Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

Внести до законодавчих актiв України такi змiни i доповнення:

I. До Кримiнального кодексу України:

1. Доповнити Кодекс статтею 173-1 такого змiсту:

«Стаття 173-1. Незаконне накладення арешту на майно або грошовi кошти

Накладення особою, яка проводить дiзнання, слiдчим чи прокурором арешту на майно чи грошовi кошти за вiдсутностi для цього законних пiдстав, якщо це завдало великої майнової шкоди державi, юридичнiй особi чи громадянину, —

карається позбавленням волi на строк до 3 рокiв або штрафом у розмiрi до 100 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права займати певнi посади чи займатись певною дiяльнiстю строком на 5 рокiв.»

2. У частинi 1 статтi 173 слова «до одного року» замiнити словами «до трьох рокiв з позбавленням права займати певнi посади чи займатись певною дiяльнiстю строком на 5 рокiв».

II. До Кримiнально-процесуального кодексу України:

1. Доповнити Кодекс статтями 126-1, 236-7 та 236-8 такого змiсту:

«Стаття 126-1. Гарантiї дотримання прав та законних iнтересiв громадян i юридичних осiб при забезпеченнi цивiльного позову i можливої конфiскацiї майна

При забезпеченнi цивiльного позову чи можливої конфiскацiї майна, слiдчий, якщо це не зашкоджуватиме iнтересам слiдства, повинен обрати заходи, що якнайменше обмежуватимуть громадянина в користуваннi належним йому майном чи заважатимуть нормальнiй дiяльностi пiдприємства, установи чи органiзацiї.

При забезпеченнi цивiльного позову арешт не може бути накладений на майно чи грошовi кошти, вартiсть яких перевищує суму заявленого позову.

Вилучення майна або заборона користування ним при накладеннi арешту застосовується лише у випадках, коли є пiдстави вважати, що без застосування цих заходiв забезпечення позову чи конфiскацiї буде неможливим або за наявностi даних про можливе приховування, вiдчуження, знищення, пошкодження або псування майна чи грошових коштiв, на якi накладається арешт.

Вилучене в порядку забезпечення цивiльного позову чи можливої конфiскацiї майно повинне зберiгатись в умовах, якi виключають його знищення, пошкодження, псування, iнше зменшення його вартостi. У разi закриття кримiнальної справи за вiдсутнiстю подiї злочину, за вiдсутнiстю складу злочину чи за недоведенiстю участi обвинуваченого у вчиненнi злочину, а так само при винесеннi виправдувального вироку суду, який набрав законної сили, зазначене майно повертається громадянину чи юридичнiй особi, в якої воно було вилучене, якщо судом не буде постановлено про задоволення за рахунок цього майна заявленого цивiльного позову.

Вилученi в порядку забезпечення цивiльного позову чи можливої конфiскацiї майна товари, якi пiддаються швидкому псуванню, можуть бути переданi слiдчим судовому виконавцю для реалiзацiї у вiдповiдностi з правилами глави 45 Цивiльного процесуального кодексу України. Отриманi вiд реалiзацiї грошовi кошти зараховуються на спецiальний депозитний банкiвський рахунок i не можуть витрачатись до закiнчення розслiдування чи судового розгляду кримiнальної справи. У разi закриття кримiнальної справи за вiдсутнiстю подiї злочину, за вiдсутнiстю складу злочину чи за недоведенiстю участi обвинуваченого у вчиненнi злочину, а так само при винесеннi виправдувального вироку суду, який набрав законної сили, зазначенi кошти разом з нарахованими на них банкiвськими процентами повертаються громадянину чи юридичнiй особi, в якої було вилучене вiдповiдне майно, якщо судом не буде винесено рiшення про задоволення за рахунок цих коштiв заявленого цивiльного позову.

Особи, законнi iнтереси яких порушенi внаслiдок вжиття заходiв по забезпеченню цивiльного позову чи можливої конфiскацiї майна, можуть оскаржити винесенi слiдчим рiшення до суду у вiдповiдностi з статтею 236-7 цього Кодексу.

За безпiдставне накладення арешту на майно чи грошовi кошти виннi особи у випадках, передбачених статтею 173-1 Кримiнального кодексу, несуть кримiнальну вiдповiдальнiсть.

Стаття 236-7. Оскарження до суду постанови про накладення арешту на майно та грошовi кошти, рiшення про вилучення предметiв чи документiв в ходi обшуку та виїмки i вiдмови в наданнi можливостi виготовити копiї документiв

Постанова органу дiзнання, слiдчого, прокурора про накладення арешту на майно або грошовi кошти може бути оскаржена особою, iнтересiв якої вона стосується, або її представником до районного (мiського) суду за мiсцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову.

Особа, яка подає скаргу, може просити про повне скасування постанови, про часткове її скасування щодо частини заарештованого майна чи грошових коштiв, про змiну запровадженого постановою режиму заарештованого майна чи коштiв або про повернення їй вилученого майна до закiнчення розгляду кримiнальної справи.

Рiшення органу дiзнання, слiдчого, прокурора про вилучення предметiв чи документiв в ходi обшуку або виїмки, а так само вiдмова органу дiзнання, слiдчого, прокурора у наданнi можливостi виготовлення копiй, вилучених пiд час обшуку чи виїмки документiв може бути оскаржена особою, iнтересiв якої вона стосується, або її представником до районного (мiського) суду за мiсцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову.

Особа, яка подає скаргу на рiшення про вилучення предметiв i документiв, може просити про повне чи часткове скасування такого рiшення i про повернення їй всiх або окремих вилучених предметiв чи документiв, якi не мають значення для розслiдування кримiнальної справи.

Особа, яка подає скаргу на вiдмову в наданнi можливостi виготовити копiї вилучених документiв, може простити суд про зобов’язання органу дiзнання, слiдчого, прокурора протягом певного строку надати таку можливiсть.

Стаття 236-8. Розгляд суддею скарги на постанову про накладення арешту на майно та грошовi кошти, рiшення про вилучення предметiв чи документiв в ходi обшуку та виїмки i вiдмову в наданнi можливостi виготовити копiї документiв

Скарга на постанову про накладення арешту на майно та грошовi кошти, рiшення про вилучення предметiв чи документiв в ходi обшуку чи виїмки, вiдмову в наданнi можливостi виготовити копiї документiв розглядається суддею одноособово. Одержавши скаргу, суддя витребує матерiали, на пiдставi яких винесене вiдповiдне рiшення органу дiзнання, слiдчого чи прокурора, i знайомиться з ними.

Скарга призначається до розгляду в десятиденний строк з моменту одержання матерiалiв, на пiдставi яких винесене оскаржуване рiшення. В разi необхiдностi в судовому засiданнi заслуховується пояснення особи, яка подала скаргу, її захисника чи законного представника.

Про час розгляду скарги суддя повiдомляє прокурора, який вправi взяти участь у розглядi скарги i висловити свої доводи.

Розглянувши скаргу, суддя залежно вiд того, чи були при винесеннi вiдповiдної постанови чи рiшення виконанi вимоги статтей 125, 126, 126-1, 177, 178 та 186 цього Кодексу, приймає одне з таких рiшень:

1) залишає скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову про накладення арешту на майно i грошовi кошти;

3) зобов'язує орган розслiдування повернути вилучене майно i передати його на зберiгання вiдповiдно до частини 2 статтi 126 цього Кодексу, не скасовуючи постанову про накладення арешту;

4) зобов'язує орган розслiдування повернути вилученi пiд час обшуку чи виїмки документи, якi не мають значення для розслiдування справи;

5) зобов'язує орган розслiдування надати можливiсть виготовлення копiй вилучених в ходi обшуку чи виїмки документiв.

Прийняте рiшення викладається в постановi суддi.

В разi скасування суддею постанови про накладення арешту на майно, задоволення iнших прохань, висловлених у скарзi, орган розслiдування зобов'язаний виконати постанову суддi не пiзнiше трьох дiб пiсля того, як винесена суддею постанова набрала законної сили.

Постанова суддi надсилається особi, у провадженнi якої знаходиться справа, прокуроровi, який здiйснює нагляд за розслiдуванням, та особi, яка подавала скаргу.

Постанова суддi може бути у семиденний строк оскаржена, на неї може бути внесене окреме подання вiдповiдно до статтi 354 цього Кодексу.»

2. Статтю 186 доповнити частинами 3 i 4 такого змiсту:

«Якщо документи, якi вилучаються слiдчим, мають значення для нормального функцiонування пiдприємства, установи чи органiзацiї, слiдчий, прокурор за клопотанням керiвника вiдповiдної юридичної особи зобов’язаний надати можливiсть в максимально короткий термiн провести виготовлення копiй необхiдних документiв з допомогою технiчних засобiв. Якщо копiювання може бути здiйснене безпосередньо на територiї пiдприємства, установи чи органiзацiї, де проводиться обшук чи виїмка, воно здiйснюється негайно. Слiдчий не повинен вiдмовляти у виготовленнi копiй документiв, якщо наявнiсть таких копiй не може завдати шкоди iнтересам розслiдування.

Рiшення слiдчого про вилучення предметiв чи документiв пiд час обшуку або виїмки, вiдмова слiдчого у наданнi можливостi виготовити копiї документiв, необхiдних для нормальної дiяльностi пiдприємства, установи чи органiзацiї може бути оскаржена заiнтересованою особою до суду вiдповiдно до статтi 236-7 цього Кодексу.»

3. У частинi першiй статтi 112 цифри «165-176» замiнити цифрами «165-173,173-1,174-176».

4. У частинi 4 статтi 177 слова «обшук може бути зроблений» замiнити словами «слiдчий може провести обшук».

5. У частинi 1 статтi 335 пiсля слiв «рiшення про цивiльний позов» додати слова «рiшення щодо майна та коштiв, на якi для забезпечення цивiльного позову чи майбутньої конфiскацiї був накладений арешт».

III. До Закону України «Про оперативно-розшукову дiяльнiсть»:

1. Доповнити Закон статтею 9-1 такого змiсту:

«Стаття 9-1. Вирiшення спорiв про вiдшкодування шкоди, заподiяної незаконними оперативно-розшуковими заходами

Спори про вiдшкодування майнової або моральної шкоди, заподiяної громадяниновi чи юридичнiй особi внаслiдок незаконних оперативно-розшукових дiй, вирiшуються в судовому порядку.»

2. У статтi 9:

Частину 7 викласти в такiй редакцiї:

«Матерiальна та моральна шкода, заподiяна громадяниновi або юридичнiй особi внаслiдок незаконних оперативно-розшукових заходiв, вiдшкодовується в порядку, встановленому законом, за рахунок коштiв вiдомств, працiвниками яких здiйснювались оперативно-розшуковi заходи.»

Частину 11 пiсля слiв «вiдомостi, що» доповнити словами «є комерцiйною, банкiвською, iншою охоронюваною законом таємницею».

Друге речення частини 13 викласти в такiй редакцiї:

«У разi оперативної необхiдностi такi оперативно-розшуковi заходи, за винятком зазначених у частинi 2 статтi 8 цього Закону, можуть проводитись без попередньої санкцiї прокурора, але з обов’язковим його повiдомленням протягом 24 годин про застосування таких заходiв, їх пiдстави та отриманi результати».

Доповнити статтю новою частиною 8 такого змiсту:

«У разi вилучення документiв, що мають значення для нормальної дiяльностi пiдприємства, установи чи органiзацiї, керiвник органу, що здiйснює оперативно-розшуковi заходи, зобов’язаний за клопотанням керiвника юридичної особи в максимально короткий термiн надати можливiсть для виготовлення копiй таких документiв за допомогою технiчних засобiв. У виготовленнi копiй може бути вiдмовлено, якщо їх наявнiсть перешкоджатиме викриттю злочинiв та осiб, що їх вчинили, сприятиме переховуванню осiб, якi вчинили злочин, засобiв i знарядь злочину, слiдiв злочину або предметiв, здобутих злочинним шляхом».

IV. До Закону «Про органiзацiйно-правовi основи боротьби з органiзованою злочиннiстю»:

1. У статтi 12 пiдпункт «б» пункту 4 викласти в такiй редакцiї:

«б) з попередньої санкцiї вiдповiдного прокурора по нагляду за виконанням законiв спецiальними пiдроздiлами по боротьбi з органiзованою злочиннiстю, при загрозi знищення, приховування або втрати предметiв чи документiв, якi можуть бути використанi для розкриття чи розслiдування злочинної дiяльностi - з наступним отриманням санкцiї прокурора протягом доби - на строк до 10 дiб опечатувати архiви, каси, примiщення (за винятком жилих) чи iншi сховища, брати їх пiд охорону, накладати арешт на грошовi кошти та iншi цiнностi фiзичних та юридичних осiб, вилучати предмети i документи iз складанням письмового акта, копiї якого вручаються громадянину чи представнику пiдприємства, установи, органiзацiї. У разi неотримання санкцiї прокурора протягом доби вжиття цих заходiв має бути негайно припинене.»

2. У статтi 22:

Пункт 3 доповнити частиною третьою такого змiсту:

«Не пiдлягають розголошенню, за винятком випадкiв, коли таке розголошення передбачене законом, одержанi спецiальними пiдроздiлами по боротьбi з органiзованою злочиннiстю вiдомостi, що є комерцiйною, банкiвською, iншою охоронюваною законом таємницею.»

Доповнити статтю новими пунктами 4 та 5 такого змiсту:

«4. Здiйснюючи повноваження, передбаченi пунктами 2 та 4 статтi 12 цього, працiвники пiдроздiлiв по боротьбi з органiзованою злочиннiстю не повиннi, якщо це не є єдино можливим шляхом для запобiгання злочинам, виявлення фактiв злочинної дiяльностi та встановлення осiб, котрi вчинили злочини, вдаватись до заходiв, якi на тривалий час порушують нормальну дiяльнiсть пiдприємства, установи чи органiзацiї.

Вилучаючи на строк понад 5 дiб документи, якi належать юридичнiй особi, працiвники пiдроздiлiв по боротьбi з органiзованою злочиннiстю зобов’язанi надати можливiсть виготовити з допомогою технiчних засобiв копiї документiв, необхiдних для продовження її нормальної дiяльностi пiдприємства, установи чи органiзацiї. У наданнi можливостi виготовити копiї може бути вiдмовлено лише у випадках, коли наявнiсть таких копiй сприятиме приховуванню злочинiв, осiб, якi їх вчинили, засобiв чи знарядь вчинення злочину або предметiв, здобутих злочинним шляхом.

5. Заподiяна фiзичнiй чи юридичнiй особi незаконними дiями спiвробiтникiв спецiальних пiдроздiлiв по боротьбi з органiзованою злочиннiстю майнова та моральна шкода пiдлягає вiдшкодуванню за рахунок держави в порядку, встановленому законом.»

В зв’язку з цим пункти 4 та 5 статтi вважати вiдповiдно пунктами 6 та 7.

V. До Закону «Про державну податкову службу в Українi»:

1. Доповнити статтю 11 частиною 3 такого змiсту:

«Заходи, передбаченi у пунктах 5,6,7 та 8 частини першої цiєї статтi, здiйснюються виключно на пiдставi винесеного вiдповiдною посадовою особою письмового розпорядження з обов’язковим викладенням мотивiв застосування цих заходiв. Копiя такого розпорядження у триденний строк має бути надiслана пiдприємству, установi, органiзацiї, щодо якої вжитi вiдповiднi заходи».

2. Частини 3 та 4 статтi 13 викласти в такiй редакцiї:

«Майнова та моральна шкода, завдана неправомiрними дiями посадових осiб державних податкових iнспекцiй, пiдлягає вiдшкодуванню в повному обсязi за рахунок коштiв, зазначених у частинi 2 статтi 6 цього Закону,та коштiв державного бюджету.

Посадовi особи державних податкових iнспекцiй зобов’язанi утримувати в секретi вiдомостi, якi є комерцiйною, банкiвською, iншою охоронюваною законом таємницею, не допускати їх розголошення чи iншого використання, за винятком випадкiв, коли таке розголошення чи використання прямо передбачене законом.»

3. Частину 2 статтi 14 викласти в такiй редакцiї:

«У разi незгоди пiдприємства, установи, органiзацiї з прийнятим по скарзi рiшенням державної податкової iнспекцiї воно може бути оскаржене до арбiтражного суду.»

VI. До Закону «Про державну контрольно-ревiзiйну службу в Українi»:

1. Доповнити Закон статтею 11-1 такого змiсту:

«Стаття 11-1. Гарантiї дотримання законностi при проведеннi ревiзій та перевiрок

Застосування заходiв, пов’язаних iз стягненням з юридичної особи грошових коштiв, вилученням документiв, опечатуванням кас, складiв, архiвiв допускається тiльки пiсля видання вiдповiдною посадовою особою державної контрольно-ревiзiйної служби мотивованого письмового розпорядження про вжиття таких заходiв. Копiя такого розпорядження у триденний строк має бути надана пiдприємству, установi, органiзацiї, щодо якої вжитi цi заходи.

У разi вилучення документiв органи державної контрольно-ревiзiйної служби повиннi надати працiвникам пiдприємства, установи, органiзацiї можливiсть виготовлення копiй тих iз вилучених документiв, якi необхiднi для нормальної роботи вiдповiдної юридичної особи, або надавати можливiсть тимчасового користування вилученими документами.

Майнова та моральна шкода, завдана неправомiрними дiями посадових осiб державної контрольно-ревiзiйної служби, вiдшкодовується в повному обсязi за рахунок коштiв державного бюджету та позабюджетних коштiв державної контрольно-ревiзiйної служби».

2. Частину 1 статтi 12 пiсля слiв «притягаються до» доповнити словом «матерiальної».

VII. До Цивiльного Кодексу Української РСР:

1. Доповнити Кодекс статтею 443-1 такого змiсту:

«Стаття 443-1. Вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну юридичнiй особi незаконними дiями органiв дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури i суду, арбiтражного суду

Шкода, заподiяна юридичнiй особi незаконними дiями органiв дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури, суду, арбiтражного суду при здiйсненнi ними оперативно-розшукової дiяльностi, попереднього розслiдування, судового розгляду кримiнальних, цивiльних та господарських справ, вiдшкодовується державою в повному обсязi незалежно вiд вини службових осiб органiв дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури i суду в порядку, встановленому законом».

2. Текст статтi 442 викласти у такiй редакцiї:

«Шкода, заподiяна громадяниновi або юридичнiй особi незаконними дiями державних i громадських органiзацiй, а також службових осiб при виконаннi ними службових обов'язкiв у галузi адмiнiстративного управлiння, податкового та фiнансового контролю, вiдшкодовується на загальних пiдставах (статтi 440 i 441 цього Кодексу), якщо iнше не передбачено законом.»

3. Статтю 443 викласти у такiй редакцiї:

«Стаття 443. Вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну громадяниновi незаконними дiями органiв дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури i суду

Шкода, заподiяна громадяниновi незаконними дiями органiв дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури, суду при здiйсненнi оперативно-розшукової дiяльностi, попереднього розслiдування та судового розгляду кримiнальних справ, а також внаслiдок незаконного накладення адмiнiстративного стягнення у виглядi арешту або виправних робiт, вiдшкодовується державою в повному обсязi незалежно вiд вини посадових осiб органiв дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури i суду в порядку, встановленому законом України «Про порядок вiдшкодування шкоди, завданої громадяниновi незаконними дiями органiв дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури i суду».

VIII. До Закону України «Про мiлiцiю»

1. Статтю 3 доповнити новою частиною такого змiсту:

«Майнова та моральна шкода, заподiяна громадянам або юридичним особам незаконними дiями органiв мiлiцiї, вiдшкодовується за рахунок держави, в порядку визначеному законодавством».

2. Частину першу ст.25 викласти у такiй редакцiї:

«Працiвник мiлiцiї у межах повноважень, наданих цим Законом та iншими законодавчими актами, самостiйно приймає рiшення i несе за свої протиправнi дiї або бездiяльнiсть дисциплiнарну, матерiальну чи кримiнальну вiдповiдальнiсть».

IX. До Закону України «Про прокуратуру»

1. Статтю 6 доповнити новою частиною такого змiсту:

«Майнова та моральна шкода, заподiяна громадянам або юридичним особам незаконними дiями органiв прокуратури, вiдшкодовується за рахунок держави в порядку, визначеному законодавством».

X. До Закону України «Про Службу безпеки України»

1. Статтю 35 викласти у такiй редакцiї:

«Стаття 35. Вiдповiдальнiсть Служби безпеки України

Майнова та моральна шкода, заподiяна громадянам або юридичним особам незаконними дiями органiв Служби безпеки України, вiдшкодовується за рахунок держави в порядку, визначеному законодавством.

Спiвробiтники Служби безпеки України самостiйно приймають рiшення в межах своїх повноважень. Вони повиннi вiдмовитись вiд виконання будь-яких наказiв, розпоряджень або вказiвок, якi суперечать чинному законодавству. За протиправнi дiї та бездiяльнiсть вони несуть дисциплiнарну, матерiальну та кримiнальну вiдповiдальнiсть.

Спiвробiтники Служби безпеки України, якi виконують свої обов'язки вiдповiдно до наданих законодавством повноважень i в рамках Закону, не несуть вiдповiдальностi за завданi майновi збитки.»

Кожевніков В.

Проект в цілому носить позитивний і прогресивний характер. Але його прийняття не вирішить всіх проблем захисту прав підприємців в умовах, коли правлячий клас — бюрократія розгядає підприємців лише як дойну корову, яку, до того ж, ще й не треба годувати.
 Вважаю за потрібне включити до арбітражно-процесуального кодексу положення, яке унеможливлює відмову в розляді справи арбітражним судом з будь-яких причин, що не мають відношення до арбітражного процесу (таких, як порушення проти керівників підприємства кримінальної справи). Відомий лист Голови ВАС з цього приводу створює широкий простір для зловживань міліції і податкової адміністрації. Крім того, потрібно збільшити суми, що встановлюють пороги кримінальної відповідальності: нижній поріг — 1000 неоподатковуваних мінімімів доходів громадян (НМДГ), виликі розміри — 20000 НМГД, особливо великі розміри — 100 000 НМГД, шляхом внесення відповідних змін в КК і КПК.

Чалий І.

Добре діло.