорватія

Суд видає наказ про виконання рішення у відповідь на заяву кредитора, яка може бути надіслана поштою. Заява повинна включати імена кредитора і боржника, позовну заяву, майно, по відношенню до якого вчиняються виконавчі дії, і повинна посилатися на документ, на підставі якого вчиняються виконавчі дії. Позов, що порушується згідно із „достовірним документом”, повинен містити вимогу, яка полягає у тому, що суд повинен наказати боржнику сплатити суму позову протягом восьми днів, та заяву на здійснення виконавчого провадження. У більшості випадків заява розглядається судовим чиновником. Якщо при виконанні документу виявляються попередні умови, суд може сам прийняти рішення. Там, де факти оспорюються, суд може перевірити їх і внести поправку. Проте, ця процедура часто викликає суттєву затримку у здійсненні виконавчого провадження.

У невеликих судах процедура видачі виконавчого листа є швидкою та ефективною; але у суді в Загребі і деяких великих судах видача виконавчого листа часто затримується через перевантаження судів.

4. Угорщина

Кредитор подає до суду заяву на видачу виконавчого листа разом із документом, що підлягає виконанню, та зазначенням заборгованої суми. Потім суд видає виконавчий лист, який передається судовому виконавцю для виконання. Грошові позови проти компаній також можуть вирішуватися шляхом видання наказу стосовно негайного стягнення боргу, що дає можливість стягнути борг через банківську систему без застосування процедури виконавчого провадження у суді.

Згідно з інформацією, отриманою від інтерв’юйованих практикуючих юристів, цей порядок діє добре, але у більшості судових округів спостерігається незначна затримка в одержанні виконавчого листа.

5. Румунія

Кредитор подає заяву на видачу виконавчого листа судовому виконавцю. Потім судовий виконавець подає до суду заяву кредитора і виконавчий лист. Суд приймає рішення без присутності сторін і включає до нього „юридичну формулу виконання” (штамп, який ставиться судом на виконавчому рішенні суду і засвідчує, що це відповідне рішення може бути звернене до виконання). Затвердження виконавчого листа не підлягає оспорюванню; відмова у наданні виконавчого листа може бути оскаржена кредитором протягом п’яти днів. У деяких випадках суд першої інстанції визначає граничний строк сплати, і до цього строку процедури виконавчого провадження не можуть бути розпочаті, якщо суд не накаже зробити це терміново через існування небезпеки несплати боргу у разі затримки виконавчого провадження (у зв’язку з передачею чи розтратою майна і т.п.).

Перш ніж по відношенню до майна боржника будуть вчинені виконавчі дії, боржнику надсилається повістка, яка включає ім’я та адресу боржника, виконавчий лист, граничний строк добровільного виконання зобов’язання та наслідки його невиконання. Якщо боржник не виконав зобов’язання до граничного строку, судовий виконавець повинен негайно відкрити виконавче провадження.

Існує спеціальна процедура для грошових боргів, наприклад для дебіторської заборгованості. Якщо борг визнається боржником у письмовому документі, підлягає сплаті і не оспорюється, кредитор може звернутися до суду, і суд повинен видати виконавчий лист, не аналізуючи конкретні обставини справи.  У таких випадках немає необхідності у сплаті гербового збору (який, як правило, становить 1% від вартості позову).

6. Словенія

Кредитор подає заяву на виконавче провадження, в якій визначається кредитор, боржник, виконавчий чи автентичний документ, зобов’язання боржника, необхідні виконавчі заходи, майно, яке підпадає під виконавчі дії (ми вважаємо, що немає необхідності докладно описувати рухоме майно) та доказ сплати судових зборів. Заява, що подається на підставі автентичного документу, повинна містити клопотання до суду щодо накладання на боржника зобов’язання сплатити борг протягом восьми днів від вручення виконавчого листа.  Якщо кредитор, який застосовує автентичний документ, звертається з проханням про вчинення виконавчих дій по відношенню до банківських рахунків, він не повинен надавати банківську інформацію чи номер рахунку; суд сам робить запит і дізнається цю інформацію після видачі виконавчого листа.

У судовому виконавчому листі вказується кредитор, боржник, документ, що підлягає виконанню, зобов’язання боржника, виконавчі заходи, майно, що підпадає під виконавче провадження, та інша інформація, необхідна для виконання судового рішення. Наказом також призначається судовий виконавець. Наказ, виданий на підставі автентичного документу, накладає на боржника зобов’язання щодо сплати боргу та витрат.

Суд вручає наказ про виконання рішення, в якому призначається судовий виконавець, або наказ про призначення судового виконавця, або наказ про призначення судового виконавця разом з копіями всіх документів, необхідних для виконання рішення. Суд також вручає наказ щодо вчинення виконавчих дій по відношенню до грошового позову, виданий на підставі виконавчого документу, щодо боржника боржника, а також інформацію про банк, в якому у боржника відкрито рахунок.

Судові експерти і судові чиновники можуть проводити виконавче провадження та видавати накази, які дозволяють вчиняти виконавчі дії в цілях стягнення грошів за позовами, вчиняти виконавчі дії на підставі автентичних документів і наказів, а також видавати накази щодо авансових платежів, цінних паперів, затрат на виконавче провадження та судових зборів.

Словенія рухається вперед до електронної подачі заяв на виконавче провадження. Було визначено, що електронна подача заяв скоротить час, необхідний для одержання наказів, з трьох місяців до одного тижня.

Словенія має добре організовану процедуру розгляду грошових позовів, які підлягають сплаті і порушуються на підставі автентичного документу (оригіналу чи засвідченої копії). Суд не вивчає всі обставини справи за позовом.  Якщо позов відповідає процесуальним умовам, суд видає платіжне доручення. Наказ, який відхиляє заяву на видання платіжного доручення, не підлягає оспорюванню. Заперечення повинно бути надане відповідачу протягом 8 днів з дня вручення платіжного доручення. При подачі заперечення, як правило, судова справа автоматично переходить на розгляд до суду з цивільних справ. Платіжне доручення звертається до примусового виконання, якщо відповідач не оспорив позов протягом восьми днів з моменту вручення платіжного доручення. У спорах, які стосуються векселів або чеків, цей термін сплати становить три дні. Незважаючи на можливість прискорення виконавчого провадження, кредитор який застосовує автентичні документи, може стикнутися з тривалим і дорогим виконавчим провадженням, так як заперечення дійсності документу може призвести до передачі справи до суду першої інстанції для розгляду її з урахуванням обставин справи.

C. Види майна, що підпадають під виконавче провадження

1.Боснія і Герцеговина

Будь-яке рухоме чи особисте майно або будь-яке право, яке не виключається законом, може підпадати під виконавче провадження.

Майно, що перебуває у спільній власності, підлягає продажу, але при цьому суд повинен вказати, що майно пропонується для продажу як неподільно, так і як частка спільної власності. Пізніше суд вирішить, чи це майно буде продано неподільно, чи тільки як частка власності боржника.  Це залежатиме від того, чи буде продажна ціна майна „суттєво вищою” у разі неподільного продажу. Рішення приймається на підставі цін, запропонованих під час аукціонного продажу, для всього майна і для окремих його часток. Спільні власники, які не є боржниками, отримують повідомлення про продаж і можуть вимагати здійснення своїх прав або опротестувати процедуру.

2. Болгарія

Майно, на яке можна накласти арешт при здійсненні виконавчого провадження, включає нерухоме майно, рухоме майно та надходження. Надходження включають заробітну плату та банківські рахунки. Володіння нерухомим майном, яке включає землю і будівлі, не має обмежень. Як зазначено нижче, існують деякі труднощі з визначенням місцезнаходження рухомого та нерухомого майна боржника.

Виконавче провадження не має особливих положень щодо інтелектуальної власності. На сьогодні не було спроб відкриття виконавчого провадження проти сплати роялті або подібного доходу від інтелектуальної власності.

3. Хорватія

Нерухоме та особисте майно може підпадати під виконавче провадження. Якщо кредитор запропонує вчинити виконавчі дії по відношенню до ряду майнових об’єктів, суд, на вимогу боржника, може обмежити виконавче провадження тільки деякими майновими об’єктами, якщо їх буде досить для задоволення позову, або може призначити здійснення виконавчих дій по відношенню до інших майнових об’єктів.

4. Угорщина

Частина нерухомого майна, що належить боржнику, може підпадати під виконавче провадження, незалежно його характеру чи виду управління ним, та безвідносно будь-яких прав чи обмежень, якими це майно обтяжене. Проте, частка нерухомого майна може продаватися тільки у випадку, якщо іншого майна боржника недостатньо для задоволення позову або якщо цей позов може бути задоволений за допомогою іншого майна тільки через непомірковано тривалий період часу.

Особиста власність, що належить боржнику, підпадає під виконавче провадження.

Кредитор може учинити позов проти інтелектуальної власності, який реєструється і може виступати як застава; або реєструється судовий наказ про накладення арешту на майно. Кредитор може також накласти арешт на роялті або продати авторське право чи сам патент.

Слід відмітити, що кредитор може також порушити проти неплатоспроможного підприємства судову справу з його ліквідації. У такому випадку справу не може вести фізична особа, а веде управляючий майном. Управляючий майном стягує борги боржника і ліквідовує майно боржника (в тому числі майно, заставлене як забезпечення). Зобов’язання задовольняються відповідно до пріоритетів, викладених в Законі про банкрутство (адміністративні, забезпечені, незабезпечені зобов’язання і т.п.).

5. Румунія

Кредитор може вчиняти виконавчі дії по відношенню до всіх доходів та майна, за деяким винятком.

6. Словенія

Кредитор може вчиняти виконавчі дії по відношенню до нерухомого та особистого майна, за деяким винятком.

Виконавчі дії можуть вчинятися безпосередньо по відношенню до нотаріальних документів на нерухоме майно, якщо вони включають імена кредитора і боржника, опис майна, суму і дату сплати забезпеченого позову або дані, на підставі яких можна визначити суму і дату сплати, а також заяву боржника про те, що він згоден із внесенням застави, здійсненням виконавчих дій по відношенню до майна і його обігом протягом одного місяця від початку продажу, який проводився для покриття боргу у порядку виконання рішення суду.

Нотаріальний документ, що підлягає безпосередньому виконанню, який підтверджує заставу рухомого майна, позовну заяву або право на участь, повинен містити імена кредитора і боржника, опис правової бази, опис майна, позовної заяви або права, суму і дату сплати забезпеченого позову, або дані, на підставі яких можна визначити суму і дату сплати, а також заяву боржника про те, що він згоден із внесенням застави і сплатою забезпеченого позову за рахунок заставленого майна після того, як наступить строк сплати. 

D. Процедури виконавчого провадження

1.Боснія і Герцеговина

Крім трьох або чотирьох місяців, необхідних для одержання наказу на здійснення виконавчого провадження, від шести місяців до року займає вчинення виконавчих дій по відношенню до майна, і навіть інколи більше, якщо це стосується нерухомого майна.

Розслідування щодо місцезнаходження майна

Важко визначити місцезнаходження нерухомого майна, яке належить боржнику. Державного реєстру нерухомого майна не існує, і тому не можна оперативно знайти інформацію, що зберігається в різних судах (де проводилася реєстрація цього майна). Звісно, можна здійснити пошук майна конкретної особи за ім’ям власника, але це дуже складний процес для країни, яка має безліч муніципальних судів і погані системи доставки через гористу місцевість.

Також важко визначити місцезнаходження особистого майна. Реєстр транспортних засобів закритий для доступу широкого кола осіб, а реєстр застав надає інформацію тільки про заставлене майно (і крім цього, виступає як система реєстрації повідомлень і визначення черговості).

Інформацію про банківські рахунки боржника можна отримати шляхом надання запиту до Центрального банківського реєстру рахунків. Це коштує біля 5 доларів США. Такий запит дасть можливість дізнатися про номер рахунку, але не про суму, що зберігається на цьому рахунку.

Кредитор може звернутися з проханням, щоб суд зажадав від боржника розголошення інформації про майно боржника (надалі – „Наказ про розголошення”). Це прохання повинно бути включено до клопотання про відкриття виконавчого провадження або може бути подане окремо, якщо попередні засоби, спрямовані на відкриття виконавчого провадження, не мали успіху. Щоб одержати наказ на розголошення інформації третім сторонам, кредитор повинен довести, що ці треті сторони мають право володіти цією інформацією. Часто суд надсилає боржнику або третій стороні форму для заповнення, в якій зазначаються майно, доход, місцезнаходження майна та джерело доходу, а також граничний термін надання такого звіту. Форма повинна бути підписана і доставлена до суду. Суд може вимагати, щоб боржник замість заповнення форми надав звіт в процесі слухання справи. Для складання такого звіту боржнику дається 15 днів. За невиконання наказу може накладатися штраф, а особа чи компанія, яка надала неправдиву інформацію, може бути притягнена до кримінальної відповідальності.

Є кілька приватних слідчих, які можуть надати допомогу у визначенні місцезнаходження майна. Але це не є устояною практикою, головним чином, через те, що їх послуги частіше є економічно невигідними, тобто майно є достатньо цінним, щоб виправдати затрати на проведення слідчих дій.

Вручення судових документів

Більшість заяв та клопотань з боку кредитора надаються односторонньо (на користь однієї сторони). Суд надає боржнику повідомлення після прийняття рішення.

При необхідності судовий виконавець може здійснити розшук майна боржника. Судовий виконавець може ужити заходів для усунення особи, яка заважає його роботі, і може отримати допомогу від поліції.

Заперечення, апеляційні скарги та відстрочки

Заперечення може подаватися по відношенню до всіх рішень суду. Відповідь кредитора на заперечення повинна бути надана протягом трьох днів від дня одержання заперечення. Прийняття рішення судом щодо заперечення не має обмежень у часі.  Якщо суд прийме заперечення, це повністю чи частково припинить виконавче провадження.

Третя сторона, яка має право на майновий об’єкт виконавчого провадження, може подати заперечення проти відкриття виконавчого провадження. Заперечення може бути подано до завершення виконавчого провадження. Суд повинен вручити заперечення кредитору і боржнику. Кредитор повинен дати свою відповідь щодо заперечення з боку третьої сторони протягом восьми днів з дня вручення заперечення.

Співвласники нерухомого майна можуть вимагати повернення майнових об’єктів шляхом надання забезпечення (застави) та порушення судового процесу проти кредитора з метою доведення свого права на майно. Суд може також прийняти рішення в процесі здійснення виконавчого провадження.

Боржник або третя сторона може подати клопотання щодо відкриття зустрічного виконавчого провадження, спрямованого на повернення того, що теж було отримано в результаті виконавчого провадження. Клопотання може бути подано протягом 30 днів з дати ознайомлення боржника з підставами для відкриття зустрічного виконавчого провадження. Кредитор повинен дати відповідь протягом трьох днів.

Апеляції можуть подаватися тільки після прийняття рішення щодо заперечення. Раніше боржники зловживали запереченнями та апеляційними скаргами, щоб затримати вирішення справ. Але останні зміни, внесені до Закону про виконавче провадження, усунули цю можливість, і виконавчі дії продовжують вчинятися незалежно від подання заперечення чи апеляційної скарги. Не існує процедур термінового розгляду апеляційних скарг при здійсненні виконавчого провадження.

Звільнення від виконавчих дій

Майнові об’єкти, які звільнюються від застосування до них виконавчих дій, включають: предмети, необхідні для повсякденних потреб; харчові продукти і паливо на три місяці; грошові кошти, одержані в результаті вимоги про звільнення від виконавчих дій; неоподатковуваний мінімальний доход; особисті речі, в тому числі військові нагороди, весільні обручки і т.п.; доход, отриманий за позовами на аліменти та податковими позовами; позови проти тілесних пошкоджень; тимчасова допомога безробітним; допомога на дітей; при цьому стипендії звільнюються наполовину. Сільськогосподарська ділянка землі, площею менше 5 000 м2, теж звільнюється від виконавчих дій.

Сплата витрат і санкцій

Кредитор повинен сплачувати витрати на виконавче провадження. Вимога щодо відшкодування йому цих витрат повинна бути надана не пізніше ніж через 15 днів після винесення остаточного рішення суду щодо відкриття виконавчого провадження.

За невиконання рішення на боржника та інші треті сторони можуть накладатися штрафи:

<  Штрафи можуть накладатися на боржника за витрати, понесені при здійсненні виконавчого провадження, якщо боржник не виконав наказ або порушив заборону.

<  Штрафи можуть накладатися на відповідальних осіб юридичної особи за нерозголошення інформації про майно боржника, порушення судового наказу або заборони, приховування, пошкодження чи знищення майна боржника або за гальмування процесу виконавчого провадження. 

Суд визначає суму штрафу з огляду на фінансові можливості боржника, його поведінку та інші відповідні обставини. Штрафи можуть коливатися від 100 до 5 000 КМ (у.о.) для фізичної особи і від 1 000 до 100 000 КМ (у.о.) - для юридичної особи.

Оманна передача власності розглядається за допомогою цивільних та/ або кримінальних справ окремо від виконавчого провадження. Їх можна анулювати. Положення, що стосуються оманної передачі майна, входять до Закону про зобов’язання.

Попередні засоби судового захисту

Кредитор може отримати наказ щодо арешту майна до початку і під час ведення судової справи або після прийняття рішення. Кредитор повинен довести можливість успішного розгляду його позову і загрози стягнення при відсутності попередніх засобів судового захисту. Кредитор також повинен дати забезпечення. 

Здійснення права на арешт та виконання судових рішень щодо рухомого майна

Виконавчі процедури по відношенню до рухомого майна включають: арешт, оцінку, продаж та здійснення сплати кредитору. В клопотанні кредитора щодо відкриття виконавчого провадження та одержання судового рішення не потрібно зазначати все майно, по відношенню до якого будуть вчинятися виконавчі дії. 

Якщо це можливо, судовий виконавець повинен вручити боржнику рішення щодо відкриття виконавчого провадження до початку конфіскації майна, тобто він повинен надати боржнику попереднє повідомлення про конфіскацію (арешт) майна.

Судовий виконавець здійснює опис майна, що підлягає арешту, і залишає це майно на зберіганні у боржника, якщо суд, на прохання кредитора, не наказав передати майнові об’єкти на зберігання кредитору чи третій стороні. Грошові кошти, цінні папери та предмети суттєвої цінності повинні зберігатися у суді. Якщо арешт на майно не було накладено, суд повинен повідомити про це кредиторів, які протягом трьох місяців можуть подати інше клопотання щодо арешту майна.

Продаж може здійснюватися через 15 чи більше днів після арешту майна або раніше, якщо предмети арешту є швидкопсувними чи можуть суттєво упасти в ціні. Методом продажу можуть бути публічні торги чи приватна домовленість, що вирішується судом. Майно не може бути продано за приватною домовленістю за менш ніж одну третину його оціночної вартості.

Сплата з боку кредиторів повинна здійснюватися у порядку черговості після сплати затрат.

Якщо кредитор має претензію до майна, утримуваного третьою стороною, або до третьої сторони, він повинен подати клопотання щодо задоволення його претензії шляхом передачі майна. Суд приймає рішення, яке вручається боржнику боржника. Суд може наказати боржнику боржника охороняти майнові об’єкти або передати їх на зберігання. Продаж може здійснюватися через 15 чи більше днів після арешту або раніше, якщо предмети арешту є швидкопсувними чи можуть суттєво упасти в ціні. Методом продажу можуть бути публічні торги чи приватна домовленість, що вирішується судом. Майно не може бути продано за приватною домовленістю за менш ніж одну третину його оціночної вартості.

З допомогою USAID Асоціація комерційних банків Боснії нещодавно відкрила аукціонний центр для продажу конфіскованого майна. Проте, в ньому проводиться дуже мало аукціонних продажів – було продано майна тільки на суму біля 10 000 КМ (у.о.).

Здійснення права на арешт та виконання судових рішень щодо нерухомого майна

Виконавчі процедури по відношенню до нерухомого майна включають: арешт, оцінку, перевірку і захист, продаж та розподіл.

Після реєстрації виконавчого листа у земельному реєстрі суд визначає метод оцінки. Як правило, повне здійснення оцінки потребує біля місяця. Будь-яка особа, яка має першочергове право на арешт майна, порівнюючи з правом кредитора, може запропонувати скасування виконавчого провадження, якщо оціночна вартість не покриває якусь частину суми позову кредитора.

Як тільки суд визначить вартість майна, він повинен надати остаточне рішення із зазначенням вартості майна, а також методу, часу і місця аукціонного продажу. Суд також повинен визначити час і спосіб перевірки майна кредитором і потенційними покупцями. Суд може наказати видалити боржника та інших осіб з майнового об’єкту та ужити інших заходів захисту цього майна.

Продаж проводитиметься через 30 чи більше днів після оголошення рішення суду у повідомленні на дошці для оголошень. Його повідомлять сторонам та іншим особам, зацікавленим у цьому майні. Продаж повинен здійснюватися методом публічного аукціону у приміщенні суду. Покупці повинні надати забезпечення, за винятком кредитора і заставоутримувачів, вартість чиїх позовів рівна вартості забезпечення. Сума забезпечення є на 10% меншою ніж оціночна вартість майна або становить 10 000 КМ (у.о.) (5 000 євро).

Аукціонний продаж проходить таким чином:

<  На першому аукціоні сума продажу повинна хоч частково задовольняти позов кредитора і становити принаймні половину оціночної вартості.

<  Якщо перший аукціонний продаж буде невдалим, буде проведено другий аукціон, на якому сума продажу повинна становити щонайменше 33% від оціночної вартості. 

<  Якщо і другий аукціон не вдасться, буде проведено третій аукціон, на якому майно продаватиметься за будь-яку ціну. Якщо на аукціоні не буде ніякого продажу, суд може скасувати провадження. 

Як тільки купівельна ціна буде сплачена, суд повинен передати майно покупцю. Продаж анулює всі застави майна. Але сервітути та обтяження продовжують діяти після продажу майна, як і діючі контракти на оренду чи лізинг, що були занесені у Земельний Реєстр. Суд може наказати боржнику звільнити об’єкт нерухомого майна, і боржник та інші особи, які не мають юридичних підстав, щоб зайняти цей майновий об’єкт, можуть бути виселені.

На Слуханні з питань розподілу здійснюється розподіл вирученої суми (для відшкодування затрат, заставоутримувачам та кредиторам, які вчиняють виконавчі дії) у порядку черговості згідно з Рішенням чи Актом про передачу майна заставоутримувачу. Якщо внесено багато застав по відношенню до майна, сплата заставоутримувачам третьої сторони буде здійснюватися у відповідності з правилами черговості.

Сторони і заставоутримувачі, які мають переважні права або такі самі права на задоволення позову як і кредитор, можуть домовитися письмово до початку продажу про те, що продаж буде оформлено згідно з приватною домовленістю з визначенням граничного строку. Продаж за приватною домовленістю може проводитися за допомогою уповноваженого агента з нерухомості, судового рефері або іншим шляхом. Особа, яка уповноважена проводити продаж на підставі остаточного рішення суду, повинна укласти договір від імені та на користь боржника, проти якого винесено судове рішення.

Боржник може подати клопотання щодо здійснення виконавчого провадження проти іншого нерухомого чи рухомого майна, якщо доведе: що виконавчі дії по відношенню до запропонованого нерухомого майна буде дуже важко здійснити; що для непродажу іншого запропонованого нерухомого майна в цілях здійснення сплати кредитору була серйозна причина; що позов кредитора, який отримав судове рішення, може бути повністю задоволений завдяки іншому запропонованому майновому об’єкту виконавчих дій; та що при внесенні такої зміни оформлення не буде для кредитора дуже тривалим, складним і дорогим. Клопотання повинно включати доказ права власності на інше майно. Кредитор може дати відповідь на клопотання протягом трьох днів з дня його вручення.

Загалом, вчинення виконавчих дій по відношенню до нерухомого майна є повільнішим і дорожчим ніж повинно бути. Основною проблемою є система з трьох аукціонів. Немає жодної поважної причини для проведення більш ніж одного аукціону, як показав продаж з проведенням одного аукціону згідно із Законом про банкрутство. Такий продаж може дати більший доход за умови ефективності і прозорості цього одного аукціону. Крім того, суд залучається до надто великої кількості процедур, як у випадку з виконавчим провадженням у Боснії.

У деяких сферах судової практики виникають важливі проблеми при вчиненні виконавчих дій по відношенню до нерухомого майна. В усій країні тільки 30% майна зареєстровано в земельних книгах. У таких випадках кредитор повинен уживати заходів для реєстрації майна, що включають обнародування цих заходів та надання за два, три або шість місяців повідомлення про наявність заперечення щодо будь-якого майна, по відношенню до якого було учинено позов. Процедура виконавчого провадження проти майна, не занесеного до земельного реєстру, включає визначення в клопотанні щодо відкриття виконавчого провадження місцезнаходження нерухомого майна, його назви, меж і розміру, а також дані кадастрального дослідження, що стосуються цього нерухомого майна, якщо воно було введено в земельний реєстр. Слухання за участю зацікавлених сторін повинно проводитися після надання повідомлення та надання можливості подати заперечення.

Здійснення права на арешт та виконання судових рішень щодо грошових коштів та документів

У Боснії розроблено спеціальні процедури для вчинення виконавчих дій по відношенню до грошових позовів, цінних паперів та доходу. Місцем вчинення виконавчих дій по відношенню до грошового позову боржника є суд, до округу якого відноситься житло боржника, так що тут відсутня серйозна проблема з підсудністю, яка може вплинути на виконавчі дії по відношенню до нерухомого майна та особистого майна.

Коли кредитор захоче накласти арешт на доход, суд може наказати роботодавцю сплатити цю суму кредитору. Такий виконавчий лист обмежується 50% заробітної плати. Роботодавець повинен утримати цю суму, відіслати її на спеціальний рахунок і надати до суду звіт про кожний здійснений платіж. Роботодавець, який не виконав таке рішення, може бути притягнутий до відповідальності за збитки, понесені кредитором.

Арешт грошових коштів на банківських рахунках здійснюється згідно з такою процедурою:

<  Кредитор подає заяву на видання наказу щодо арешту грошових коштів. Заява повинна включати назву банку і номер рахунку, про які, як згадувалося раніше, можна дізнатися у Центральному банку. Якщо боржник має багато рахунків, кредитор повинен вказати пріоритетність (черговість) їх арешту.

<  Суд дає банку розпорядження переказати грошові кошти на рахунок кредитора. У судовому рішенні необхідно вказати номера банківських рахунків кредитора. Це рішення  надсилається прямо до банку.

<  Суд також дає розпорядження банку розголосити 30-денну історію транзакції боржника, якщо коштів на рахунках виявиться недостатньо для задоволення позову кредитора.

<  Суд також може дати банку розпорядження здійснити сплату у розстрочку.

<  Банк, який не виконає рішення суду або інші накази, буде притягнутий до відповідальності за збитки, понесені кредитором.

Виконавчі дії, що можуть бути вчинені по відношенню до цінних паперів та права власності, включають арешт, оцінку, продаж та сплату кредитору. Арешт цінних паперів здійснюється шляхом вручення рішення про виконавче провадження Реєстратору цінних паперів. Акції, що продаються на біржі, повинні продаватися через брокера, призначеного судом. Акції, що не котуються на біржі, продаються на публічних торгах або за приватною домовленістю. Цінні папери повинні передаватися, але, якщо їх вартість перевищує суму позову кредитора, кредитор повинен надати забезпечення, гарантуючи цим, що сума перевищення буде передана до суду. Затримка у реалізації цінних паперів може призвести до відповідальності кредитора.

При вчиненні виконавчих дій по відношенню до інтелектуальної власності кредитор повинен дотримуватися правил, якими регулюється продаж рухомого майна.

2. Болгарія

Протягом кількох останніх років Болгарія провела важливі реформи в системі виконання судових рішень, в тому числі залучила незалежних судових виконавців і ввела процедури прискореного вчинення виконавчих дій по відношенню до рухомого майна.

Розслідування щодо місцезнаходження майна

В наш час не існує жодного положення, вивчення якого допомогло б визначити місцезнаходження майна боржника. Отже, після винесення судового рішення кредитор або судовий виконавець не має можливості надати боржнику усний чи письмовий запит; крім того, не існує ніяких книг чи записів для вивчення. Пропозиції щодо зміни існуючих обмежень стосовно вивчення справ боржника готуються сьогодні для подання до законодавчих органів. 

Намагаючись використати державні реєстри або записи в цілях визначення місцезнаходження майна боржника, судовий виконавець повинен подати лист до відповідної агенції від імені кредитора, щоб санкціонувати одержання інформації. Реєстри нерухомого майна в цілому вважаються точними, але неповними. Ці реєстри знаходяться на місцевому, а не на державному рівні і не зв’язані між собою. Існує 128 місцевих реєстрів майна, які зв’язані з районними судами. В Міністерстві юстиції існує єдина база даних, але місцеві суди не мають до неї доступу. Проте, сьогодні у розробці знаходяться плани забезпечення централізованого доступу до інформації. Заважає цим планам те, що в електронній формі є тільки частина бази даних, а всі операції, здійснені до 1991 року, відображені тільки у паперовому форматі. Файли можна знайти за ім’ям власника.

Визначення місцезнаходження особистого майна є нелегкою задачею. Хоча існують реєстри автотранспорту, визначити місцезнаходження його в цілях арешту теж важко. Не існує правового механізму розшуку автотранспорту, і поліція не вимагає застав за автотранспортні засоби, які б перешкоджали їх передачі чи реєстрації. Реєстр компаній не містить інформацію щодо індивідуального майна, що належить фірмі боржника.

Трудові контракти повинні реєструватися у державному фонді соціального страхування, що полегшує їх ідентифікацію; наскільки відомо, не виникало серйозних порушень цієї вимоги. В той час, коли не існує механізму визначення місцезнаходження банківських рахунків фізичних осіб, визначити місцезнаходження банківських рахунків фірм зовсім неважко. Судовий виконавець надсилає банку повідомлення, „заморожуючи” на рахунках суми, передбачені судовим рішенням. На цьому етапі банк повинен чи сплатити наявні кошти судовому виконавцю у сумі, передбаченій судовим рішенням, чи заявити, що на рахунку недостатньо коштів для задоволення судового рішення. Хоча банк при одержанні наказу про „замороження” рахунків повинен поставити на ньому штамп з позначкою часу, боржник може частково зняти кошти з рахунку навіть після одержання банком наказу про „замороження” рахунків, тому що важко довести час здійснення цієї операції боржником.

Вручення судових документів

Повідомлення про процедуру виконавчого провадження надається боржнику судовим виконавцем у виконавчому листі, в якому він пропонує йому „добровільно виконати зобов’язання протягом семи днів”. Це відбувається після подання кредитором судовому виконавцю заяви на відкриття виконавчого провадження на підставі відповідного наказу. Повідомлення боржнику повинно включати виконавчий лист, ім’я та адресу подавця та застереження, що у випадку невиконання зобов’язань у визначений період до нього будуть застосовані примусові виконавчі дії.

Повідомлення повинно бути надане боржнику на його адресу, визначену для судового процесу. Якщо боржник змінив адресу, не повідомивши про це суд, повідомлення долучається до справи і вважається врученим.

Заперечення, апеляційні скарги та відстрочки

Будь-яка сторона судової справи може подати заперечення проти дій судового виконавця, в тому числі це можуть зробити треті сторони, якщо виконавче провадження відкривається проти майнового об’єкту, який знаходиться у їх власності. Клопотання, що містить заперечення, подається судовому виконавцю, який, в свою чергу, повинен подати його до суду протягом визначеного періоду. Іншим сторонам виконавчого провадження також необхідно надати повідомлення. Всі заперечення судового виконавця стосовно процедури об’єднуються в єдиному клопотанні.

Клопотання розглядаються судом на закритому засіданні, якщо для вирішення позову не потрібні показання свідків. Клопотання, що подаються третіми сторонами, розглядаються на слуханні, на яке скликаються всі сторони. Суд повинен оголосити своє рішення протягом тридцяти днів.

Звільнення від виконавчих дій

Майно боржника, яке не підпадає під звільнення від виконавчих дій, включає:

  • Харчові продукти, які необхідні боржнику та його сім’ї на період, рівний 1 місяцю;
  • У випадку, якщо боржник є фермером, культури на корню або інші сільськогосподарські продукти, що знаходяться на етапі виробництва; обмежена кількість сільськогосподарських тварин та корм, необхідний для їх годування на період до збору нового урожаю, а також обмежена кількість землі;
  • Паливо, необхідне для опалення, приготування їжі та освітлення на період, рівний трьом місяцям;
  • Механізми, прилади, інструменти та книги, які необхідні боржнику для здійснення торгівлі;
  • Житло боржника; хоча, якщо вважається, що воно є більшим ніж того потребує боржник чи його сім’я, частина житла за певних обставин може бути продана;
  • Деякі предмети повсякденного використання та інші права, визначені виконавчими органами, а також інші предмети і права, які не підпадають під арешт згідно з іншим законодавством.

Сплата витрат і санкції

Кредитор повинен сплачувати витрати на виконавче провадження. Вимога щодо відшкодування йому цих витрат повинна бути надана не пізніше ніж через 15 днів після винесення остаточного рішення суду щодо відкриття виконавчого провадження.

За невиконання рішення на боржника та інші треті сторони можуть накладатися штрафи:

<  Штрафи можуть накладатися на боржника за витрати, понесені при здійсненні виконавчого провадження, якщо боржник не виконав наказ або порушив судову заборону.

<  Штрафи можуть накладатися на відповідальних осіб юридичної особи за приховування інформації про майно боржника, порушення судового наказу або заборони, приховування, пошкодження чи знищення майна боржника або за гальмування процесу виконавчого провадження. 

Суд визначає суму штрафу з огляду на фінансові можливості боржника, його поведінку та інші відповідні обставини.

Попередні засоби судового захисту

Позивач має право удатися до попередніх засобів судового захисту в цілях забезпечення позову на будь-якому етапі судового процесу, в тому числі до подання позову до суду з цивільних справ. Як правило, вимога щодо попередніх засобів судового захисту подається тільки у випадку, якщо позивач виявить, що позов не може бути виконано у інший спосіб, або якщо йому заважатимуть виконати цей позов. Крім того, позов повинен бути підтверджений письмовими доказами, і позивач має надати гарантію у сумі, визначеній судом. Гарантія повинна надаватися у формі грошових коштів, державних цінних паперів або іпотеки.

За допомогою попередніх засобів судового захисту можна накласти арешт на майно відповідача, на рухомість та доходи відповідача, а також можна забезпечити інші засоби судового захисту, приписані судом.

Постанова суду щодо попереднього засобу судового захисту підлягає оскарженню протягом обмеженого періоду часу. Попередні засоби судового захисту можуть бути анульовані на вимогу відповідача та згідно з рішенням суду про відсутність причин для уживання заходів безпеки.

Здійснення права на арешт та виконання судових рішень щодо рухомого майна

Судові повістки щодо здійснення сплати, адресовані боржнику, видаються судовим виконавцем. В них повинні визначатися майнові об’єкти, по відношенню до яких має бути відкрито виконавче провадження. Почавши виконавче провадження, судовий виконавець повинен зареєструвати об’єкти арешту і надати при цьому виконавчий лист, докладний опис та оцінку об’єктів, а також заперечення сторін і претензії третіх сторін щодо цих об’єктів. У лістингу повинно бути вказано, чи майно залишилося у власності боржника, а також має бути визначено час і місце продажу, якщо позивач вимагає цього. Така повістка представляє собою надане боржнику повідомлення про продовження продажу.

Арештоване майно може бути оцінено судовим виконавцем за ринковою ціною, або для оцінки протягом семи днів після лістингу може бути запрошений висококваліфікований оцінщик. Якщо боржник відмовиться охороняти майно, на яке накладено арешт, можна також найняти охоронця. Витрати на досвідченого оцінщика та на охоронця судовий виконавець покладає на кредитора.

Продаж арештованого чи конфіскованого майна здійснюється через магазин або товарну біржу. П’ять процентів продажної ціни сплачується магазину чи біржі за здійснення продажу. Судовий виконавець може продавати майнові предмети, вартістю менше суми, установленої законом. Продаж може здійснюватися за ціною, рівною оціночній вартості. Якщо предмети не будуть продані через магазин протягом трьох місяців, арешт знімається і предмети повертаються до боржника, якщо відповідач не погодиться взяти ці предмети замість платежу за ціною, рівною оціночній вартості, або якщо відповідач не вимагатиме проведення нового продажу. Новий продаж проводиться з дотриманням таких самих правил, але за ціною, що становить 80% від оціночної вартості. Якщо продаж не матиме успіху, предмети будуть повернені боржнику і арешт буде знято. Завершений продаж не може оскаржувати ся чи оспорюватися ні у який спосіб.

Здійснення права на арешт та виконання судових рішень щодо нерухомого майна

Після закінчення періоду добровільного виконання зобов’язань, судовий виконавець повинен