3 листопада 2015 року директор Центру комерційного права Валентина Данішевська виступила із презентацією «Саморегулівні організації, Організації професійного самоврядування – визначаємось у дефініціях та розрізняємо поняття». Під час Круглого столу «Пошук ефективної моделі регулювання підприємницької та професійної діяльності» вона ознайомила присутніх з історичними умовами виникнення Організацій професійного врядування (ОПС), ключовими характеристиками ОПС як інституту публічного права і Саморегулівних організацій (СРО) як інституту приватного права, їх важливою роллю в дерегуляції та децентралізації державного регулювання тощо. Баченням щодо проблематики саморегулювання бізнесу та професійного самоврядування, окрім В.Данішевської, поділилися президент Спілки кризис-менеджерів України Павло Міхайліді і професор кафедри політології Національної академії державного управління Валерій Тертичка. Про свій практичний досвід у цій сфері розповіли Анатолій В’язовченко – експерт Реанімаційного пакету реформ та Голова Національної професійної спілки арбітражних керуючих України, Олексій Кій – Президент Професійної асоціації реєстраторів та депозитаріїв (ПАРД) та Юліан Хорунжий- член Правління Асоціації правників України.

Захід, що відбувся під патронатом Міністерства економічного розвитку і торгівлі за ініціативою Реанімаційного пакету реформ (РПР), Центру комерційного права, Проектного офісу Національної ради реформ та Спілки кризис-менеджерів України, зібрав близько 50 учасників. З боку державних органів були присутні Володимир Семеніхін (директор департаменту розвитку підприємництва Мінекономрозвитку) та Олег Мірошниченко (заступник голови Державної регуляторної служби).

Вкладення:

Файл	Размір файла
СРО-ОПС (03.11.15).ppt	884 Kb

Центр комерційного права продовжує свою діяльність у сфері правничої просвіти та популяризації ініційованих ним реформ. 30 жовтня 2015 р. директор Центру Валентина Данішевська виступила з презентацією «Похідний позов – інструмент процесуального представництва» на IX щорічному Форумі з корпоративного права: залишитися на плаву в час змін та постійних реформ, організованому Асоціацією правників України за підтримки Міністерства юстиції України, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Похідний позов був запроваджений Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 7.04.2015 р. №289-VIII, розробленим за активної участі Центру. Впродовж багатьох років у вітчизняному законодавстві існувала парадоксальна ситуація, коли відповідальність посадових осіб господарських товариств була передбачена, проте механізму відшкодування збитків, завданих товариству його ж посадовими особами, не існувало. Останнім часом це призвело до небезпечного руйнування усталеної судової практики. З 1 травня 2016 р. цей Закон надасть можливість учаснику (акціонеру), якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу, подати до господарського суду позов від імені товариства про стягнення збитків з винного менеджера. Позивачем є господарське товариство, а акціонер (учасник), який звернувся з позовом, – його законним представником. Інші учасники (акціонери) товариства можуть подати заяву про здійснення представництва позивача. Закон також передбачає механізми для запобігання зловживанню цим інструментом[1].

15-16 жовтня 2015 року ЦКП, у співпраці з Національною школою суддів України, провів у Харкові семінар «Реформа законодавства про банкрутство: формування належної судової практики».

У заході взяли участь понад 30 суддів з місцевих та апеляційних господарських судів Донецької,  Запорізької, Луганської, Полтавської, Сумської та Харківської областей. Він відбувся в Харківському апеляційному господарському суді, голова якого Павло Тихий та його заступник Олексій Крестьянінов забезпечили комфортні умови для роботи та й самі взяли участь у семінарі.

Директор Харківського регіонального відділення Національної школи суддів України Валентина Коржик, яка виступила на відкритті семінару, звернула увагу на  системність і важливість заходів Центру з підвищення кваліфікації суддів.   

Окреслюючи мету семінару, директор ЦКП Валентина Данішевська нагадала, що судова практика щодо банкрутства ще не є сталою та належною. Вона вітала присутність на семінарі представників трьох інстанцій господарських судів та додала: «Ми вважаємо, що судді всіх інстанцій повинні навчатися в одній залі, щоб формувався спільний погляд на ті чи інші положення законодавства».

У країнах Заходу під час банкрутства кредитор у середньому отримує 73 центи з кожного долара боргу, в державах Східної Європи та Центральної Азії цей показник становить 38 центів, а в Україні – лише 8,6. Проте на процедури банкрутства на Заході витрачається близько 9% майна боржника, на сході Європи та в центрі Азії – 13%, а в Україні – 42%. «Майже половину майна ми витрачаємо на якісь оформлення, мита, аудити, оцінки, оплату праці арбітражного керуючого і таке інше», – підкреслила директор ЦКП.

Пані Данішевська наголосила, що в понад 50% справ про банкрутство боржника останній не має жодного майна, а ініціює такі справи податкова інспекція заради того, щоб виключити його зі свого реєстру. «Жодна розвинена країна не витрачає кошти платників податків на виконання тих обов’язків, які відповідно до закону покладаються на засновників підприємства, – сказала вона. – Нам потрібно переглянути такий підхід».

У перший день семінару відбулося обговорення практичних аспектів та проблемних питань застосування законодавства на різних стадіях провадження у справах про банкрутство. Суддя Вищого господарського суду України  Олександр Удовиченко зробив огляд деяких позицій Верховного суду України у справах цієї категорії.

У другий день семінару головний експерт із правознавства ЦКП Юрій Попов представив аналіз заміщення активів у процедурі банкрутства. Учасники семінару ознайомилися з ефективним способом відновлення платоспроможності боржника через продаж бізнесу, який працює, шляхом утворення нового підприємства. Заміщення активів передбачає збереження бізнесу та робочих місць, зменшення корупційних ризиків і витрат на продаж, можливість одержати вищу ціну тощо. За участі пана Попова та судді ВГСУ Удовиченка відбулося обговорення практики застосування законодавства про банкрутство на стадії реалізації майна боржника.

За участі експерта Центру Ігоря Ніколаєва учасники семінару обговорили також законодавчі ініціативи щодо удосконалення системи банкрутства – зокрема, проект Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України (щодо підвищення ефективності процедур банкрутства)» № 3132 від 17.09.2015). Проект розроблено Центром комерційного права разом з ініціативною групою фахівців за результатами слухань у Комітеті ВРУ з питань економічної політики на тему "Відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: шляхи підвищення ефективності чинної системи", які відбулися 22 квітня 2015 року.

Метою поправок до зазначеного закону є ліквідація зайвих бар’єрів та спрощення доступу до процедур, скорочення строків розгляду справ через скасування погоджень з органами влади дій стосовно держпідприємств-боржників, забезпечення продажу всього майна на конкурентній основі тощо. Процедура має забезпечити можливість боржнику розрахуватися з боргами, а не звільнитися від них.

На семінарі було представлено ініціативи, що стосуються досудової реструктуризації боргів. Планується ухвалення нового закону про позасудову процедуру для позичальників-юросіб і санацію боржника ще до порушення провадження у справі про банкрутствочерез прискорене схвалення судом «затвердженого більшістю» плану, а також внесення змін до Податкового кодексу заради створення стимулів для підтримки  реструктуризації.

Після семінару його учасники отримали сертифікати про участь у ньому. ЦКП і надалі надаватиме допомогу Національній школі суддів України в реалізації програм підвищення кваліфікації суддівського корпусу держави.

2 жовтня 2015 року ЦКП, у співпраці з Державною регуляторною службою та проектом USAID «Підтримка невідкладних реформ для покращення бізнес-середовища в Україні» (SURE), провів робочий семінар з упровадження аналізу впливу запропонованих і чинних регуляторних актів на мікро- та малий бізнес (так званого «М-тесту») для державних службовців ДРС, Міністерства економічного розвитку і торгівлі та Міністерства фінансів, які будуть безпосередньо залучені до проведення тесту після ухвалення відповідної постанови Кабінету Міністрів. У семінарі взяли участь заступники  голови ДРС, керівники та фахівці підрозділів міністерств, експерт Світового Банку, загалом близько 30 фахівців. Тренери представили 5 існуючих на сьогодні  в Україні М-тестів, у  тому числі три тести щодо місцевих регуляторних актів, здійснені експертами з Вінниці, Сум та Івано-Франківська. Тема викликала жваве обговорення й інтерес. Оскільки методика вимірювання адміністративного навантаження є новою для регуляторних органів нашої країни,учасники висловили прохання проводити таке навчання й надалі.

21-23 вересня 2015 року ЦКП у співпраці з Державною регуляторною службою організували навчальну поїздку делегації з представників органів державної влади та бізнес-спільноти до Великобританії на тему «Розбудова регуляторної політики в інтересах бізнесу, зокрема малого та мікро- бізнесу». Регуляторна система Великобританії є однією з найбільш розвинених і гнучких у світі. Численні дослідження, у тому числі останнє дослідження ОЕСР[1],  свідчать, що високий рівень розвитку регуляторної системи забезпечується її здатністю змінюватися та швидко пристосовуватися  до поточних потреб.  Ці риси повною мірою притаманні британській системі регулювання підприємницької діяльності.

Делегація зустрілася з експертами  британських організацій, які відповідають за формування й упровадження регуляторної політики.  До них належать Управління з кращого регулювання (Better Regulation Executive , BRE), що є провідним органом виконавчої влади, відповідальним за здійснювану урядом регуляторну реформу; Бюро з упровадження кращого регулювання (Better Regulation Delivery Office, BRDO), уповноважене сприяти належному впровадженню регуляторних актів та забезпечувати їх дотримання. Обидва органи є підрозділами Міністерства підприємництва, інновацій та ремесел. Делегація побувала також у Підкомітеті з питань скорочення регулювання (Reducing Regulation sub-Committee , RRC), відповідальному за здійснення стратегічного нагляду за впровадженням регуляторної політики Уряду; зустрілася з фахівцями Комітету з регуляторної політики (Regulatory Policy Committee, RPC) – дорадчого комітету, що складається з незалежних експертів і здійснює зовнішню незалежну оцінку даних і розрахунків, представлених в аналізі регуляторного впливу (АРВ). У Центрі урядових комунікацій (Government Communication Centre, GCC), який координує та спрямовує роботу підрозділів з комунікацій з усіх міністерств, реалізує комунікативну політику Офісу Кабінету та Офісу Прем’єр-міністра, а також веде інтерактивний комунікаційний центр "Зростання й економіка", делегати ознайомились із інноваційними методами інформування громадськості про ініціативи та діяльність уряду, що передбачають активний двосторонній діалог, особливо на місцевому рівні, вимірювання ефективності комунікації та широке використання нових каналів комунікації (соціальних мереж, тощо).

Окрім конкретних питань щодо роботи кожного державного органу члени делегації також ознайомились із їх діяльністю, спрямованою на виконання загальнодержавних/міжвідомчих програм, зокрема, зменшення адміністративного навантаження на бізнес та оцінки впливу регулювання на малий та мікро- бізнес.

Досвід Великобританії свідчить, що реформу регуляторної системи можна проводити злагоджено й оперативно. Враховуючи реальні можливості, обмеження та завдання регуляторної діяльності в Україні, а також наявні ресурси (інтелектуальні, організаційні, фінансові), першочерговими завданнями у цій царині мають стати:                                                                       

1) Запровадження аналізу впливу запропонованих і чинних регуляторних актів на мікро- та малий бізнес (так званого «М-тесту»), у тому числі організація навчання державних службовців і найактивнішої громадськості його застосуванню та механізмам зменшення адміністративного навантаження на бізнес; проведення пілотних аналогів європейських програм секторального зменшення адміністративного навантаження на бізнес як основи загальнодержавних програм; активізація залучення громадськості та збільшення її впливу на прийняття регуляторних рішень на основі практики М-тесту як частини майбутньої комунікативної політики.

2) Упровадження механізмів запобігання корупції в процедурі АРВ.