ЮРИДИЧНИЙ АНАЛІЗ

проекту Закону “Про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо реєстрації професійних спілок як юридичних осіб),

№ 4566 від 25.12.2003р.,

внесений на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Волинцем М.Я., Деркачем А.Л., Єхануровим Ю.І.

І. Основні положення законопроекту

   Законопроектом пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України, якими встановити особливості набуття статусу юридичної особи. професійними спілками. Зокрема, пропонується, що професійні спілки набувають статусу юридичної особи з моменту затвердження статуту профспілки її засновниками та її легалізації.

ІІ. Аналіз положень законопроекту

   Аналіз норм законопроекту дозволяє дійти висновку про те, що запропоновані зміни призведуть до створення колізій у законодавчому регулюванні порядку створення та набуття статусу юридичної особи професійними спілками.

   1. Положення про те, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована або легалізована (професійні спілки) у встановленому законом порядку (зміни до ч.1 ст.80) та про те, що цивільна  правоздатність юридичної особи виникає з моменту її державної реєстрації або легалізації (професійні спілки) (зміни до ч.4 ст.91) суперечать положенням про те, що професійні спілки набувають статусу юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення) ) (зміни до ч.4 ст.87), оскільки в момент затвердження статуту профспілка ще не є легалізованою.

   2. Положення про те, цивільна  правоздатність юридичної особи виникає з моменту її державної реєстрації або легалізації (професійні спілки) (зміни до ч.4 ст.91) суперечить положенню цієї ж ч.4 ст.91 про те, що цивільна правоздатність юридичної особи припиняється з дня виключення її з єдиного  державного реєстру, оскільки якщо легалізовану професійну спілку не буде внесено до державного реєстру, то вона набуде статусу юридичної особи, але ніколи його не буде скасовано.

   При цьому зазначені помилки законопроекту не можуть бути виправлені під час його подальшого опрацювання, оскільки сам законопроект ґрунтується на помилковому тлумаченні змісту норм Конвенції МОП №87 “Про свободу асоціації та захист прав на організацію”, Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 18.10.2000 р. №11-рп/2000.

Так, у пояснювальній записці автори законопроекту зазначають, ніби то Цивільний кодекс України в частині державної реєстрації профспілок порушує Конвенцію МОП (міжнародної організації праці) №87 “Про свободу асоціації та захист прав на організацію”. Відтак, на думку авторів законопроекту, його слід привести у відповідність до ст.16 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, якою встановлено, що профспілка, об'єднання профспілок набувають права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення).

Таке твердження є хибним, оскільки Цивільний кодекс України в частині державної реєстрації профспілок відповідає Конвенції МОП (міжнародної організації праці) №87 “Про свободу асоціації та захист прав на організацію” і змін не потребує.

Навпаки, ст.16 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” не відповідає зазначеній конвенції, порушує Конституцію України та суперечить рішенню Конституційного Суду України від 18.10.2000 р. №11-рп/2000.

Статті 2, 3 та 4 Конвенції МОП №87 передбачають свободу створення об’єднань працівників та роботодавців без попереднього на те дозволу, право працівників і роботодавців на вільне опрацювання статутів і невтручання держави у це право, а також неможливість заборонити або розпустити ці об’єднання у адміністративному порядку. При цьому згідно з  ст.7 вказаної Конвенції набуття прав юридичної особи організаціями працівників, їхніми федераціями та конфедераціями не може бути підпорядковано умовам, здатним перешкодити застосуванню положень статей 2, 3 та 4. Отже, зазначені норми Конвенції МОП №87 жодним чином не стосуються порядку набуття статусу юридичної особи організаціями працівників, а створюють лише гарантію для об’єднання працівників у організації для захисту їх прав. Такі організації можуть і не мати статусу юридичної особи, що жодним чином не перешкоджає . реалізації їх мети. Із ст.7 Конвенції навпаки випливає, що Конвенція передбачає створення організацій працівників саме без статусу юридичної особи, які можуть згодом такого статусу набути (саме в цій частині ст.16 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” не відповідає ст.7 Конвенції).

Аналогічне регулювання встановлюється ч.3 ст.36 Конституції України, яка зазначає: “Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів...”.

У ч.3 п.3.1 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями народних депутатів України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей 8, 11, 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (справа про свободу утворення профспілок) від 18.10.2000 р. №11-рп/2000 вказано: “Встановлення реєстрації (із набуттям статусу юридичної особи) як єдиного способу легалізації перешкоджає реалізації права утворювати професійні спілки "на основі вільного вибору їх членів" (частина третя статті 36 Конституції України), оскільки громадяни можуть визнати за потрібне об'єднатися з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав у таку професійну спілку (як правило, нечисленну), яка не обов'язково повинна мати права юридичної особи”.

Після прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України до ст.16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" двічі вносились зміни, проте стаття і досі суперечить цьому рішенню – Закон як не передбачав, так і не передбачає можливості громадян об'єднатися з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав у таку професійну спілку, яка не є юридичною особою, а відтак не бере участі у майновому обороті, не здає обов’язкової для юридичних осіб звітності тощо. Відсутність такої можливості є обтяжливою для громадян, які бажають створити нечисленну професійну спілку.

ІІІ. Висновки

Зважаючи на наведене вище, таким, що потребує змін є Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", який у чинній редакції не відповідає ані вимогам Конвенції МОП №87, ані Конституції України, ані рішенню Конституційного Суду України від 18.10.2000 р. №11-рп/2000, Цивільному кодексу України, Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

Відтак, законопроект про внесення змін до Цивільного кодексу України є хибним і повинен бути відхилений.

ІV. Рекомендації