На головну сторінкуНа головну сторінкуНа головну сторінкуНа головну сторінку

Millennium Challenge Corporation

Завітайте на веб-сайт Emerging Markets Group




META - украинская поисковая система







Rambler's Top100


Проект Закону України "Про аукціони"


ППК-Реформа системи виконання судових рішень та нотаріату » Проект Закону України "Про аукціони"


назад

Проект

Закон України

“Про аукціони”

 

Глава 1. Загальні положення [1]  (див. примітки  в кінці тексту)

 

 

Стаття 1. Договори, що укладаються на аукціоні

1. Договір купівлі-продажу та найму (оренди) може бути укладений із особою, що запропонує найвищу ціну, шляхом проведення аукціону.

2. Для цілей цього Закону укладення кожного договору вважається окремим аукціоном.

 

Стаття 2. Укладення договору на аукціоні

1. Договір купівлі-продажу нерухомого майна та рухомого майна, яке або права на яке підлягають державній реєстрації, а також договір найму (оренди) укладається організатором аукціону від імені власника майна, а договір купівлі-продажу іншого рухомого майна – від власного імені.

2. На аукціоні не може бути використане переважне право купівлі майна, крім випадків, передбачених законом.

 

Стаття 3. Договір про проведення аукціону

1. За договором про проведення аукціону організатор аукціону зобов’язується за свій рахунок провести аукціон та укласти договір з його переможцем, а замовник – сплатити організатору аукціону обумовлену договором винагороду.

2. До договору про проведення аукціону застосовуються правила про комісію (при укладенні договору організатором від свого імені) або доручення (при укладенні договору організатором від імені замовника), якщо інше не встановлено цим Законом.

3. Після опублікування оголошення про проведення аукціону організатор може відмовитися від договору лише у випадку, коли проведення аукціону стало неможливим з причин, за які організатор аукціону не відповідає.

 

Стаття 4. Строк проведення аукціону

1. Організатор аукціону повинен провести аукціон протягом двох місяців з дня укладення договору про проведення аукціону, якщо інше не встановлене законом або договором.

 

Стаття 5. Вимоги до Інтернет-сайтів

1. При проведенні аукціонів в електронній формі (електронних торгів), а також при розміщенні оголошення про проведення аукціону та відомостей про результати аукціону на сайтах технологічні та програмні засоби повинні забезпечувати всім бажаючим можливість пошуку інформації за датою розміщення оголошення, датою та місцем проведення аукціону, видом майна, ціною, видом договору, що укладається, а також можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації на основі поширених веб-оглядачів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень та стягнення плати.

2. Інформація повинна бути доступна на сайтах протягом 10 років з дня проведення аукціону.

3. Відомості, які відповідно до цього Закону підлягають розміщенню на сайті уповноваженого центрального органу виконавчої влади, повинні бути безоплатно розміщені цим органом протягом 5 днів з дня одержання таких відомостей.

 

 

Стаття 6. Відміна проведення аукціону

1. Проведення аукціону може бути відмінене в разі порушення встановленого порядку його підготовки та проведення, а також в інших випадках, встановлених законом. Організатор зобов’язаний відмінити проведення аукціону у разі, якщо порушення може перешкодити укладенню договору на найкращих умовах.

2. У разі відміни організатор сплачує учасникам штраф у розмірі 20 відсотків гарантійного внеску[2].

 

Стаття 7. Визнання недійсними договорів, укладених з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону

1. Договір, укладений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого законом порядку його підготовки або проведення, яке перешкодило або могло перешкодити укладенню договору на умовах, найбільш вигідних для продавця або наймодавця (орендодавця), може бути визнаний недійсним за позовом продавця або наймодавця (орендодавця).

 

Стаття 8. Відповідальність організатора аукціону перед особами, які не змогли взяти участь або перемогти на аукціоні

1. У разі, якщо порушення порядку підготовки та проведення аукціону перешкодило зацікавленій особі взяти участь або перемогти на аукціоні, організатор аукціону зобов’язаний сплатити такій особі штраф у розмірі гарантійного внеску або у розмірі трьох відсотків ринкової вартості майна (права користування майном), в залежності від того, який розмір є більшим.

 

 

Глава 2. Підготовка до проведення аукціону

 

Стаття 9. Визначення початкової ціни

1. Якщо початкова ціна не встановлена договором про проведення аукціону, вона встановлюється організатором аукціону на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність. У цьому випадку початкова ціна не може бути нижчою від 70 відсотків вартості майна (плати за надання майна у користування), визначеної шляхом оцінки.

2. Якщо договір найму (оренди) укладається на умовах внесення плати за надання майна у користування періодичними платежами, початковою ціною є перший платіж.

 

Стаття 10. Порядок оголошення та повідомлення про проведення аукціону

1. Організатор аукціону не пізніше як за 15 днів до дня початку аукціону оприлюднює за місцем його проведення у місцевому друкованому засобі масової інформації (при проведенні електронних торгів – на своєму сайті), а також на сайті уповноваженого центрального органу виконавчої влади оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, якщо він відомий, замовника та інших осіб, визначених замовником. Якщо такі особи у разі перемоги на аукціоні мають право сплатити ціну у розмірі, зменшеному на певну суму, про це має бути вказано у письмовому повідомленні.

2. При продажу на торгах права вимоги про проведення аукціону також повідомляється боржник.

3. При продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщене на нерухомому майні.

4. Організатор аукціону забезпечує доступ до інформації про майно, що підлягає продажу або наданню в найом (оренду), а також можливість ознайомитися з майном за його місцезнаходженням.

 

Стаття 11. Зміст оголошення про проведення аукціону у місцевому друкованому засобі масової інформації та на об’єкті нерухомого майна

1. Оголошення про проведення аукціону повинно містити відомості про:

майно, що продається або віддається в найом (оренду), та його місцезнаходження;

вид договору, що укладається на аукціоні;

час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - сайт, на якому проводиться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги);

початкову ціну;

строк, на який майно надається у користування, та періодичність платежів, якщо укладається договір найму (оренди);

організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв’язку);

веб-сторінку, на якій розміщено оголошення про проведення аукціону;

спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону.

 

Стаття 12. Зміст оголошення про проведення аукціону на сайті

1. Оголошення про проведення аукціону повинно містити відомості про:

майно, що продається або віддається в найом (оренду), його характеристику та місцезнаходження;

час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - сайт, на якому проводиться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги);

початкову ціну та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні;

розмір та порядок внесення гарантійного внеску;

можливість надання переможцю податкової накладної згідно із Законом України “Про податок на додану вартість”;

продавця чи наймодавця (орендодавця) майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв’язку);

організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв’язку);

спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону.

2. В оголошенні наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця або наймача (орендаря).

3. Якщо аукціон є повторним або проводиться у зв’язку з розірванням договору, укладеного на попередньому аукціоні, про це зазначається в оголошенні із вказівкою на адресу веб-сторінки, на якій розміщено інформацію про проведення попереднього аукціону.

4. Якщо продажу або передачі в найом (оренду) підлягає земельна ділянка, то у характеристиці майна зазначається її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо.

5. Якщо продажу або передачі в найом (оренду) підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, то у характеристиці майна зазначаються план, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо.

6. Якщо продажу підлягає транспортний засіб, то у характеристиці майна зазначаються марка, рік випуску, об’єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

7. Якщо продажу підлягають акції (частки) у статутному (складеному) капіталі господарського товариства, то у характеристиці майна зазначаються назва господарського товариства, його ідентифікаційний код, місцезнаходження, засоби зв’язку, розмір статутного (складеного) капіталу, кількість акцій (розмір часток), що пропонуються до продажу, номінальна вартість однієї акції, форма випуску акцій, середньоспискова кількість працівників, площа та правовий режим земельної ділянки, балансова вартість основних фондів, знос основних фондів, балансовий прибуток, дебіторська заборгованість, кредиторська заборгованість, основні види продукції (робіт, послуг) та її обсяг, відомості про реєстратора цінних паперів. За звітний період при цьому береться останній фінансовий рік діяльності[3].

8. Оголошення може містити фотографічні зображення майна, що продається або віддається в найом (оренду).

 

Глава 3. Проведення аукціону

 

Стаття 13. Допуск до участі в аукціоні та сплата гарантійних внесків

1. Заінтересовані особи, які можуть бути покупцями або наймачами (орендарями) майна, допускаються організатором до участі в аукціоні за умови внесення гарантійного внеску. При цьому учасникам видається аукціонна картка з номером учасника.

2. Розмір гарантійних внесків встановлюється у розмірі від 3 до 5 відсотків початкової ціни.

3. Якщо початкова ціна не перевищує 3000 гривень, гарантійний внесок може не встановлюватися.

 

Стаття 14. Забезпечення фіксації проведення аукціону технічними засобами

1. Організатор аукціону зобов’язаний забезпечити його фіксацію технічними засобами.

2. Організатор аукціону зобов’язаний зберігати носії із записом аукціону протягом не менш як 10 років з дня його проведення.

3. Організатор аукціону зобов’язаний негайно надавати копії записів аукціону у поширених форматах медіафайлів усім бажаючим безоплатно на наданий носій або на власний носій за умови оплати його вартості.

 

Стаття 15. Доступ до місця проведення аукціону та правила поведінки присутніх

1. Організатор має право обмежити доступ до місця проведення аукціону інших осіб, крім замовника аукціону та осіб, вказаних замовником, учасників аукціону, працівників державних органів при виконанні їхніх службових обов’язків та представників засобів масової інформації. У разі обмеження доступу до місця проведення аукціону організатор зобов’язаний забезпечити ведення відеозапису аукціону.

2. Учасникам аукціону і присутнім у залі особам забороняється без дозволу уповноваженого представника організатора аукціону (ліцитатора) розмовляти, пересуватися, користуватися засобами зв'язку тощо.

3. Особи, що перешкоджають проведенню аукціону можуть бути видалені із приміщення, де проводиться аукціон.

 

Стаття 16. Порядок проведення аукціону

1. До початку аукціону ліцитатор інформує про:

умови договору, що укладається на аукціоні,

мінімальну суму, на яку наступна пропозиція повинна перевищувати попередню (крок аукціону), що не може перевищувати 10 відсотків початкової ціни,

спосіб повідомлення про готовність укласти договір,

початкову ціну.

2. Початком аукціону вважається момент оголошення початкової ціни.

3. У разі, якщо протягом триразового оголошення початкової ціни учасники аукціону не виявляють бажання укласти договір, ліцитатор оголошує про закінчення аукціону без виявлення переможця, якщо в оголошенні про проведення аукціону не передбачено можливості зниження початкової ціни на цьому ж аукціоні.

4. Якщо перед початком аукціону не було оголошено про інший спосіб повідомлення про готовність укласти договір (за допомогою електронних засобів, шляхом подання пропозицій виключно з голосу тощо), під час аукціону учасники повідомляють про готовність укласти договір на умовах оголошеної ліцитатором ціни, піднімаючи аукціонну картку з номером, повернутим до ліцитатора, або одночасно піднімають картку учасника аукціону і пропонують свою ціну.

5. Якщо запропонована учасником аукціону ціна є більшою за ціну, запропоновану ліцитатором, то останній називає номер учасника і запропоновану ним ціну. Після кожного оголошення ціни слідує удар молотка ліцитатора.

6. Кожна наступна ціна, запропонована учасниками аукціону, повинна перевищувати попередню на суму, кратну кроку аукціону. Якщо пропозиція не відповідає цьому правилу, ліцитатор не приймає пропозиції та оголошує про її невідповідність правилам проведення аукціону.

7. У разі, якщо про готовність укласти договір за однією ціною одночасно заявило кілька учасників, ліцитатор називає наступну ціну, збільшену на крок аукціону. Якщо бажаючих укласти договір за новою ціною не виявиться, ліцитатор може зменшити крок аукціону або визначити переможця серед учасників, згодних на попередню ціну, шляхом жеребкування.

8. Якщо протягом триразового оголошення останньої ціни не буде запропоновано вищої ціни, ліцитатор одночасно з третім ударом молотка оголошує переможцем учасника, який запропонував найвищу ціну, та пропонує йому негайно внести ціну або частину ціни відповідно до статті 17 цього Закону, а у випадках, передбачених статтею 18 цього Закону – також підписати договір. Ліцитатор оголошує переможцю та іншим учасникам аукціону наслідки відмови від негайного внесення ціни або підписання договору.

 

Стаття 17. Порядок внесення ціни

1. Переможець аукціону зобов’язаний сплатити запропоновану ним ціну негайно після оголошення його переможцем аукціону.

2. Якщо сума, що підлягає внесенню, складає більше 200000 гривень, переможець аукціону зобов’язаний негайно сплатити частину ціни у межах 200000 гривень, інша частина має бути сплачена протягом 10 днів.

3. Організатор аукціону зобов’язаний забезпечити технічні можливості для негайної оплати готівкою, платіжною карткою або іншим способом, що дозволяє негайно перевірити надходження грошових коштів.

4. Замовником можуть бути визначені особи, що можуть сплатити ціну у розмірі, зменшеному на певну суму[4].

 

Стаття 18. Момент укладення договору на аукціоні

1. Договір купівлі-продажу рухомого майна, яке або право на яке не підлягає державній реєстрації, вважається укладеним з моменту внесення ціни відповідно до статті 17 цього Закону, якщо ціна сплачується повністю.

2. В інших випадках, крім передбачених частиною першою цієї статті, договір укладається у письмовій формі негайно після внесення ціни або її частини відповідно до статті 17 цього Закону.

3. Якщо договір, що укладається на аукціоні, підлягає нотаріальному посвідченню, організатор зобов’язаний забезпечити можливість негайного нотаріального посвідчення за місцем проведення аукціону. Всі витрати на нотаріальне посвідчення договору несе організатор аукціону.

 

Стаття 19. Поновлення аукціону у разі відмови від негайного внесення ціни або підписання договору

1. Якщо переможець аукціону не виконав обов’язку із негайного внесення ціни (стаття 17 цього Закону) або відмовився від підписання договору аукціон негайно поновлюється з ціни, запропонованої попереднім учасником.[5]

 

Стаття 20. Протокол про проведення аукціону

1. Протокол складається і підписується організатором аукціону негайно після укладення договору або закінчення аукціону без виявлення переможця.

2. У протоколі зазначаються:

майно, що продане або передане у найом (оренду);

початкова ціна;

ціна, запропонована переможцем аукціону;

ім’я (назва) та місце проживання (місцезнаходження) переможця аукціону, крім випадків, коли придбане майно або право на майно не підлягає державній реєстрації;

адресу веб-сторінки, на якій розміщено відомості про проведення аукціону.

У разі, якщо переможець аукціону відмовився від негайного внесення запропонованої ним ціни або не підписав договір і аукціон було поновлено, або якщо аукціон закінчився без виявлення переможця, про це зазначається у протоколі.

3. До протоколу додається копія договору, підписаного сторонами, а якщо договір не підписувався – текст договору, вказаний в оголошенні про проведення аукціону.

4. Примірник протоколу надається покупцю негайно після підписання протоколу, по одному примірнику у той же день надсилаються (вручаються) замовнику та власнику майна. Один примірник залишається в організатора аукціону.

5. Кожен учасник аукціону може вимагати надання йому копії протоколу, засвідченої організатором аукціону. Така копія надається у день звернення.

6. Організатор аукціону зобов’язаний надати відомості про запропоновану переможцем ціну або закінчення аукціону без виявлення переможця для їх включення до відомостей про проведення аукціону на сайті, на якому було розміщене оголошення про проведення аукціону, не пізніше, ніж через три дні після закінчення аукціону[6].

 

Стаття 21. Розірвання договору у разі невиконання обов’язку із внесення ціни

1. Якщо у встановлений строк переможець не вніс запропонованої ним ціни, договір, укладений на аукціоні, вважається розірваним.

2. Організатор аукціону зобов’язаний надати відомості про розірвання договору для їх включення до відомостей про проведення аукціону на сайті, на якому було розміщене оголошення про проведення аукціону, не пізніше, ніж через три дні після закінчення аукціону.

3. Після розірвання договору організатор зобов’язаний протягом місяця провести новий аукціон.

 

Стаття 22. Особливості проведення повторного аукціону

1. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без виявлення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов’язаний провести повторний аукціон.

2. Якщо інше не встановлено договором, початковою ціною повторного аукціону є ціна, зменшена на 25 відсотків по відношенню до початкової ціни попереднього аукціону.

 

Стаття 23. Особливості проведення аукціону з можливістю зниження початкової ціни

1. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, аукціон проводиться без можливості зниження початкової ціни.

2. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової ціни.

3. При проведенні аукціону з можливістю зниження початкової ціни, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову ціну на крок аукціону доти, поки не виявиться бажаючого укласти договір, але не нижче, ніж до половини початкової ціни, вказаної в оголошенні про проведення аукціону.

4. Якщо після зниження початкової ціни виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку. Якщо після максимально допустимого зниження ціни бажаючого укласти договір не виявиться, ліцитатор оголошує аукціон таким, що закінчився без виявлення переможця.

 

Стаття 24. Особливості проведення аукціону в електронній формі (електронні торги)[7]

1. Аукціон з продажу рухомого майна, яке або право на яке не підлягає державній реєстрації, може проводитися на сайті організатора в мережі Інтернет (електронні торги). Переможцем електронних торгів є особа, що запропонувала найвищу ціну протягом часу проведення електронних торгів. Час проведення електронних торгів не може бути менше п’ятнадцяти діб.

2. Допуск учасника до електронних торгів здійснюється шляхом присвоєння йому кодового номеру, під яким цей учасник подає пропозиції щодо ціни.

3. Технологічні та програмні засоби, що використовуються організатором для проведення електронних торгів, повинні забезпечувати:

а) захист інформації, отриманої від замовника та учасників торгів;

б) захист інформації, розміщеної на сайті.

4. Система, що забезпечує проведення електронних торгів, повинна забезпечувати:

а) безперебійну роботу з проведення електронних торгів;

б) подачу учасниками пропозицій про ціну через захищене з’єднання у режимі реального часу;

в) візуалізацію всіх пропозицій із посиланням на кодові номери учасників, що внесли пропозиції, протягом проведення аукціону, а також протягом трьох років після його закінчення;

г) візуалізацію часу, що залишився до закінчення строку подання пропозицій щодо ціни.

5. Система повинна надавати можливість учасникам електронних торгів подавати пропозиції щодо ціни з точністю до 1 копійки.

6. Система повинна негайно надсилати кожному учаснику електронних торгів повідомлення, яке повинно містити адресу веб-сторінки, на якій проводяться електронні торги, запропоновану учасником ціну, час отримання системою пропозиції, а також час розміщення пропозиції учасника на веб-сторінці або повідомлення про відмову від розміщення пропозиції із зазначенням причин такої відмови.

7. На переможця електронних торгів не поширюється обов’язок негайного внесення ціни (стаття 17 цього Закону).

8. Договір купівлі-продажу на електронних торгах вважається укладеним з моменту оплати майна.

9. Протокол про проведення електронних торгів не складається.

 

Стаття 25. Особливості проведення аукціону з продажу права вимоги

1. У випадку, якщо до початку аукціону зобов’язання було частково виконане, початкова ціна права вимоги пропорційно зменшується, про що організатором аукціону складається акт. Якщо заборгованість погашена повністю, право знімається з аукціону.

 

 

Глава 4. Розподіл коштів

 

Стаття 26. Повернення гарантійних внесків, внесеної ціни та стягнення штрафу

1. Гарантійні внески учасників підлягають поверненню протягом трьох робочих днів з дня закінчення аукціону, крім випадків, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті.

2. Гарантійний внесок, сплачений переможцем аукціону, зараховується до ціни, що підлягає внесенню.

3. Гарантійний внесок не підлягає поверненню у разі, якщо аукціон закінчився без виявлення переможця[8], а також якщо переможець аукціону не виконав обов’язку із негайного внесення ціни (стаття 17 цього Закону) або відмовився від підписання договору.

4. Ціна, внесена переможцем, у разі розірвання договору відповідно до статті 21 підлягає поверненню протягом трьох робочих днів з дня розірвання договору за вирахуванням подвійної суми гарантійного внеску.

 

Стаття 27. Розрахунки за наслідками аукціону

1. Внесена переможцем ціна та гарантійні внески, що не підлягають поверненню, повинні бути сплачені замовнику організатором протягом п’яти днів з дня закінчення аукціону.

2. Організатор аукціону сплачує пеню у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку з належної до сплати суми за період прострочення.

3. Якщо інше не встановлено договором, організатор аукціону має право на відшкодування своїх витрат зі сплати податку з доходів громадян, що були понесені при нотаріальному посвідченні договору, укладеного на аукціоні, за рахунок суми, що підлягає перерахуванню замовнику[9].

 

 

Глава 5. Передача майна, придбаного на аукціоні, та відповідальність за його недоліки

 

 

Стаття 28. Передача рухомого майна, придбаного або отриманого в найом (оренду) на аукціоні

1. Рухоме майно передається переможцю аукціону негайно після повної сплати запропонованої переможцем ціни.

2. Організатор аукціону не може застосовувати притримання майна, виставленого на аукціон, для забезпечення своїх вимог до замовника.

 

Стаття 29. Особливості переходу права власності на майно, яке або право на яке підлягає державній реєстрації

1. Право власності на майно, яке або право на яке підлягає державній реєстрації, переходить з моменту державної реєстрації, яка здійснюється за умови повної сплати запропонованої переможцем ціни.

 

Стаття 30. Відповідальність за недоліки майна, проданого на аукціоні

1. Особа, у власності якої перебувало майно до продажу на аукціоні, замовник та організатор аукціону не відповідають за недоліки майна, крім випадків їх навмисного приховування.

 

Стаття 31. Особливості зарахування у разі придбання вимоги на аукціоні

1. При зарахуванні проти вимоги, що продається на аукціоні, після отримання боржником повідомлення про проведення аукціону (стаття [про порядок оголошення та повідомлення про аукціон] цього Закону) заява про зарахування має бути зроблена організатору аукціону.

2. Боржник, що був належним чином повідомлений про продаж вимоги до нього на аукціоні, після проведення аукціону не має права пред’являти вимоги до первісного кредитора для зарахування проти вимоги, придбаної на аукціоні.

 

Глава 6. Прикінцеві положення.

 

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і вводиться в дію через шість місяців з дня його опублікування.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

 

Чинна редакція Закону

Текст законопроекту

Закон із пропонованими змінами

Цивільний кодекс України

Стаття 71. Правочини, які вчиняються з дозволу органу опіки та піклування

1. Опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування:

1) відмовитися від майнових прав підопічного;

2) видавати письмові зобов'язання від імені підопічного;

 

Стаття 71. Правочини, які вчиняються з дозволу органу опіки та піклування

1. Опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування:

1) відмовитися від майнових прав підопічного;

2) видавати письмові зобов'язання від імені підопічного;

3) укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;

4) укладати договори щодо іншого цінного майна.

2. Піклувальник має право дати згоду на вчинення правочинів, передбачених частиною першою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

У пункті 3 частини першої статті 71 слова “та (або) державній реєстрації” виключити.

3) укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;

4) укладати договори щодо іншого цінного майна.

2. Піклувальник має право дати згоду на вчинення правочинів, передбачених частиною першою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Стаття 107. Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення

1. Кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язання.

2. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

3. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення.

Нотаріально посвідчені копії передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника.

4. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

 

Стаття 107. Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення

1. Кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язання.

2. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

3. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення.

Нотаріально посвідчені копії передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника.

4. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

5. Якщо правонаступниками юридичної особи є кілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи - правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася.

 

5.  Юридичні особи, утворені внаслідок поділу, несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями припиненої юридичної особи. Якщо юридична особа виконала обов’язок із зобов’язання, щодо якого вона не є правонаступником, така юридична особа має право на зворотну вимогу (регрес) до правонаступника. Якщо правонаступника не було визначено, застосовуються правила статті 544 цього кодексу.

Стаття 109. Виділ

1. Виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Частину першу статті 109 після слова “створюваних” доповнити словом “нею”.

Стаття 109. Виділ

1. Виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нею нових юридичних осіб.

2. До виділу застосовуються за аналогією положення частин першої, другої та четвертої статті 105 та положення статей 106 і 107 цього Кодексу.

У частині другій статті 109 слова “за аналогією” виключити.

2. До виділу застосовуються положення частин першої, другої та четвертої статті 105 та положення статей 106 і 107 цього Кодексу.

 

Доповнити статтю 109 частиною третьою такого змісту:

“3.  Юридична особа, якою створено нову юридичну особу шляхом виділу, несе солідарну відповідальність за зобов’язаннями, щодо яких виділена юридична особа є правонаступником. Якщо юридична особа, якою створено нову юридичну особу шляхом виділу, виконала обов’язок із такого зобов’язання, вона має право на зворотну вимогу (регрес) до виділеної юридичної особи.”

3.  Юридична особа, якою створено нову юридичну особу шляхом виділу, несе солідарну відповідальність за зобов’язаннями, щодо яких виділена юридична особа є правонаступником. Якщо юридична особа, якою створено нову юридичну особу шляхом виділу, виконала обов’язок із такого зобов’язання, вона має право на зворотну вимогу (регрес) до виділеної юридичної особи.

Стаття 182. Державна реєстрація прав на нерухомість

1. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

 

Стаття 182. Державна реєстрація прав на нерухомість

1. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

2. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

У частині другій статті 182 слова “і правочинів щодо нерухомості” виключити.

2. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

3. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

4. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

У частині третій статті 182 слова “або правочинів щодо нерухомості” виключити.

3. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

4. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Стаття 206. Правочини, які можуть вчинятися усно

1. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

У частині першій статті 206 слова “та (або) державній реєстрації” виключити.

Стаття 206. Правочини, які можуть вчинятися усно

1. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Стаття 210. Державна реєстрація правочину

1. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

2. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Статтю 210 виключити.

 

Стаття 334. Момент набуття права власності за договором

1. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

 

Стаття 334. Момент набуття права власності за договором

1. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

3. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним, якщо інше не встановлено законом.

 

 

3. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним, якщо інше не встановлено законом.

4. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Частину четверту статті 334 виключити.

 

Стаття 344. Набувальна давність

1. Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

 

Стаття 344. Набувальна давність

1. Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Абзац третій частини першої статті 344 викласти у такій редакції: “Право власності на нерухоме майно виникає за набувальною давністю з моменту його державної реєстрації.

Право власності на нерухоме майно виникає за набувальною давністю з моменту його державної реєстрації.

Стаття 363. Момент переходу частки у праві спільної часткової власності до набувача за договором

1. Частка у праві спільної часткової власності переходить до набувача за договором з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

 

Стаття 363. Момент переходу частки у праві спільної часткової власності до набувача за договором

1. Частка у праві спільної часткової власності переходить до набувача за договором з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

2. Частка у праві спільної часткової власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, переходить до набувача відповідно до статті 334 цього Кодексу.

У частині другій статті 363 слова “та (або) державній реєстрації” виключити.

2. Частка у праві спільної часткової власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, переходить до набувача відповідно до статті 334 цього Кодексу.

Стаття 369. Здійснення права спільної сумісної власності

1. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

2. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.

 

Стаття 369. Здійснення права спільної сумісної власності

1. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

2. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

В абзаці третьому частини другої статті 369 слова “та (або) державній реєстрації” вилучити.

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Стаття 388. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача

1. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

2. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для
виконання судових рішень.

3. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Викласти у такій редакції:

Стаття 388. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача

1. Якщо майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було набуте безвідплатно.

 

Стаття 388. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача

1. Якщо майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було набуте безвідплатно.

Стаття 402. Встановлення сервітуту

1. Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

2. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

 

Стаття 402. Встановлення сервітуту

1. Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

2. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

3. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Абзац другий частини другої статті 402 викласти у такій редакції: “Земельний сервітут виникає з моменту його державної реєстрації”.

Земельний сервітут виникає з моменту його державної реєстрації.

3. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Стаття 513. Форма правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні

1. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частину першу статті 513 викласти у такій редакції:

“1. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у письмовій формі.”

Стаття 513. Форма правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні

1. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у письмовій формі.

2. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частину другу статті 513 виключити.

 

Стаття 516. Порядок заміни кредитора у зобов'язанні

1. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доповнити частину першу статті 516 другим реченням такого змісту: “Заміна кредитора за грошовою вимогою здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом.”

Стаття 516. Порядок заміни кредитора у зобов'язанні

1. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора за грошовою вимогою здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом.

2. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

 

2. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

 

Доповнити статтю 516 частинами третьою та четвертою такого змісту:

“3. Заміна кредитора за майбутньою вимогою відбувається одночасно з її виникненням, якщо більш пізній момент заміни не встановлено договором.”

3. Заміна кредитора за майбутньою вимогою відбувається одночасно з її виникненням, якщо більш пізній момент заміни не встановлено договором.

 

4. Якщо виконання зобов’язання на користь нового кредитора тягне додаткові витрати боржника, новий кредитор зобов’язаний відшкодувати такі витрати.

4. Якщо виконання зобов’язання на користь нового кредитора тягне додаткові витрати боржника, новий кредитор зобов’язаний відшкодувати такі витрати.

Стаття 518. Заперечення боржника проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні

 

Стаття 518. Заперечення боржника проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні

1. Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зо