ВИСНОВОК

щодо законопроекту № 6014 від 29.07.2004 року

 “Про внесення змін до Цивільного процесуального та Кримінально-процесуального кодексів України”

(внесений Кабінетом Міністрів України)

Законопроектом передбачено внесення доповнень до Цивільного процесуального та Кримінально-процесуального кодексів України в частині:

1)    виїмки чи вилучення виконавчого документа або виконавчого провадження;

2)    примусового проникнення до житла чи іншого володіння особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

У пояснювальній записці вказано, що доповнення направлені на приведення зазначених кодексів у відповідність із Законом України “Про виконавче провадження”.

1. Відповідно до п.12 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” виїмка виконавчого документа або виконавчого провадження здійснюється в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України. Це відповідає як суті правовідносин – виїмка є слідчою дією, так і існуючому нині регулюванню – порядок проведення виїмки встановлюється саме Кримінально-процесуальним кодексом України.

Однак всупереч суті правовідносин та п.2 законопроекту, а також на порушення Закону України “Про виконавче провадження”, Кримінально-процесуального кодексу України порядок вирішення судом питання про виїмку виконавчого документа або виконавчого провадження згідно законопроекту встановлюється чомусь у Цивільному процесуальному кодексі, а не в Кримінально-процесуальному кодексі України, що вочевидь є помилковим.

Крім того, запропоновані доповнення не встановлюють випадків, коли повинна здійснюватись  виїмка виконавчого документа або виконавчого провадження (мабуть, допускати такі випадки можна лише в разі, коли для слідства має значення саме дослідження оригіналів документів, а не їх копій – наприклад, в разі необхідності піддати документ експертизі якщо є сумніви у його справжності), не встановлюють обов’язку слідчого повернути документ негайно після того, як необхідність в його дослідженні відпала, не встановлюють строку, після спливу якого повернення документу є обов’язковим, не встановлюють обов’язку вручення відповідної постанови сторонам виконавчого провадження та порядку оскарження ними цієї постанови, не встановлюють права стягувача звернутись до суду, який видав виконавчий документ, з заявою про видачу його дублікату в разі виїмки оригіналу.

Отже, запропоновані доповнення в частині виїмки чи вилучення виконавчого документа або виконавчого провадження, по-перше, не містять належного регулювання, а по-друге, є помилковими. При цьому помилковість не може бути виправлена при підготовці законопроекту на друге чи третє читання, оскільки це вимагає повної переробки законопроекту.

2.  Запропоновані доповнення в частині примусового проникнення до житла чи іншого володіння особи полягають у доповненні Цивільного процесуального кодексу новою статтею 355¹. Однак це питання вже вирішене в новому Цивільному процесуальному кодексі України (ст.376), який набирає чинності 1 січня 2005 року або з дня набрання чинності Адміністративним процесуальним кодексом України. Відтак у внесенні змін до чинного ЦПК України потреби немає.

ПРОПОЗИЦІЯ:   законопроект доцільно відхилити.