Стаття 1
Визначення термінів

Для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні:

1.1. Фізична особа — громадянин України, особа без громадянства або громадянин іноземної держави.

1.2. Резидент — фізична особа, яка відповідає будь-якій з нижченаведених ознак:

— має місце постійного проживання в Україні;

— перебуває на території України у сукупності не менш як 183 календарних дні протягом безперервного 12 — місячного періоду;

— має громадянство України.

Нерезидентом вважається будь-яка фізична особа, що не є резидентом.

1.3. Податкова адреса фізичної особи — адреса, визначена згідно з положеннями статті 23 цього Закону.

Фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

1.4. Дохід — сума будь-яких коштів, вартість матеріальних і нематеріальних цінностей, цінних паперів, інших об'єктів матеріальної та нематеріальної власності, що мають вартість, отримані платником податку протягом оподатковуваного періоду.

1.5. Основний дохід — дохід, отриманий з одного від нижче визначених джерел:

— від юридичної особи або її відокремлених підрозділів (надалі — роботодавець) у вигляді заробітної плати або інших видів оплати праці фізичної особи, яка перебуває з такою юридичною особою у трудових відносинах. До складу основних доходів включаються також будь-які інші доходи, джерело виплати яких знаходиться у такої юридичної особи;

— від фізичної особи (надалі — роботодавець) у вигляді заробітної плати або інших видів оплати праці іншої фізичної особи, що перебуває з таким роботодавцем у трудових відносинах, а також будьяких інших доходів, джерело виплати яких знаходиться у такого роботодавця;

— від здійснення самостійної підприємницької діяльності (надалі — самозайнята особа).

1.6. Роялті — платежі будь-якого виду, одержані у вигляді винагород (компенсацій) за використання або надання дозволу на використання прав промислової та інтелектуальної власності, а також інших аналогічних майнових прав, що визнаються об'єктом права власності фізичної особи, включаючи використання:

— авторських прав на будь-які твори науки, літератури, мистецтва;

— записів на носіях інформації;

— прав на копіювання і розповсюдження будь-якого патенту або ліцензії, знака на товари та послуги;

— прав на винаходи, промислові або наукові зразки, креслення, моделі або схеми програмних засобів систем обробки інформації, секретної формули або процесу;

— прав на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

1.7. Іпотечний кредит — фінансовий кредит, що надається фізичній особі для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом житлового будинку або квартири, які залишаються у власності кредитора до моменту повернення такою фізичною особою основної суми та процентів за таким іпотечним кредитом, або надаються у власність боржника, з прийняттям кредитором такого житлового будинку (квартири) у заставу.

1.8. Члени сім'ї фізичної особи — дружина або чоловік такої фізичної особи, діти як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, батьки як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, брати (сестри) як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи, що проживають разом з такою фізичною особою за однією з нею податковою адресою.

1.9. Матеріальні та нематеріальні активи, кошти, цінні папери, деривативи, товари, гудвіл, корпоративні права, дивіденди, проценти, кредити у розстрочку, депозити, ломбардні операції, оренда, бартер, звичайні ціни, доходи з джерелом походження з України, безповоротна фінансова допомога, безоплатно отримані товари (роботи, послуги), пов'язані особи, інвестиції, пасивні доходи для цілей цього Закону використовуються у значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

1.10. Податок, оподаткування, платник податку (у відповідних відмінках) — податок на доходи фізичних осіб, обкладення податком на доходи фізичних осіб, платник податку на доходи фізичних осіб.

Стаття 2
Платники податку

2.1. Платниками податку є фізичні особи-резиденти та нерезиденти.

2.2. Не є платниками податку фізичні особи—нерезиденти, які мають дипломатичний імунітет та користуються привілеями, встановленими міжнародним договором або законом.

Стаття 3
Об'єкт оподаткування

3.1. Об'єктом оподаткування резидентів є сукупний оподатковуваний дохід за звітний рік, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу у звітному році, визначеного згідно із статтею 5 цього Закону, на суму витрат платника податку, визначених згідно із статтею 6 цього Закону.

3.2. Об'єктом оподаткування нерезидентів є валовий дохід, одержаний з джерел походженням з України.

Стаття 4
Валовий дохід

4.1. Валовий дохід — загальна сума доходу з усіх джерел, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній та нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

4.2. До розрахунку валового доходу платника податку включаються зокрема:

4.2.1. доходи, отримані ним за основним або іншими місцями отримання доходу як основна, додаткова та інші види заробітної плати згідно з тарифними ставками, як премії, заохочення, відшкодування вартості товарів (робіт, послуг), проценти, авторські винагороди та виплати згідно з договорами _________, укладеними на підставі цивільного та трудового законодавства, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формах, як компенсація вартості робіт (послуг), наданих платником податку згідно з законодавством;

4.2.2. доходи як подарунки, артість яких перевищує 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в рік з урахуванням положень пункту 10.5 і статті 15 цього Закону, у сумі такого перевищення;

4.2.4. доходи, отримані у вигляді страхових виплат і відшкодувань;

4.2.5. доходи від реалізації майна, визначені з урахуванням положень статей 13 та 14 цього Закону, а також доходи від передачі прав на інтелектуальну власність;

4.2.6. доходи від передачі майна в оренду (строкове володіння і користування);

4.2.7. доходи, не включені до розрахунку валового доходу за роки, що передують звітному, та виявлені у звітному році, якщо ці доходи у минулі роки підлягали включенню до сукупного доходу платника податку;

4.2.8. оподатковуваний прибуток від провадження підприємницької діяльності без створення юридичної особи, визначений згідно з положеннями пункту 11.5 статті 11 або суми, визначеної згідно з пунктом 11.4 статті 11 цього Закону;

4.2.10. доходи як:

— суми безповоротної фінансової допомоги та вартості безоплатних товарів (робіт, послуг), отриманих платником податку протягом звітного року, за винятком випадків, передбачених підпунктом 4.3.2 цієї статті;

— суми штрафів та/або пені, отримані за добровільним рішенням сторін цивільно-правового або трудового договору чи за рішенням суду;

— кошти або майно, отримані за добровільним рішенням сторін цивільно-правового або трудового договору чи суду як компенсація непрямих витрат, у тому числі моральної шкоди платника податку;

4.3. До розрахунку валового доходу платника податку не включаються і не відображаються в річній податковій декларації:

4.3.1. суми державної адресної допомоги, житлових та інших субсидій і компенсацій та винагород (крім заробітної плати та інших аналогічних виплат), які виплачуються (відшкодовуються) платнику податку _________ згідно із законодавством, вартість державних нагород та винагород, а також суми пенсій, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету, за відшкодування громадянам відповідно до законодавства шкоди, завданої внаслідок Чорнобильської катастрофи;

4.3.2. вартість безоплатно одержаного харчування, а також робочого одягу та взуття, форменого обмундирування, за переліком та нормами, які встановлюються Кабінетом Міністрів України;

4.3.3. суми отримуваних платником податку коштів на відрядження, розрахованих згідно із положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У разі коли суми коштів, що видаються на відрядження, перевищують граничні розміри, розраховані згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", роботодавець (самозайнята особа) зобов'язаний нарахувати та утримати під час виплати такого перевищення податок у розмірі 30 відсотків суми перевищення за рахунок такої суми.

У разі коли за наслідками подання звіту про використання коштів, виданих на відрядження, їх сума перевищує граничні розміри, розраховані згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а підзвітна фізична особа не повертає суму надміру витрачених коштів до кінця звітного місячного періоду, роботодавець (самозайнята особа) зобов'язаний включити суму надміру витрачених коштів на відрядження до валових доходів підзвітної фізичної особи за результатами звітного місяця та утримати податок на таку суму за шкалою і ставками, передбаченими для основного або неосновного доходів, відповідно до того, чи є роботодавець (самозайнята особа) місцем отримання основних доходів чи ні. При цьому сума оподатковуваного доходу платника податку збільшується на суму, розраховану за правилами, визначеними згідно з пунктом 20.2 статті 20 цього Закону;

4.3.4. вартість товарів, яка надходить платнику податку як їх гарантійна заміна у порядку, встановленому Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств";

4.3.5. доходи, отримані як проценти, дивіденди, роялті, виграші, призи, з яких утримано податок у порядку, передбаченому цим Законом;

4.3.6. сума коштів та вартість майна, одержані платником податку за договорами дарування від інших членів його сім'ї з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 15.3 статті 15 цього Закону;

4.3.7. сума коштів або вартість майна, які надходять платнику податку внаслідок перерозподілу спільної власності подружжя у зв'язку з розлученням.

4.3.8. вартість продукції, нарахованої членам колективних сільськогосподарських підприємств відповідно до отриманої заробітної плати та земельного паю на умовах і за цінами, визначеними рішенням колективу сільськогосподарського підприємства;

4.3.9. суму безповоротної фінансової допомоги та вартості безоплатних товарів (робіт, послуг), отриманих платником податку протягом звітного року у порядку, передбаченому законодавством про благодійництво та благодійні організації;

відносинах з такою юридичною особою, та членів іх сімей спеціальних та вищіх закладах освіти України, за виключенням фізичних осіб, пов’язаних з такою юридичною особою, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України;

4.3.11. суму виплат, здійснюваних юридичною особою, в оплату вартості лікування, у тому числі придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань (крім послуг з лікування та протезування зубів), а тако ж в оплату вартості медичного санаторного оздоровлення на території України для фізичних осіб, що перебувають в трудових відносинах з такою юридичною особою, за виключенням фізичних осіб, пов"язаних з такою юридичною особою, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України;

4.4. З метою оподаткування валовий дохід платника податку зменшується на:

4.4.1. суму коштів або вартість майна, отриманих платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою майна платника податку у випадках, передбачених законодавством, а також на суму коштів або вартість майна, отриманих платником податку за рішенням суду (арбітражного суду) як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку внаслідок порушення його прав та охоронюваних законом інтересів;

4.4.2. суму коштів у частині надміру сплачених податків, які повертаються платнику податку;

4.4.3. суму коштів або вартість майна, які повертаються платнику податку — власнику корпоративних прав відповідно частці його акцій (частки, паю) після остаточної ліквідації юридичної особи — емітента корпоративних прав, належних такому платнику податку, але не вище номінальної вартості таких акцій (часток, паїв);

4.4.4. суму виплат (відшкодувань) з фондів професійних та творчих спілок їх членам у випадках, передбачених законодавством, крім таких виплат та заробітної плати посадовим особам таких спілок та пов'язаним з ними особам;

4.4.5. суму виплат (відшкодувань) з фондів інших неприбуткових організацій стороннім особам у випадках, передбачених законодавством, крім таких виплат та заробітної плати посадовим особам таких неприбуткових організацій та причетних до них особам;

4.4.6. суму відрахувань на пенсійне забезпечення, що здійснюються фізичною особою або від імені та за рахунок фізичної особи її роботодавцем, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;

4.4.7. суму отримуваних платником податку аліментів, що виплачуються згідно з рішенням суду або за договором сторін;

4.4.8. суму виплат з обов'язкового медичного страхування в порядку та розмірах, встановлених чинним законодавством;

4.4.9. Суму страхових виплат і відшкодувань, пов`язаних з утратою працездатності та життя платника податку, виплачуваних такому платнику податку або його спадкоємцям;

4.4.10. суму коштів, а також вартість майна, отримуваних спадкоємцями фізичної особи, у разі оформлення права на спадщину в порядку, передбаченому законодавством, з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 15.1 статті 15 цього Закону;

4.4.11. дивіденди, які виплачуються платнику податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, яка нараховує дивіденди, за умови коли така виплата ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді такої юридичної особи емітента (реінвестиція);

4.4.12. суму коштів, які надходять платнику податку від продажу житлового будинку або квартири, що використовувалась таким платником податку як основне місце проживання, а також іншого майна, з урахуванням положень статті 13 цього Закону;

4.5. Зазначені у цій статті доходи (крім доходів, визначених пунктом 4.3 цієї статті) вносяться до річної податкової декларації фізичної особи — платника податку.

Обов'язки з дотримання напрямів використання таких доходів, а також інших обмежень, встановлених цим пунктом, відповідальність за їх порушення покладаються на платника податку.

Стаття 5
Скоригований валовий дохід

5.1.1. Скоригований валовий дохід — валовий дохід, визначений згідно з пунктом 4.2 статті 4 та зменшений у порядку, передбаченому пунктами 4.3 та 4.4 статті 4 цього Закону.

Стаття 6
Валові витрати

6.1. До розрахунку валових витрат платника податку включаються:

6.1.1. проценти, сплачені за користування іпотечними кредитами у порядку, встановленому статтею 12 цього Закону;

6.1.2. сума витрат, визначених підпунктом 6.1.1 цього пункту, не врахованих у минулих податкових роках та виявлених у звітному році;

6.1.3. сума коштів або майна, переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, визначеним статтею 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у розмірах, що не перевищують 4 відсотків суми задекларованого оподатковуваного доходу фізичної особи за підсумками податкового року.

6.1.4 валові витрати в межах підприємницької діяльності понесені фізичною особою, що проводить підприємницьку діяльність,без створення юридичної особи в порядку, передбаченому статтею 11 цього Закону;

6.1.5. страхові внески на обов'язкове соціальне страхування, що здійснюється за рахунок фізичної особи згідно з законодавством.

6.2. До розрахунку валових витрат платника податку не включаються будь-які інші витрати, прямо не віднесені до пункту 6.1 цієї статті.

Стаття 7
Зменшення суми нарахованого податку

7.1. Сума податку, нарахованого за звітний місяць, зменшується на:

— суму податкових соціальних пільг у розмірах:

7.1.1. 20 відсотків одного наоподатковуваного мінімуму доходів будь-якої фізичної особи — платника податку;

7.1.2. додатково до пільги, встановленої пунктом 7.1.1, 20 відсотків одного наоподатковуваного мінімуму доходів фізичної особи, яка є:

— особою основний дохід якої не перевищує межі малозабезпеченості;

— самотньою матір’ю або батьком (опікуном, піклувальником) — у розрахунку на кожну дитину віком до 16 років;

— матір’ю або батьком (опікуном, піклувальником) — у розрахунку на кожну дитину віком до 16 років у разі коли один із батьків не має основного місця отримання доходів.

У разі коли обидва члени подружжя мають основне місце отрамання доходів, зазначена пільга застосовується у розмірі 10 відсотків одного неоподатковуваного мінімуму для кожного з батьків під час виплати такого основного доходу на кожну дитину віком до 16 років.

Зазначене в цьому підпункті зменшення суми податку не застосовується, якщо діти мають інші самостійні джерела отримання доходу або перебувають на повному державному утриманні чи навчаються у спеціальних школах і будинках-інтернатах з цілодобовим утриманням без справляння плати з батьків;

7.1.3. додатково до пільги, встановленої підпунктом 7.1.1, 30 відсотків одного неоподатковуваного мінімуму доходів фізичної особи, яка:

— є учнем, студентом, аспірантом, ординатором,

— військовослужбовцем строкової служби;

— утримує дитину-інваліда.

7.1.4. 50 відсотків одного неоподатковуваного мінімумів фізичної особи:

— яка є учасником бойових дій (крім бойових дій під час Другої світової війни);

7.1.5. 100 відсотків одного неоподатковуваного мінімумів доходів фізичної особи, яка є:

— особою, яка віднесена законом до 1 і 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

7.1.6. 150 відсотків одного неоподатковуваного мінімумів доходів фізичної особи, яка є:

— особою, що має особливі заслуги перед Батьківщиною, за переліком, встановленим Декретом Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1993 року N37 «Про пільги Героям Радянського Союзу і повним кавалерам ордена Слави»;

— учасником бойових дій під час Другої світової війни;

— інвалідом війни або інвалідом 1 та 2 групи з інших причин;

— колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни, а також репресованою особою;

— особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Великої Вітчизняної війни на територію держав, що перебували у стані війни з СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

— особою, що перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербурга, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року до 27 січня 1944 року.

Зазначені в підпунктах 7.1.5 — 7.1.6 платники податку, які мають право на зменшення суми нерахованого податку на суму податкових соціальних пільг з двох і більше підстав, встановлених підпунктами 7.1.1 — 7.1.4, цього пункту, можуть використати таке зменшення на підставі, що передбачає найбільший розмір включення з нарахованого валового доходу.

7.2. Податкові соціальні пільги, визначені пунктом 7.1 цієї статті, застосовуються під час визначення суми податкових зобов'язань фізичної особи з основних доходів, а також під час остаточного розрахунку суми податку з задекларованого сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року.

Для підрахунку річного податкового зобов'язання платника податку за підсумками річного оподатковуваного доходу обсяг податкових соціальних пільг визначається шляхом множення суми таких пільг на кількість календарних місяців, протягом яких фізична особа мала право на їх отримання, і віднімання суми фактично отриманих пільг за місцем виплати основного доходу такої фізичної особи. Податкові соціальні пільги не застосовуються при визначенні податкових зобов'язань фізичної особи з неосновних доходів.

7.3. Розмір неоподатковуваного мінімуму доходів фізичних осіб затверджується Верховною Радою України у складі Закону України "Про Державний бюджет України" на черговий рік і може бути змінений протягом такого року шляхом внесення змін і доповнень до доходної та видаткової частини державного бюджету.

Стаття 8
Ставки податку

8.1. Ставки податку залежно від суми річного оподатковуваного доходу встановлюються за такою податковою шкалою:

8.2. Податкова шкала, встановлена пунктом 8.1 цієї статті, застосовується для розрахунку сукупного оподатковуваного доходу фізичної особи за підсумками звітного року.

8.3. Ставки податку та розміри оподатковуваних доходів (податкова шкала) встановлюються Верховною Радою України шляхом внесення змін і доповнень до цього Закону і не можуть змінюватися протягом одного податкового (бюджетного) року.

Стаття 9
Порядок нарахування та утримання податку з основного доходу

9.1. Основний дохід платника податку, отриманий у джерела його виплати оподатковується за шкалами та ставками, установленими пунктом 9.5 цієї статті.

9.2. До складу основного доходу платника податку включаються будь-які оподатковувані доходи, отримані з джерела їх виплат за рахунок роботодавця (самозайнятої особи), визначеного як місце отримання основного доходу платника податку, а також доходи, визначені у пунктах 9.7 та 9.8 цієї статті.

9.3. Для вирахування щомісячних податкових зобов'язань роботодавець (самозайнята особа) використовує шкали податкових зобов'язань, визначених пунктом 9.5 цієї статті, розраховані на основі річної шкали податкових зобов'язань, встановленої статтею 8 цього Закону.

Періодичність виплат основних доходів встановлюється роботодавцем (самозайнятою особою) самостійно, з урахуванням вимог законодавства про працю та/або умов договорів, укладених з найманими працівниками чи професійними спілками, що представляють інтереси найманих працівників. У разі коли виплата основного доходу здійснюється частіше одного разу на календарний місяць, будь-яка така виплата оподатковується за ставкою, передбаченою першою шкалою доходів відповідного місяця виплати з остаточним перерахуванням суми податкових зобов'язань за підсумками такого місяця.

9.4. У разі виплати доходу будь-якого виду на користь платника податку роботодавець (самозайнята особа) зобов'язаний здійснювати від імені платника податку відрахування на його обов'язкове пенсійне та соціальне страхування, нараховані на загальну суму доходу (без зменшення його на суму щомісячних податкових соціальних пільг, визначених статтею 7 цього Закону) за рахунок джерел, визначених відповідним законодавством.

Положення цього пункту стосуються будь-яких доходів, визначених підпунктом 4.2.1 статті 4 цього Закону, а також будь-яких інших доходів, що виплачуються платнику податку за місцем отримання основного доходу.

Розмір відрахувань на пенсійне та соціальне страхування та порядок їх внесення і використання встановлюються відповідним законодавством.

9.5. Роботодавець (самозайнята особа) використовує такі шкали визначення об'єкта оподаткування та сум податку, що підлягає щомісячному утриманню за місцем отримання основного доходу:

Податкова шкала для січня податкового року

Податкова шкала для січня — березня податкового року

Податкова шкала для квітня і наступних місяців звітного року розраховується шляхом щомісячного збільшення:

— граничних значень кожної шкали оподатковуваного доходу на 1/12 їх річних значень;

— фіксованої частини суми податку для кожної шкали оподатковуваного доходу на 1/12 їх річних значень.

9.6. Розрахунок податкових зобов'язань з основного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться роботодавцем наростаючим підсумком з початку податкового року із заліком сплачених (утриманих) податкових сум і наданих соціальних пільг за попередні місяці року.

Остаточний розрахунок податкових зобов'язань платника податку здійснюється за підсумками грудня податкового року і враховується у збільшення (зменшення) податкових зобов'язань із сукупного оподатковуваного доходу, розрахованого за підсумками податкового року.

9.7. До основних доходів включаються також доходи:

— отримувані як плата за виконання громадських робіт, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджету, у тому числі Державною службою зайнятості;

— отримувані фізичними особами — учнями, студентами, аспірантами, ординаторами, військовослужбовцями строкової служби як стипендії та/або грошове чи речове забезпечення, виплачуване за рахунок бюджетних коштів;

— отримувані особами, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі;

— отримувані особами — іноземними громадянами, а також особами без громадянства, які працюють на умовах трудового найму або цивільно-правових угод на території України та мають постійне місце проживання за межами України;

— отримувані особами — іноземними громадянами, а також особами без громадянства, які працюють на об'єктах, орендованих (взятих у строкове користування, володіння) іноземними юридичними особами або урядами іноземних держав, за винятком осіб, що мають дипломатичні пільги та привілеї, надані міжнародним договором чи законом.

9.9. Не включається до складу основних доходів заробітна плата, а також інші доходи, що виплачуються фізичній особі з-за кордону або нерезидентами.

9.10. Платник податку не може мати одночасно два і більше місця отримання основного доходу. У разі якщо платник податку змінює місце отримання основного доходу, роботодавець (самозайнята особа), який нараховує доходи такому платнику податку перед такою зміною, зобов'язаний здійснити перерахування об'єкта оподаткування виходячи з суми фактично нарахованого доходу та внести суму податку до бюджету. Довідка про сукупний оподатковуваний дохід, отриманий фізичною особою, а також про суму утриманих податків з такого доходу за останнім місцем отримання основного доходу є підставою для визначення наступного місця отримання основного доходу. У разі неподання такої довідки новому роботодавцю (самозайнятій особі) будь-які доходи фізичної особи, отримані з будь-яких джерел після зміни місця отримання основного доходу, вважаються такими, що виплачуються поза основним місцем їх отримання.

Стаття 10
Порядок нарахування та утримання податку з доходу поза основним місцем його отримання

10.1. До доходу, отриманого платником податку поза основним місцем, включається будь-який дохід, отриманий фізичною особою протягом податкового періоду, який має джерела інші, ніж від роботодавця, заявленого платником податку як місце отримання основного доходу (або визначеного таким згідно із законодавством).

10.2. Юридична особа — резидент (її відокремлені підрозділи), яка згідно із законодавством має право залучати кошти фізичних осіб, нараховує та утримує податок на проценти, виплачувані таким фізичним особам, у розмірі 15 відсотків нарахованої суми виплат за рахунок таких виплат. Зазначений податок утримується та вноситься до бюджету одночасно з нарахуванням процентів.

Порядок нарахування та утримання податку на проценти по державним цінним паперам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нарахована сума процентів не включається до складу валового доходу фізичної особи за підсумками звітного року, а утримана сума податку на проценти не враховується у зменшення загальних податкових зобов'язань платника податку за підсумками такого року.

Норми цього пункту поширюються також на виплату роялті на користь платника податку.

10.3. Роботодавець (самозайнята особа) — резидент нараховує та утримує податок на доходи фізичних осіб, виплачуванні як заробітна плата та інші види винагород будь-якого виду (включаючи винагороди за цивільно-правовими договорами) поза основним місцем отримання доходу таких фізичних осіб, у розмірі 30 відсотків нарахованої суми виплат за рахунок таких виплат.

Зазначений податок вноситься до бюджету одночасно з нарахуванням такої заробітної плати та інших видів винагород.

Нарахована сума заробітної плати або інших видів винагород (без зменшення їх на суму утриманого податку) включається до складу валових доходів фізичної особи за підсумками звітного року, а сплачена сума податку на доходи за неосновним місцем його отримання враховується у зменшення загальних податкових зобов'язань платника податку за підсумками такого року.

10.4. Нарахування і виплата дивідендів здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 7.8 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Нарахована сума дивідендів не включається до складу валового доходу фізичної особи за підсумками звітного року, а утримана сума податку на дивіденди не бере участь у перерахунку загальних податкових зобов`язань платника податку за підсумками такого року.

10.5. Роботодавець (самозайнята особа) — резидент нараховує та утримує податок на додаткові блага, одержані фізичними особами, у розмірі 30 відсотків вартості таких благ. Зазначений податок вноситься до або разом з одержанням таких додаткових благ.

Вартість додаткових благ (без зменшення її на суму утриманого податку) включається до складу валового доходу фізичної особи за підсумками звітного року, а сплачена сума податку на додаткові блага враховується у зменшення загальних податкових зобов'язань платника податку за підсумками такого року.

Вартість додаткових благ, наданих в негрошовій формі, визначається виходячи із звичайних цін на такі блага у порядку, встановленому Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

До складу додаткових благ включаються будь-які виплати (надання у власність) фізичній особі за рахунок її роботодавця (самозайнятої особи) як кошти, товари, роботи або послуги, крім послуг по наданню соціальної допомоги, якщо такі виплати не є заробітною платою або виплатами за договорами цивільноправового характеру, в тому числі, але не виключно як автомобільний транспорт, житло, харчування та одяг (крім харчування та одягу, зазначених у пункті 4.3.2 статті 4 цього Закону); домашній обслуговуючий персонал; позика під проценти, що є нижчими за ринкові, або депозит під проценти, що є вищими за ринкові; продаж товарів зі знижкою; оплата вартості освіти фізичної особи або членів її сім'ї на умовах відмінних від зазначених в п. 4.3.10 статті 4 цього Закону, страхування фізичної особи або її майна за рахунок роботодавця (за винятком обов'язкового страхування, встановленого законом); оплати внесків до пенсійних рахунків фізичної особи у сумах, що перевищують граничні рівні таких внесків, встановлені законодавством; відшкодування витрат, понесених фізичною особою, за винятком витрат, обов'язковість відшкодування яких за рахунок роботодавця встановлена законодавством або цивільно-правовим договором.

У порядку, передбаченому цим пунктом, оподатковуються також кошти, товари, роботи та послуги, подаровані (надані безоплатно або без вимоги про їх повернення) фізичним особам, які не перебувають у трудових відносинах з особоюдарувальником, а також фізичним особам, що займають неоплачувані посади у таких осіб-дарувальників (крім набувачів благодійної допомоги), пов'язаним з ними фізичним особам у випадках, якщо зміна власності на зазначені подарунки підлягає нотаріальному посвідченню.

10.6. Сума податку, розрахована на базі сукупного оподатковуваного доходу, отриманого за підсумками звітного року, зменшується на:

суму податків, установлених пунктом 10.3 цієї статті, утриманих із заробітної плати та інших видів винагород будь-якого виду поза основним місцем отримання доходу платника податку;

суму податків, установлених статтею 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", утриманих з доходів нерезидентів, які є платниками податку на доходи фізичних осіб згідно з цим Законом.

10.7. Податки, утримані з призів, виграшів у лотерею, казино, інших гральних місць (домів) згідно з положеннями пункту 10.2 статті 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не враховуються у зменшення зобов'язань з податку, запровадженого цим Законом.

10.8. Зменшення, визначені пунктом 10.6 цієї статті, здійснюються за підсумками податкового року під час складання річної податкової декларації.

Стаття 11
Особливості оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, що провадить підприємницьку діяльність без створення юридичної особи

11.1. З метою оподаткування цим податком під підприємницькою діяльністю розуміється діяльність фізичної особи, спрямована на отримання прибутку, в разі якщо участь фізичної особи в організації такої діяльності є постійною (регулярною) та істотною. Не вважається підприємницькою діяльність з вирощування, відгодівлі і продажу власної продукції підсобного господарства, присадибної ділянки, якщо валовий дохід від цієї діяльності не перевищує 2040 гривень на фізичну особу в рік.

Діяльність фізичної особи з отримання заробітної плати, а також пасивних доходів не вважається підприємницькою діяльністю.

Під визначення "підприємницька діяльність" підпадає також індивідуальна адвокатська і приватна нотаріальна діяльність, а також діяльність з отримання будь-яких доходів згідно з договорами цивільно-правового характеру (крім заробітної плати та пасивних доходів).

11.2. Фізична особа — резидент, що провадить підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, має право самостійно визначити спосіб оподаткування отриманих доходів: або шляхом застосування правил цього Закону для оподаткування доходів фізичних осіб з урахуванням положень пункту 11.5 цієї статті, сплачуваних щомісячно у порядку, встановленому пунктом 11.11 цієї статті;

або шляхом обрання фіксованого податку у розмірі 1020 гривень на рік, сплачуваних рівними частками щоквартально у порядку, встановленому пунктом 11.11 цієї статті.

Зазначене обрання здійснюється фізичною особою до початку звітного року, діє протягом такого звітного року та не може бути змінене всередині такого звітного року. Рішення про обрання способу оподаткування доводиться фізичною особою до відома податкового органу у порядку, встановленому центральним податковим органом України до початку звітного року.

11.3. Фізична особа-резидент має право обрати фіксований податок, встановлений пунктом 11.2 цієї статті, у разі якщо валовий дохід від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) такою фізичною особою не перевищує 10200 гривень за рік, що передує податковому року.

Обрання фіксованого податку не звільняє фізичну особу від зобов'язань належного ведення обліку валового доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, а також обліку залишків основних фондів та товарно-матеріальних цінностей, що використовуються у її підприємницькій діяльності.

11.4. У разі коли фізична особа обрала фіксований податок та за підсумками звітного податкового року валові доходи такої фізичної особи від провадження підприємницької діяльності перевищили 20400 гривень, така фізична особа зобов'язана включити суму такого перевищення до складу валових доходів за наслідками звітного податкового року.

11.5. У разі коли фізична особа обрала спосіб оподаткування прибутку від підприємницької діяльності, що передбачає застосування норм цього Закону для оподаткування доходів фізичних осіб, валові витрати і валові доходи, отримані (понесені) фізичною особою в межах підприємницької діяльності, та оподатковуваний прибуток визначаються згідно з положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з урахуванням таких особливостей:

не дозволяється перенесення балансових збитків на майбутні податкові періоди згідно із статтею 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

не дозволяється включення до валових витрат сум витрат на виплату заробітної плати та прирівняних до них виплат на користь такої фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності та членів його сім'ї, а також придбання та утримання легкового автомобільного транспорту, житла, харчування та одягу, проведення прийомів, на розваги та відпочинок, здійснення благодійних внесків, сплата процентів за іпотечними кредитами;

не дозволяється зменшення суми нарахованих податкових зобов'язань з прибутку на суму сплаченого податку на майно (нерухомість), із збереженням такого права для зменшення загальних податкових зобов'язань фізичної особи із сукупного оподатковуваного доходу за підсумками року відповідно до статті 4 цього Закону;

валовий дохід платника податку збільшується (зменшується) на суму приросту (зменшення) балансової вартості виробничих запасів, готової продукції та товарів, який обчислюється як різниця між їх балансовою вартістю на кінець звітного року та їх балансовою вартістю на початок звітного року.

11.6. У разі коли фізична особа обирає фіксований податок, базою для нарахувань суми внесків на пенсійне страхування такої фізичної особи є сума, не менша 420 неоподатковуваних мінімумів у звітний податковий рік, поділена на кількість оподатковуваних періодів протягом цього року.

У разі коли фізична особа оподатковує доходи від підприємницької діяльності у складі її валового доходу згідно з пунктом 11.5 цієї статті, нарахування сум внесків на пенсійне страхування здійснюється разом з нарахуванням таких доходів.

11.7. У випадках коли фізична особа обрала фіксований податок, доходи від підприємницької діяльності не включаються до складу інших оподатковуваних доходів такої фізичної особи, в тому числі до сукупного оподатковуваного доходу за підсумками року (крім випадків, передбачених пунктом 11.4 цієї статті), а сплачена сума фіксованих податків є остаточною і не включається до перерахованих загальних податкових зобов'язань такої фізичної особи згідно з податковими шкалами, встановленими статтею 9 цього Закону.

У випадках коли фізична особа обрала спосіб оподаткування доходів від підприємницької діяльності у складі сукупного оподатковуваного доходу, сума оподатковуваного прибутку, визначеного згідно з пунктом 11.5 цієї статті, оподатковується за правилами, встановленими статтями 9 і 10 цього Закону відповідно до того, є такий дохід основним чи ні.

11.8. У разі коли фізична особа обирає фіксований податок, соціальні податкові пільги, встановлені статтею 7 цього Закону, не застосовуються до будь-яких доходів такої фізичної особи.

У разі коли фізична особа оподатковує доходи від підприємницької діяльності у порядку, встановленому пунктом 11.5 цієї статті, врахування сум соціальних податкових пільг здійснюється у загальному порядку залежно від того, є такі доходи основними чи ні.

11.9. У разі коли фізична особа, яка провадить підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, придбала торговий патент згідно з Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", вартість такого патенту враховується у зменшення податкових зобов'язань за підсумками відповідного періоду, нарахованих згідно з пунктом 11.2 цієї статті, незалежно від обрання способу оподаткування.

11.10. Фізична особа зобов'язана мати банківський рахунок до запитання, який використовується для розрахунків, у тому числі для оприбуткування готівки, отриманої у зв'язку з провадженням підприємницької діяльності. Правила здійснення розрахунків встановлюються Законом України "Про платежі на території України" та іншими актами законодавства.

З метою здійснення податкового контролю забороняється відкриття та ведення банківських рахунків для фізичних осіб, які не передбачають фіксації їх податкових номерів, юридичної адреси або податкової адреси фізичної особи, переліку та реквізитів осіб, уповноважених здійснювати операції за такими рахунками, а також інших видів неіменних рахунків.

11.11. Суми податків на прибуток від провадження підприємницької діяльності самостійно утримуються фізичною особою — суб'єктом підприємницької діяльності і вносяться до бюджету у строки та за процедурою, встановленою для внесення податків з основних або неосновних доходів, відповідно до того, є підприємницька діяльність місцем отримання основних доходів чи ні.

Стаття 12
Оподаткування доходів пов'язане з іпотечним кредитуванням

12.1. Фізична особа-резидент має право на зменшення сукупного оподатковуваного доходу, отриманого за результатами звітного року, на суму сплачених протягом року процентів за іпотечний кредит, отриманий від резидентів, що мають право згідно законодавством надавати кредити, для будівництва житлового будинку або квартири, що використовується або у подальшому використовуватиметься як основне місце проживання такої фізичної особи.

Зазначене зменшення дозволяється у сумі, що: не перевищує суму сукупного оподатковуваного доходу фізичної особи — позичальника та не перевищує річної суми процентів, нарахованих на визнану частину основної суми іпотечного кредиту.

З метою визначення розміру пільги, встановленої цим пунктом, основна сума іпотечного кредиту визнається у фактично наданій сумі, але не більшій за 51000 гривень за весь строк дії такого іпотечного кредиту. У разі коли основна сума кредиту перевищує 51000 гривень, з метою оподаткування вона визнається у частині, що розраховується за формулою:

ВК=3000 х (3000 : СК), де

ВК — визнана частина основної суми кредиту, на яку нараховуються проценти, що приймаються для розрахунку податкових пільг (в неоподатковуваних мінімумах);

СК — сума фактично наданого кредиту (в неоподатковуваних мінімумах).

12.2. Фізична особа, що скористалася пільгою, встановленою пунктом 12.1 цієї статті, зобов'язана з метою оподаткування визначити житловий будинок або квартиру, збудовані за рахунок іпотечного кредиту, як основне місце проживання. Пільга, передбачена пунктом 12.1, може надаватися фізичній особі та членам її сім'ї для придбання у власність (користування) житлового будинку (квартири) не частіше одного разу на 10 календарних років, починаючи з 1 січня року, що настає за роком отримання такого житлового будинку (квартири) у користування (власність). У разі якщо іпотечний кредит має строк погашення більший ніж 120 календарних місяців, фізична особа може застосовувати пільгу, встановлену пунктом 12.1 цієї статті щодо нового іпотечного кредиту, тільки після повного погашення заборгованості за попереднім іпотечним кредитом.

12.3. Для цілей пункту 12.2 під терміном "члени сім'ї фізичної особи" розуміються дружина або чоловік такої фізичної особи; діти, як чоловіка, так і дружини такої фізичної особи, що проживають разом з такою фізичною особою та не створили своєї сім'ї; батьки як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи, що проживають разом з такою фізичною особою, незалежно від того, передбачають умови шлюбного договору спільної власності чи ні.

12.4. У разі розірвання шлюбу (розлучення) або виділення дітей чи інших утриманців в окрему сім'ю десятирічне обмеження на відновлення пільги, встановлене пунктом 12.2, поширюється на фізичну особу та членів її сім'ї, яка (які) продовжують використовувати житловий будинок або квартиру, збудовані за рахунок іпотечного кредиту, як основне місце проживання. У разі коли внаслідок зазначеного розлучення (виділення) змінюється власник житлового будинку або квартири, збудованих за рахунок іпотечного кредиту, десятирічний строк, установлений пунктом 12.2 цієї статті, застосовується до нового власника з моменту юридичного (нотаріального) оформлення такої зміни.

12.5. У разі коли фізична особа продає житловий будинок (квартиру), збудований за рахунок іпотечного кредиту, або змінює основне місце проживання у період до закінчення п'ятирічного строку, встановленого пунктом 12.2 цієї статті, пільга, передбачена пунктом 12.1, скасовується для такої фізичної особи з моменту такого продажу (зміни основного місця проживання) та відновлюється із залученням такою фізичною особою нового іпотечного кредиту, за умови дотримання вимог пункту 12.2 цієї статті.

У разі коли умови договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) передбачають передачу зобов'язань продавця з погашення іпотечного кредиту до покупця, такий покупець має право на застосування пільги, встановленої пунктом 12.1 цієї статті, за умови дотримання вимог пункту 12.2 цієї статті.

12.6. Фізична особа (члени її сім'ї) мають право на відновлення права на отримання пільги, встановленої пунктом 12.1, до закінчення десятирічного строку, встановленого пунктом 12.2, у разі:

— продажу житлового будинку (квартири) у зв'язку з неплатоспроможністю фізичної особи;

— передачі фізичною особою житлового будинку (квартири) у спадщину іншим особам, внаслідок якої члени сім'ї, які проживали разом з такою фізичною особою, втрачають право на користування таким житловим будинком (квартирою) як основним місцем проживання за умовами заповіту, якщо умови шлюбного договору передбачали окреме володіння власністю;

— конфіскації житлового будинку (квартири) у випадках, передбачених законом;

— продажу (знесення) житлового будинку (квартири) у зв'язку з рішенням державних органів щодо придбання такого будинку (квартири) або відшкодування його вартості у випадках, встановлених законом;

— зруйнування житлового будинку (квартири) або визначення його непридатним для використання як житла за причинами нездоланної сили.

12.7. Іпотечним визнається кредит, який надається на строк, що є не меншим за 60 календарних місяців, та передбачає погашення основної суми заборгованості попередньо або пропорційно погашенню процентів за таким кредитом. Порядок надання іпотечних кредитів встановлюється спільним рішенням Кабінету Міністрів України та Національного банку України.

12.8. Доходи, отримані кредиторами від надання іпотечних кредитів, оподатковуються у складі валового доходу таких кредиторів у межах сум процентів, фактично повернених такому кредитору.

Майно, придбане кредиторами для подальшої передачі позичальникам іпотечних кредитів після їх погашення, амортизується в порядку, передбаченому для майна, переданого в фінансовий лізинг.

12.9. У разі якщо фізичні особи — позичальники іпотечного кредиту порушують умови кредитного договору, на таких фізичних осіб не поширюється дія статті 109 Житлового кодексу України.

Стаття 13
Операції з продажу (обміну, інших видів відчуження) житлових будинків (квартир),
інших об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності фізичної особи
на момент набрання чинності цим Законом

13.1. Податкові пільги щодо операцій з продажу житлового будинку (квартири), що використовується як місце постійного проживання фізичної особи та перебуває у власності такої фізичної особи на момент набрання чинності цим Законом.

13.1.1 Чистий дохід фізичної особи, отриманий від продажу, обміну, іншого відчуження житлового будинку (квартири), який використовувався фізичною особою як місце постійного проживання на момент прийняття цього Закону та перебував у його власності (користуванні), не підлягає оподаткуванню.

13.1.2. Пільга, встановлена підпунктом 13.1.1 цього пункту, застосовується у випадках коли чистий дохід не перевищує суми (за кожний такий продаж, обмін, відчуження):

— 200 неоподатковуваних мінімумів — для самотньої фізичної особи;

— 300 неоподатковуваних мінімумів — для повного подружжя;

— 1000 неоподатковуваних мінімумів — для кожного додаткового члена сім'ї, який постійно проживав у такому житловому будинку (квартирі) на момент такого продажу протягом строку, встановленого підпунктом 13.1.6 цього пункту.

Для одиноких громадян пенсійного віку пільга, встановлена підпунктом 13.1.1 цього пункту, застосовується без обмежень, встановлених підпунктом 13.1.2 цього пункту, при продажі одного житлового будинку або квартири.

Обмеження визначені цим пунктом не поширюються на операції з безоплатного обміну або інших видів відчуження житлового будинку (квартири) між членами сім'ї незалежно від місця їх проживання.

13.1.3. У разі якщо чистий дохід перевищує суму, визначену згідно з підпунктом 13.1.2 цієї статті, пільга не може перевищувати розміру, що визначається за формулою:

П= М х (М : Д), де

П — сума пільги (в неоподатковуваних мінімумах);

М — сума в неоподатковуваних мінімумах яка визначається залежно від кількості членів сім'ї згідно з підпунктом 13.1.2 цього пункту;

Д — чистий дохід від продажу житлового будинку (квартири).

13.1.4. Чистим вважається дохід, що обчислюється шляхом зменшення суми вартості продажу такого житлового будинку (квартири) на сплачену продавцем у зв'язку з таким продажем суму державного мита, нотаріальних послуг, інших обов'язкових зборів і платежів, передбачених законодавством, а також комісійних (брокерських) винагород, сплачених у безготівковому порядку згідно із законодавством.

З метою визначення чистого доходу до операцій з продажу прирівнюється операції з обміну та інших видів відчуження житлових будинків (квартир).

Під вартістю продажу розуміється вартість нерухомості, зазначена у нотаріально завіреному договорі купівлі-продажу (включаючи вартість землі, на якій розташований такий об'єкт нерухомості, а також вартість присадибної ділянки), але не менше вартісної бази, встановленої для такого об'єкта нерухомості, згідно із законодавством або методом аналогій.

Фізична особа має право оскаржити до суду рішення про визначення вартісної бази об'єкта нерухомості, який відчужується.

13.1.5. Сума чистого доходу не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу фізичної особи за результатами звітного року. Частина чистого доходу, що залишається після застосування пільг, розрахованих згідно з підпунктом 13.1.3 цього пункту, підлягає оподаткуванню за ставкою 30 відсотків.

Зазначений податок є остаточним і не включається до перерахунку податкових зобов'язань фізичної особи за результатами звітного року.

13.1.6. Пільга, встановлена цим пунктом, може застосовуватися фізичною особою та членами її сім'ї, що використовували зазначений об'єкт нерухомості як постійне місце проживання протягом трьох повних років до моменту її продажу, та хоч одним з членів сім'ї, що володів таким об'єктом нерухомості протягом трьох років.

З метою оподаткування до трирічного строку володіння включається також строк використання такою фізичною особою такого об'єкта нерухомості, який перебував у державній, комунальній власності або на балансі державних підприємств та був у подальшому приватизований такою фізичною особою, незалежно від того чи відбулася така приватизація до або після прийняття цього Закону.

13.1.7. У разі коли фізична особа виїжджає на постійне місце проживання за межі України або змінює громадянство, пільга, передбачена цим пунктом, припиняє дію в момент заповнення такою фізичною особою останньої декларації про доходи у порядку, встановленому пунктом 21.6 статті 21 цього Закону.

13.1.8. Фізична особа зобов'язана протягом місяця з дати продажу житлового будинку (квартири) надіслати на адресу податкового органу за місцем податкової адреси розрахунок чистого доходу від цієї операції та суми використаних пільг, а також внести до бюджету належну суму податку. У разі коли зазначений продаж відбувається після 1 листопада звітного року, такий розрахунок подається разом з річною декларацією про доходи у встановлені строки. У разі коли за висновками податкового органу фізична особа неправильно визначила суму податкових зобов'язань, податковий орган повинен звернутися до платника податку з поданням про довнесення сум податку або повернення платникові податку надмірно сплачених сум. Таке довнесення (повернення) здійснюється протягом календарного місяця після подання зазначеного розрахунку.

13.1.9. Фізична особа зобов'язана отримувати та постійно зберігати оригінали (нотаріально засвідчені копії) договорів (контрактів, рахунків, фактур, інших розрахункових документів), на підставі яких застосовується пільга, передбачена цим пунктом, та надавати такі документи органам податкового контролю на їх першу вимогу.

13.2. Порядок оподаткування доходів, отриманих від продажу окремих об'єктів нерухомості, що перебували у власності фізичної особи на момент набрання чинності цим Законом

13.2.1. Чистий дохід, отриманий фізичною особою від продажу будинків, квартир та інших об'єктів нерухомості, крім зазначених у пункті 13.1 цієї статті, що перебували у власності фізичної особи на момент набрання чинності цим Законом, оподатковується за ставкою 10 відсотків. Зазначений податок є кінцевим і не підлягає перерахуванню під час визначення сукупного оподатковуваного доходу фізичної особи.

13.2.2. Чистим вважається дохід, що обчислюється шляхом зменшення суми вартості продажу такого майна на сплачену продавцем у зв'язку із таким продажем суму державного мита, нотаріальних послуг та інших обов'язкових зборів і платежів, передбачених законодавством, а також комісійних (брокерських) винагород, сплачених у безготівковому порядку згідно із законодавством.

Під вартістю продажу розуміється вартість майна, зазначена у нотаріально засвідченому договорі купівлі-продажу (включаючи вартість землі, на якій розташована така нерухомість, а також вартість присадибної ділянки), але не менше вартісної бази.

Вартісна база встановлюється згідно з законодавством або методом аналогій.

Сума чистого доходу не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу фізичної особи за підсумками звітного року.

Фізична особа має право оскаржити до суду рішення про вирішення вартісної бази об'єкта нерухомості, що відчужується.

13.2.3. Зазначений у цьому пункті податок вноситься в бюджет до або під час нотаріального засвідчення договору купівлі-продажу або іншого відчуження такого майна.

Довідка банку (поштового відділення) про сплату такого податку є підставою для видачі нотаріального акта, що посвідчує дійсність договору.

Фізична особа (продавець) зобов'язана подати податковому органу розрахунок чистого прибутку від продажу майна і повідомлення про сплату податку в порядку, передбаченому пунктом 13.1.8 цієї статті.

Стаття 14
Операції з продажу (обміну, інших видів відчуження) житлових будинків, квартир, інших об'єктів нерухомого та рухомого майна, що були придбані фізичною особою після набрання чинності цим Законом

14.1. Прибуток фізичної особи, отриманий від продажу, обміну, інших видів відчуження житлового будинку, квартири, чи інших об'єктів нерухомості, придбаних після набрання чинності цим Законом, включається до сукупного валового доходу такої фізичної особи за результатами звітного податкового року та оподатковується у порядку, передбаченому для оподаткування неосновних доходів, з урахуванням положень цього пункту.

14.2. Прибуток, визначений у пункті 14.1 цієї статті, обчислюється як вартість продажу житлового будинку (квартири, іншої нерухомості), зменшена на сплачену продавцем у зв'язку з таким продажем суму його вартісну базу, на суму державного мита, нотаріальних послуг та інших обов'язкових зборів і платежів передбачених законодавством, а також комісійних (брокерських) винагород, сплачених у безготівковому порядку згідно із законодавством.

Під вартістю продажу розуміється ціна житлового будинку (квартири, іншої нерухомості), зазначена у нотаріально засвідченому договорі купівлі-продажу (включаючи вартість землі, на якій розташований такий житловий будинок, квартира, нерухомість, а також вартість присадибної ділянки), але не менше вартісної бази.

Під вартісною базою житлового будинку (квартири, іншої нерухомості) розуміється вартість його придбання, засвідчена нотаріально (включаючи вартість землі, на якій розташований такий житловий будинок, а також вартість присадибної ділянки).

Відсутність нотаріально засвідчених документів, що підтверджують балансову вартість, не дає права на зменшення суми вартості продажу такого майна.

14.3. З метою оподаткування сума нарахованого прибутку від продажу житлового будинку (квартири, іншої нерухомості), який використовувався фізичною особою як місце постійного проживання протягом трьох повних років до моменту такого продажу, зменшується на 10 відсотків за кожний повний рік володіння таким житловим будинком (квартирою, іншою нерухомістю) фізичною особою — продавцем починаючи з четвертого року від року, в якому відбулося придбання такого житлового будинку (квартири, іншої нерухомості).

14.4. З метою оподаткування сума нарахованого прибутку від продажу інших будинків (квартир), крім зазначених у підпункті 14.3 цього пункту, а також будь-яких інших видів нерухомості, зменшується на 5 відсотків за кожний повний рік володіння такими будинками (квартирами, іншою нерухомістю) фізичною особою продавцем, починаючи з четвертого року від року, в якому були придбані такі житлові будинки (квартири, інша нерухомість).

14.5. Фізична особа зобов'язана протягом місяця з дати продажу будинку (квартири, іншої нерухомості) надіслати на адресу податкового органу за місцем податкової адреси розрахунок прибутку від цієї операції, а також внести до бюджету належну суму податку. У разі коли зазначений продаж провадиться після 1 листопада звітного року, такий розрахунок подається разом з поданням річної декларації про доходи в установлені строки.

14.6. Для цілей цього Закону під терміном "нерухоме майно" розуміються будинки або квартири, індивідуальні гаражі та місця (гаражі) у гаражних кооперативах; присадибні ділянки і городи, дачні та інші земельні ділянки, в тому числі у садових кооперативах та спілках; дачні будинки та інші об'єкти дачної (садової) інфраструктури, інші об'єкти нерухомої власності. З метою здійснення податкового контролю договори купівлі-продажу або міни зазначеного майна підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

У випадках коли договори купівлі-продажу або міни нерухомого майна реєструються відповідно до законодавства на товарних біржах, товарні біржі зобов'язані не пізніше третього робочого дня після реєстрації такого договору надати повідомлення про його укладення органу державного нотаріату за місцем розташування нерухомості, який вносить отриману інформацію до реєстру угод з відсудженням нерухомості. При цьому додаткове посвідчення договорів не здійснюється.

Порядок надання таких повідомлень та ведення реєстрів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Для цілей цього Закону під терміном "рухоме майно" розуміється майно — транспортні засоби, які підлягають реєстрації згідно з законодавством.

З метою оподаткування прибуток, отриманий від операцій з продажу наземних, повітряних і водних транспортних засобів, обчислюється за правилами, встановленими пунктом 14.2 цієї статті для обчислення прибутку від операцій з продажу нерухомого майна без застосування положень пункту 14.4 цієї статті, та оподатковуються за ставками та правилами, передбаченими для оподаткування неосновних доходів.

14.7. З метою оподаткування до продажу майна прирівнюються операції з передачі нерухомості у довічне користування або у володіння (розпорядження) згідно з договорами про довічне утримання, з майнового найму без зазначення строку дії договору найму, з договорів про надання права на користування (розпорядження) майном згідно з генеральними довіреностями на використання нерухомості або транспортних засобів, за винятком операцій між членами сім'ї (спадкоємцями).

Стаття 15
Порядок оподаткування доходів, отриманих у вигляді успадкованого майна або подарованого платникові податку

15.1. Вартість майна, що передається спадкоємцю фізичної особи, не включається до валового доходу такого спадкоємця, якщо таке майно є:

— житловим будинком або квартирою, що використовувалися фізичною особою-спадкодавцем як основне місце проживання. У разі коли спадкодавець в момент смерті проживав в будинку (квартирі), який не належить йому на праві власності, спадкоємцю (за його вибором) передається у спадок без оподаткування лише один дім (квартира);

— індивідуальним гаражем, місцем (гаражем) у гаражних кооперативах; присадибною ділянкою і городом, дачною та іншою земельною ділянкою, в тому числі у садових кооперативах та спілках; дачним будинком, іншим об'єктом дачної (садової) інфраструктури;

— особистими речами такої фізичної особи, крім речей, використовуваних у підприємницькій діяльності;

— коштами, що зберігалися на пенсійних рахунках такої фізичної особи, оформленими цінними паперами або ні.

15.2. Інші, ніж зазначені у пункті 15.1 цієї статті, види майна (коштів), включаючи корпоративні права (володіння підприємством або майном що використовується в підприємницькій діяльності), інші цінні папери, об'єкти інтелектуальної власності та право на отримання роялті включаються до валового доходу спадкоємця і оподатковуються під час прийняття спадщини (крім майна, яке перебувало в спільній сімейній власності спадкодавця та спадкоємця).

15.3. Майно, зазначене у пункті 15.1 цієї статті, яке подароване (передане без оплати або без вимоги про повернення її вартості) фізичною особою членам сім'ї такої фізичної особи незалежно від місця їх проживання, не включається до валового доходу таких членів сім'ї. При даруванні іншого (крім передбаченого у пункті 15.1) майна членам сім'ї або будь-якого майна іншим ніж члени сім'ї особам, вартість такого майна, крім благодійної допомоги (визначеної згідно з п. 4.3.9 цього Закону) включається до валового доходу отримувача подарунку в сумі, що перевищує 30 неоподатковуваних мінімумівь доходів громадян на рік і оподатковується у порядку, встановленому для оподаткування додаткових благ.

Стаття 16
Порядок заміщення втраченої нерухомості

16.1. У разі коли фізична особа — платник податку втрачає нерухомість у зв'язку з його викраденням або зруйнуванням, чи у зв'язку з визначенням такої нерухомості непридатної для використання внаслідок наявності непереборної сили або призначенням нерухомості для знесення, така фізична особа має право зменшити сукупний оподатковуваний дохід отриманий протягом термінів передбачених пунктом 16.3 цього Закону на суму вартості, втраченої нерухомості але не більше як на 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів фізичеих осіб.

16.2. Якщо втрачена нерухомість була застрахована, суми страхового відшкодування включаються до валового доходу фізичної особи — страхувальника, а сума вартості нерухомості, що була застрахована включається до валових витрат фізичної особи страхувальника протягом строків, визначених пунктом 16.3 цієї статті за наслідками відповідного року та оподатковуються за наслідками податкового року, протягом якого було нараховане таке страхове відшкодування.

У цьому випадку обмеження щодо суми вартості втраченої нерухомості, зазначене у пункті 16.1, не застосовується.

Збільшення валових витрат платника податку здійснюється виключно після фактичного отримання страхового відшкодування (страхової виплати).

16.3 Пільга, передбачена пунктом 16.1 цієї статті, діє протягом строків, призначених для заміщення втраченої нерухомості на аналогічну за призначенням нерухомість, зокрема:

— у разі втрати нерухомості (житлового будинку або квартири) до закінчення п'ятого року після закінчення року, протягом якого була втрачена нерухомість;

— у разі втрати іншої нерухомості ніж вказаної в попередньому абзаці — до закінчення другого року, що настає за роком протягом якого була втрачена нерухомість.

16.4. Якщо фізична особа не заміщує втраченої нерухомості протягом строків, визначених у пункті 16.3 цієї статті, сума податкових пільг у розмірі суми вартості втраченої нерухомості додається до суми оподатковуваного доходу такої фізичної особи за наслідками відповідного податкового року та оподатковується у загальному порядку.

У разі заміщення втраченої нерухомості аналогічної за призначенням протягом строків, визначених у пункті 16.3, але в сумі що менше врахованої при оподаткуванні, сума податкових пільг в розмірі, що перевищує заміщену вартість нерухомості додається до