Проект № 2322 (21.12.98)

Закон України
«ПРО ІПОТЕКУ»

Розділ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1
Визначення термінів

У цьому Законі нижче наведені терміни вживаються в такому значенні:

нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки і все, що розташоване на них і тісно пов'язане з ними, тобто об'єкти, переміщення яких без непропорційної шкоди їх призначенню є неможливе.

До нерухомого майна належать також повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти.

Законом до нерухомого майна може бути віднесено й інше майно:

— земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, яка характеризується певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та іншими суттєвими ознаками, з визначеними щодо неї правами;

— іпотека - застава нерухомого майна, коли земля та (або) інші речі, що становлять предмет іпотеки, залишаються у заставодавця або третьої особи (майнового поручителя), а заставодержатель набуває право на задоволення забезпеченого іпотекою зобов'язання, яке не виконано, за рахунок предмета іпотеки;

— іпотечний договір - договір застави нерухомого майна;

— підприємство або його структурний підрозділ - цілісний майновий комплекс, який складається з основних фондів, обігових засобів, інших цінностей, відображених на балансі підприємства, а також прав на земельну ділянку;

— іпотечний контроль - контроль з боку заставодержателя за діяльністю переданого в іпотеку підприємства або його структурного підрозділу, який встановлюється у разі невиконання заставодавцем зобов'язання, забезпеченого іпотекою підприємства (структурного підрозділу підприємства), порушення заставодавцем обов'язків, передбачених цим Законом, а також іпотечним договором;

— майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку належне їй на праві власності майно або інше майно, яким вона має право розпоряджатися та передавати в іпотеку, що засвідчено відповідними документами, для забезпечення зобов'язань боржника перед заставодержателем (кредитором);

— основне зобов'язання - зобов'язання за договорами позики, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо, а також зобов'язання, яке виникає внаслідок заподіяння шкоди і виконання якого забезпечено заставою нерухомого майна, яке належить одній із сторін зазначених договорів (боржникові) або третій особі (майновому поручителеві), в інтересах другої сторони за цими договорами;

— попередня іпотека - іпотека нерухомого майна, що передувала укладенню іншого іпотечного договору щодо цього ж майна;

— наступна іпотека - передача в іпотеку нерухомого майна, яке раніше було передано в іпотеку за участю іншого або попереднього заставодержателя.

Стаття 2
Законодавство про іпотеку

Цим Законом визначаються основні положення про іпотеку. Пов'язані з іпотекою правовідносини, не передбачені цим Законом, регулюються іншими актами законодавства України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містить цей Закон, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 3
Виникнення і застосування іпотеки

Іпотека виникає в силу договору або закону з моменту її державної реєстрації.

Іпотекою може бути забезпечена дійсна вимога, зокрема така, що випливає з договорів позики, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Іпотекою можуть забезпечуватися зобов'язання, які можуть виникнути у майбутньому, але вже обумовлені договором, що набрав чинності.

Іпотека має похідний характер від забезпеченого нею основного зобов'язання.

Стаття 4
Предмет іпотеки

Предметом іпотеки може бути нерухоме майно, не вилучене з цивільного обігу, яке може бути відчужено заставодавцем та на яке відповідно до законодавства може бути звернено стягнення.

Предметом іпотеки може бути також нерухоме майно, яке стане власністю заставодавця після укладення іпотечного договору.

Предметом іпотеки може бути:

— земельна ділянка, частка в праві спільної власності на земельну ділянку;

— житловий будинок, приміщення, квартира, частина житлового будинку;

— дачний будинок, садовий будинок, гараж та будь-яка інша будівля господарського призначення;

— підприємство або його структурний підрозділ;

інше майно, віднесене законом до нерухомого.

Якщо інше не передбачено законом або договором, передачі в іпотеку як єдине ціле підлягає нерухоме майно разом з усіма його приналежностями за умови, що відокремлення цих приналежностей від нерухомого майна призведе або може призвести до втрати господарського призначення такого майна.

У разі іпотеки будівлі чи споруди в іпотеку передається також земельна ділянка, на якій розташована будівля чи споруда, якщо інше не передбачено іпотечним договором.

Неподільне майно не підлягає передачі в іпотеку частинами.

Частина речі, яка належить до нерухомого майна, може бути передана в іпотеку лише після її виділення із складу нерухомого майна.

Ризик випадкової загибелі або випадкового псування предмета іпотеки несе заставодавець, якщо інше не передбачено іпотечним договором.

Іпотека не поширюється на майно, приєднане власником або наймачем до головної речі після передачі її в іпотеку, якщо інше не передбачено договором.

Предметом іпотеки не можуть бути:

об'єкти державної та комунальної власності, приватизація (відчуження) яких заборонена законом;

національні культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання.

Стаття 5
Умови передачі нерухомого майна в іпотеку

У разі коли на відчуження нерухомого майна необхідна згода або дозвіл іншої особи (в тому числі органу державної влади чи місцевого самоврядування), така ж згода або дозвіл необхідні і для передачі в іпотеку цього майна.

Майно, яке перебуває у спільній сумісній власності, може бути передано в іпотеку лише за наявності нотаріально посвідченої згоди всіх співвласників.

Учасник спільної часткової власності має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників.

Стаття 6
Вимоги, які забезпечуються іпотекою

Іпотекою забезпечується відшкодування заставодержателю суми боргу за основним зобов'язанням повністю або в частині, передбаченій іпотечним договором.

У разі коли інше не передбачено іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги заставодержателя щодо відшкодування:

збитків (витрат, неотриманих доходів), спричинених внаслідок несвоєчасного виконання або неналежного виконання основного зобов'язання, та відсотків за користування залученими коштами для покриття зазначених збитків;

судових чи інших витрат, пов'язаних із зверненням стягнення на предмет іпотеки та його реалізацією;

витрат заставодержателя, пов'язаних з утриманням і збереженням предмета іпотеки.

Стаття 7
Поширення іпотеки на вимоги, що випливають із страхування предмета іпотеки

У разі коли передане в іпотеку нерухоме майно застраховано, іпотека поширюється на вимоги стосовно отримання суми страхового відшкодування при настанні страхового випадку щодо переданого в іпотеку нерухомого майна.

Чинність іпотеки щодо вимог стосовно отримання суми страхового відшкодування припиняється у разі відновлення нерухомого майна або заміни його іншим нерухомим майном такої ж вартості.

При настанні страхового випадку щодо переданого в іпотеку нерухомого майна суму страхового відшкодування може бути виплачено заставодавцеві на підставі письмової згоди заставодержателя (заставодержателів). Суму страхового відшкодування може бути виплачено заставодавцеві і за відсутності згоди заставодержателя (заставодержателів), якщо заставодавець надасть додаткову гарантію заставодержателю в розмірі страхового відшкодування.

Стаття 8
Права іпотечного заставодержателя

У разі коли інше не передбачено законом чи іпотечним договором, заставною про встановлення іпотеки, іпотечний заставодержатель має право:

перевіряти документально і фактично наявність, розмір, стан і умови збереження та використання предмета іпотеки;

вимагати від заставодавця вжиття заходів, необхідних для збереження предмета іпотеки;

вимагати від будь-якої особи припинення посягання на предмет іпотеки, яке загрожує втратою, пошкодженням чи зменшенням його вартості. Якщо предмет іпотеки втрачено не з вини заставодержателя і заставодавець його не відновив або за згодою заставодержателя не замінив іншим майном такої ж вартості, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання;

застрахувати предмет іпотеки (крім земельної ділянки) в повному обсязі від ризику випадкової загибелі або випадкового псування за рахунок коштів, що надаються заставодавцю за основним зобов'язанням;

переуступити права за основним зобов'язанням та іпотечним договором третій особі.

Стаття 9
Права іпотечного заставодавця

У разі коли інше не передбачено законом чи іпотечним договором, заставною про встановлення іпотеки, іпотечний заставодавець має право:

— володіти та користуватися предметом іпотеки відповідно до його призначення;

— отримувати від предмета іпотеки плоди і доходи;

— достроково виконати основне зобов'язання, якщо це не суперечить його змісту;

— передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку;

— відчужувати за нотаріально посвідченою згодою заставодержателя предмет іпотеки з переведенням на нового власника основного зобов'язання та зобов'язань за іпотечним договором;

— передавати за нотаріально посвідченою згодою заставодержателя предмет іпотеки в оренду чи безоплатне користування.

Угода, яка обмежує право іпотечного заставодавця заповідати належне йому на праві власності майно,що становить предмет іпотеки, є недійсною.

Стаття 10
Обов'язки іпотечного заставодавця

У разі коли інше не передбачено законом чи іпотечним договором, іпотечний заставодавець зобов'язаний:

— попереджати заставодержателя про всі відомі йому права третіх осіб на предмет іпотеки, навіть коли такі права не зареєстровані в установленому порядку;

— виконувати в повному обсязі умови іпотечного договору;

— вживати необхідних для збереження та належного використання предмета іпотеки заходів, включаючи проведення капітального, поточного ремонту, забезпечення раціональної експлуатації і використання, захист предмета іпотеки від посягань і вимог третіх осіб;

— на вимогу заставодержателя страхувати за свій рахунок предмет іпотеки на період дії іпотечного договору у повному обсязі від ризиків випадкової загибелі або випадкового псування;

— надавати за згодою заставодержателя аналогічне за вартістю нерухоме або інше майно у разі загибелі предмета іпотеки чи істотного зниження його вартості. За відсутності згоди заставодержателя заставодавець зобов'язаний незалежно від строку дії договору щодо основного зобов'язання виконати його в повному обсязі;

— повідомляти заставодержателя про загрозу втрати, пошкодження чи зниження вартості предмета іпотеки;

— повідомляти кожного наступного заставодержателя про всі попередні іпотеки і строк виконання основних зобов'язань, пов'язаних з попередніми іпотеками;

— виконувати вимоги заставодержателя, передбачені статтею 8 цього Закону.

У разі відчуження предмета іпотеки іпотечний заставодавець повинен сплатити всі належні з предмета іпотеки податки і збори (обов'язкові платежі), зобов'язання за якими виникли до моменту переходу права власності на нерухоме майно до третьої особи.

Стаття 11
Наслідки порушення зобов'язань іпотечним заставодавцем

У разі коли іпотечний заставодавець не попередить в установленому порядку заставодержателя про права третіх осіб на предмет іпотеки, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання або зміни умов іпотечного договору.

У разі порушення іпотечним заставодавцем обов'язків щодо виконання основного зобов'язання та щодо вжиття заходів, необхідних для збереження та належного використання предмета іпотеки, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У разі порушенні заставодавцем обов'язків щодо страхування предмета іпотеки заставодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання або застрахувати предмет іпотеки за свій рахунок і в своїх інтересах із стягненням з заставодавця витрат, пов'язаних із страхуванням.

Передбачені частинами першою та другою цієї статті наслідки настають незалежно від того, перебуває предмет іпотеки у боржника чи у майнового поручителя.

Майновий поручитель несе субсидіарну відповідальність щодо основного зобов'язання перед заставодержателем лише в межах заставленого ним майна.

У разі відчуження заставодавцем переданого в іпотеку майна з порушенням вимог цього Закону заставодержатель має право вимагати:

— визнання угоди про відчуження такого майна недійсною;

— дострокового виконання заставодавцем основного зобов'язання, а в разі відмови заставодавця - звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від того, у чиєму володінні він знаходиться. При цьому набувач переданого в іпотеку майна несе відповідальність у межах вартості такого майна солідарно з заставодавцем, якщо буде доведено, що цей набувач знав або повинен був знати про те, що зазначене майно відчужується з порушенням законодавства.

У разі оформлення заставної відчуження заставодавцем переданого в іпотеку майна не допускається.

Стаття 12
Види іпотеки

У разі звичайної іпотеки виконання основного зобов'язання забезпечується шляхом передачі в іпотеку одного об'єкта нерухомого майна, який належить заставодавцеві.

У разі об'єднаної іпотеки виконання основного зобов'язання забезпечується шляхом одночасної передачі в іпотеку двох або більше об'єктів нерухомого майна, які належать заставодавцеві. У разі невиконання заставодавцем основного зобов'язання продаж заставлених об'єктів нерухомого майна може здійснюватися в обсязі, необхідному для задоволення вимог кредитора (заставодержателя).

У разі спільної іпотеки виконання основного зобов'язання забезпечується шляхом передачі в іпотеку двох або більше об'єктів нерухомого майна, які належать різним особам. При спільній іпотеці заставодержатель має право на задоволення своїх вимог за рахунок кожного з об'єктів нерухомого майна, якими забезпечено основне зобов'язання.

Укладення наступної іпотеки одного з об'єктів такого майна допускається за нотаріально посвідченою згодою власників всіх інших об'єктів нерухомого майна, які передано в спільну іпотеку.

У разі іпотеки чужого майна виконання основного зобов'язання забезпечується шляхом передачі в іпотеку нерухомого майна, яке належить третій особі (майновому поручителеві). У разі продажу такого майна у зв'язку з невиконанням боржником основного зобов'язання майновий поручитель має право звернутися до нього з регресним позовом про відшкодування заподіяних збитків.

Умовна іпотека застосовується у разі, коли іпотечним договором встановлено, що:

— іпотечний договір набирає чинності з моменту виконання передбаченої ним умови;

— іпотечний договір вважається чинним до моменту виконання передбаченої цим договором умови. Якщо така умова не виконується з вини заставодавця (боржника), заставодержатель вправі вимагати дострокового виконання боржником основного зобов'язання.

Стаття 13
Наступна іпотека

Нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, може бути передано в наступну іпотеку, якщо інше не передбачено законом або іпотечним договором.

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки вимоги кожного наступного заставодержателя задовольняються після повного забезпечення вимог кожного попереднього заставодержателя.

Якщо попередня іпотека припиняється без звернення стягнення на предмет іпотеки, заставодержатель наступної іпотеки займає у порядку черговості задоволення його вимог місце попереднього заставодержателя.

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки заставодержатель за наступною іпотекою вправі задовольнити свої вимоги за рахунок залишку коштів від реалізації предмета іпотеки після задоволення вимог попереднього заставодержателя в повному обсязі, а в разі їх недостатності - за рахунок звернення стягнення на інше майно заставодавця.

Розділ ІІ
ОСОБЛИВОСТІ ІПОТЕКИ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

Стаття 14
Земельні ділянки, які можуть бути предметом іпотеки

В іпотеку можуть передаватися земельні ділянки, які належать громадянам та юридичним особам на праві власності.

Не допускається передача в іпотеку частини земельної ділянки, яка за розміром не може бути використана як окрема земельна ділянка за цільовим призначенням земель відповідної категорії.

Землі населених пунктів (крім земель сільськогосподарського призначення), на яких згідно з затвердженими правилами забудови відповідних населених пунктів заборонено спорудження будівель та споруд, не можуть бути предметом іпотеки як окрема земельна ділянка.

Не допускається передача в іпотеку земельних ділянок, які відповідно до законодавства не можуть передаватися у власність громадян та юридичних осіб.

Заставодержателем земельної ділянки можуть бути лише фінансово-кредитні установи, що відповідають вимогам, установленим Кабінетом Міністрів України і Національним банком України.

Стаття 15
Особливості іпотеки земельних ділянок сільськогосподарського призначення

Передача в іпотеку земельних ділянок сільськогосподарського призначення (крім земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства та для індивідуального садівництва, які належать громадянам на праві власності) може проводитися лише для забезпечення виконання заставодавцем зобов'язань за кредитними угодами, укладеними з метою придбання сільськогосподарської техніки, племінної худоби, елітного насіння, посадкового матеріалу, спорудження будівель та споруд виробничого призначення тощо, для здійснення заходів, пов'язаних із землеустроєм та охороною земель, а також виконання зобов'язань за кредитними угодами, укладеними з метою отримання коштів для придбання земельних ділянок, з наступною передачею земельних ділянок в іпотеку для забезпечення виконання зобов'язань за такими кредитними угодами.

Не допускається передача в іпотеку земельних ділянок сільськогосподарського призначення з метою отримання коштів для виконання боргових зобов'язань заставодавця, які виникли за раніше укладеними кредитними угодами, для виплати заробітної плати та будівництва об'єктів соціально-культурного призначення.

Стаття 16
Зміст іпотечного договору земельної ділянки

Крім вимог, передбачених статтею 29 цього Закону, іпотечний договір земельної ділянки повинен містити відомості про:

— місце розташування земельної ділянки;

— склад земельної ділянки, а для земельних ділянок сільськогосподарського призначення - їх якісний стан;

— цільове призначення земельної ділянки;

— план (схему) земельної ділянки, посвідчений районним (міським) відділом земельних ресурсів;

— вартість земельної ділянки.

Стаття 17
Права іпотечного заставодержателя

Крім прав, передбачених статтею 8 цього Закону, іпотечний заставодержатель у разі невиконання заставодавцем забезпеченого іпотекою зобов'язання має право вжити заходів до:

— фінансового оздоровлення стану заставодавця;

— обмеження його у праві розпорядження отриманою продукцією;

— обмеження користування земельною ділянкою шляхом передачі її в оренду третій особі.

Стаття 18
Особливості реалізації переданих в іпотеку земельних ділянок

Реалізація переданих в іпотеку земельних ділянок, у тому числі земельних ділянок, на яких розташовані передані в іпотеку будівлі та споруди, проводиться з прилюдних торгів.

Якщо прилюдні торги оголошено такими, що не відбулися, заставлена земельна ділянка підлягає реалізації з прилюдних торгів повторно.

Право на придбання земельних ділянок з прилюдних торгів мають громадяни України та юридичні особи, які можуть відповідно до законодавства набувати право власності на земельні ділянки, а також територіальні громади сіл, селищ, міст та держава в особі відповідних органів.

Право на придбання з прилюдних торгів у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають громадяни України, зареєстровані в Україні сільськогосподарські підприємства та організації, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 19
Особливості іпотеки земельних ділянок, на яких розташовані будівлі та споруди, що належать заставодавцеві ділянок

У разі передачі в іпотеку земельних ділянок розташовані на них будівлі та споруди не передаються в іпотеку, якщо іпотечним договором не передбачено інше.

При зверненні стягнення на земельні ділянки у цьому разі заставодавець зберігає належні йому права на розташовані на цій ділянці будівлі та споруди і набуває право обмеженого користування (сервітут) тією частиною ділянки, яка необхідна для користування будівлями та спорудами за їх призначенням. Умови користування цією частиною ділянки визначаються за згодою заставодавця і заставодержателя, а у разі недосягнення згоди - судом. Такі умови зберігаються і при відчуженні будівлі чи споруди іншій особі.

Стаття 20
Особливості іпотеки земельних ділянок, на яких розташовано будівлі чи споруди, що належать третім особам

У разі передачі в іпотеку земельних ділянок, на яких розташовано будівлі чи споруди, що належать не заставодавцю, а іншій особі, то при зверненні стягнення на такі ділянки та їх реалізації з метою задоволення вимог заставодержателя до набувача цих ділянок переходять права і обов'язки заставодавця щодо зазначених будівель та споруд.

Стаття 21
Спорудження заставодавцем будівель та споруд на переданій в іпотеку земельній ділянці

Заставодавець має право споруджувати на переданій ним в іпотеку земельній ділянці будівлі та споруди, якщо інше не передбачено іпотечним договором.

Якщо внаслідок такого будівництва знижується вартість земельної ділянки, заставодержатель вправі вимагати зміни умов іпотечного договору.

Розділ ІІІ
Особливості іпотеки окремих видів нерухомого майна

Стаття 22
Іпотека житлових будинків і квартир

В іпотеку можуть передаватися житлові будинки чи квартири, як ті, що належать заставодавцю на праві власності, так і ті, що стануть його власністю після укладення іпотечного договору.

Передача в іпотеку житлового будинку чи квартири, які не належать заставодавцю на праві власності, допускається за наявності нотаріально посвідченої згоди власника житлового будинку чи квартири.

Окремі кімнати або підсобні приміщення, які є частинами житлових будинків чи квартир, не можуть бути предметом іпотеки.

Продаж заставленого житлового будинку чи квартири з прилюдних торгів не є підставою для виселення новим власником заставодавця та членів його сім'ї, які проживають у цьому житловому будинку чи квартирі, якщо інше не передбачено іпотечним договором, за наявності нотаріально посвідченої згоди заставодавця житлового будинку чи квартири та членів його сім'ї на виселення.

Заставодавець має право передавати в оренду житловий будинок чи квартиру, які є предметом іпотеки, лише за згодою заставодержателя.

Особи, які проживають у житлових будинках (квартирах) на умовах договору найму (оренди) або на інших підставах, передбачених законом, не підлягають виселенню у разі продажу заставленого житлового будинку (квартири) з прилюдних торгів. Раніше укладений з ними договір найму (оренди) житлового приміщення або інший договір на право користування житловим приміщенням зберігає чинність для нового власника.

Дачні, садові та інші будинки, не призначені для постійного проживання, можуть передаватися в іпотеку на загальних підставах. Обмеження, встановлені цією статтею, на них не поширюються.

Стаття 23
Іпотека підприємства чи його структурного підрозділу

Іпотека підприємства чи його структурного підрозділу здійснюється за рішенням власника (засновника) підприємства або за рішенням уповноваженого ним органу. Якщо власниками (засновниками) підприємства є кілька осіб, то передача в іпотеку підприємства чи його структурного підрозділу здійснюється за згодою всіх власників (засновників) підприємства.

Іпотека підприємства чи його структурного підрозділу поширюється на все майно, яке належить або буде належати підприємству чи його структурному підрозділу в період дії іпотечного договору.

До складу майна, переданого в іпотеку підприємства чи його структурного підрозділу, входять всі його матеріальні й нематеріальні активи, в тому числі будівлі, споруди, обладнання, інвентар, сировина, готова продукція, права вимоги, патенти та інші виключні права, проведені заставодавцем поліпшення майна підприємства. Застава структурного підрозділу підприємства допускається за умови, що такий підрозділ є відокремленим майновим комплексом із закінченим циклом виробництва певної продукції (робіт, послуг) та окремим бухгалтерським балансом.

Іпотека підприємства чи його структурного підрозділу поширюється на земельну ділянку (частину земельної ділянки), на якій знаходиться майновий комплекс, або на належне заставодавцю право оренди чи інші права на користування земельною ділянкою (її частиною).

Визначення складу майна, яке передається в іпотеку, та оцінка його вартості здійснюються на підставі повної інвентаризації цього майна. Акт інвентаризації, бухгалтерський баланс і висновок незалежного аудитора щодо складу та вартості майна, яке належить підприємству, є невід'ємною частиною іпотечного договору. Оцінка вартості земельної ділянки проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Не допускається передача в іпотеку підприємства чи його структурного підрозділу, якщо порушено справу про визнання підприємства банкрутом або прийнято рішення про його ліквідацію чи реорганізацію.

Заставодавець має право продавати, обмінювати, передавати в заставу та іншим чином розпоряджатися рухомим майном підприємства чи його структурного підрозділу, вносити зміни до його складу, якщо це не тягне за собою зменшення загальної вартості підприємства чи його структурного підрозділу.

Заставодавець не вправі без дозволу заставодержателя проводити відчуження об'єктів нерухомого майна, яке входить до складу підприємства чи його структурного підрозділу, якщо інше не передбачено іпотечним договором.

Стаття 24
3обов'язання, яке може бути забезпечено іпотекою підприємства чи його структурного підрозділу

Іпотекою підприємства чи його структурного підрозділу може бути забезпечено зобов'язання, сума якого становить не менш як половину вартості підприємства чи його структурного підрозділу.

Стаття 25
Наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою підприємства чи його структурного підрозділу, або порушення умов іпотечного договору

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою підприємства чи його структурного підрозділу, заставодержатель має право звернутися до суду з вимогою про запровадження іпотечного контролю за діяльністю переданого в іпотеку підприємства чи його структурного підрозділу або про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У разі порушення заставодавцем умов іпотечного договору заставодержатель має право звернутися до суду з вимогою про дострокове виконання заставодавцем основного зобов'язання, або про запровадження іпотечного контролю за діяльністю переданого в іпотеку підприємства, або про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Якщо іпотекою підприємства чи його структурного підрозділу забезпечено зобов'язання, строк виконання якого становить менш як один рік з дня державної реєстрації іпотечного договору, право на звернення стягнення на предмет іпотеки виникає у заставодержателя через рік після державної реєстрації іпотечного договору.

Рішенням суду про встановлення іпотечного контролю заставодержатель може бути наділений правом:

— регулярного отримання від заставодавця бухгалтерських та інших облікових документів;

— попереднього погодження з ним питань, пов'язаних з укладенням угод щодо майна підприємства;

— вимоги розірвання контракту з керівником підприємства;

— звернення до суду з позовом про визнання угод, укладених підприємством, недійсними;

— здійснення безпосереднього управління підприємством у період до виконання заставодавцем зобов'язання, забезпеченого іпотекою підприємства;

— реалізації інших прав, передбачених рішенням суду про запровадження іпотечного контролю за діяльністю заставодавця.

Накази та розпорядження уповноважених представників заставодержателя, видані в порядку здійснення іпотечного контролю, є обов'язковими для виконання керівництвом підприємства. Ризик негативних наслідків таких наказів та розпоряджень несе заставодержатель.

Стаття 26
Іпотека об'єктів, що будуються

Заставодавцем об'єкта, що будується, може виступати особа, власністю якої стане будівля (споруда) після закінчення її будівництва. Предметом іпотеки в цьому разі є об'єкт незавершеного будівництва, який складається з будівлі (споруди), будівництво якої не закінчено.

Після закінчення будівництва будівля (споруда) стає предметом іпотеки без внесення змін і доповнень в іпотечний договір.

У разі звернення стягнення на об'єкт незавершеного будівництва або на збудований об'єкт враховується його вартість на час звернення стягнення, яка визначається за згодою заставодавця та заставодержателя, а у разі недосягнення згоди - судом.

Розділ ІV
ОФОРМЛЕННЯ ІПОТЕКИ

Стаття 27
Способи оформлення іпотеки

Іпотека здійснюється шляхом укладення іпотечного договору. У разі коли сума боргу за основним зобов'язанням перевищує суму, еквівалентну 100 розмірам мінімальної заробітної плати, яка діє на момент укладення іпотечного договору, іпотека може провадитися шляхом видачі заставної, до якої додається іпотечний договір.

Стаття 28
Форма іпотечного договору

Іпотечний договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. За посвідчення іпотечного договору справляється державне мито.

Нотаріус, якщо це передбачено іпотечним договором, одночасно накладає заборону на відчуження предмета іпотеки.

Стаття 29
Зміст іпотечного договору

Іпотечний договір повинен містити:

1) для заставодавця та заставодержателя - юридичних осіб відомості про:

резидентів - найменування, юридичну адресу та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;

нерезидентів - найменування, юридичну адресу та країну, де зареєстрована особа;

2) для заставодавця та заставодержателя - фізичних осіб відомості про:

для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, адресу постійного місця проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб;

для іноземців - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності такого), адресу постійного місця проживання за межами України;

3) зміст основного зобов'язання, розмір, строк і порядок його виконання;

4) достатній для ідентифікації опис предмета іпотеки та його вартість;

5) опис майнових прав заставодавця із зазначенням підстав, згідно з якими заставодавець має право на відчуження предмета іпотеки;

6) посилання на наявність чи відсутність заставної за цим договором;

7) порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та способи його реалізації.

Недодержання вимог цієї статті тягне за собою недійсність іпотечного договору.

Іпотечний договір може містити інші умови, за якими сторонами досягнуто згоди.

Стаття 30
Державна реєстрація іпотеки

Іпотека підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно".

Розділ V
ЗАСТАВНА

Стаття 31
Поняття заставної

Заставна - це цінний папір, що посвідчує передачу майна в іпотеку.

Заставна надає її власнику право вимагати виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, а у разі невиконання зобов'язання - право вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Порядок випуску та обігу заставної встановлюється законодавством.

Стаття 32
Зміст заставної

Заставна складається в одному примірнику і передається заставодержателю.

На всіх примірниках іпотечного договору робиться відмітка про видачу заставної.

У заставній зазначається:

1) слово заставна як складова частина назви документа;

2) для заставодавця та заставодержателя - юридичних осіб:

резидентів - найменування, юридична адреса та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;

нерезидентів - найменування, юридична адреса та країна, де зареєстрована особа;

3) для заставодавця та заставодержателя - фізичних осіб:

громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, адреса постійного місця проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб;

іноземців - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності такого), адреса їх постійного місця проживання за межами України;

4) номер і дата договору, на підставі якого виникло основне зобов'язання, та іпотечного договору;

5) назва документа, що посвідчує право власності заставодавця або інше право, на підставі якого він може передати нерухоме майно в іпотеку;

6) достатній для ідентифікації опис предмета іпотеки та його вартість;

7) зміст, умови та строк виконання основного зобов'язання;

8) відмітка про державну реєстрацію іпотеки;

9) інформація про те, чи є інші заставні на майно, яке є предметом іпотеки.

Недодержання вимог цієї статті тягне за собою недійсність заставної.

Стаття 33
Порядок оформлення заставної

Заставна оформляється за взаємною згодою заставодавця та заставодержателя на підставі іпотечного договору. Взаємна згода заставодавця та заставодержателя на оформлення заставної повинна бути відображена в іпотечному договорі або в доповненні до цього договору (якщо заставна оформляється після укладення іпотечного договору ).

Доповнення до іпотечного договору підлягає нотаріальному посвідченню.

Стаття 34
Умови реалізації прав та виконання обов'язків, що випливають з заставної

У разі реалізації своїх прав, передбачених цим Законом та заставною, власник заставної зобов'язаний пред'явити заставну заставодавцеві.

Заставодавець, який виконав основне зобов'язання, вправі вимагати передачі йому заставної, а якщо зобов'язання виконується частинами, вимагати відмітки на заставній про виконання відповідної частини основного зобов'язання. Відмітка на заставній робиться за підписами заставодержателя та заставодавця.

Наявність заставної у заставодержателя або відсутність на заставній відмітки про часткове виконання основного зобов'язання свідчить, що це зобов'язання чи його частину не виконано, якщо не буде доведено протилежне.

Знаходження заставної у заставодавця свідчить про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання, якщо не буде доведено протилежне.

Розділ VІ
ПЕРЕХІД ПРАВ ЗА ІПОТЕЧНИМ ДОГОВОРОМ

Стаття 35
Наслідки переходу прав на предмет іпотеки до третьої особи

У разі коли право власності (право повного господарського відання) на предмет іпотеки переходить від заставодавця до третьої особи, іпотека зберігає чинність для набувача цього майна, в тому числі, якщо до відома цього набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

У разі коли право власності (право повного господарського відання) на предмет іпотеки переходить в порядку правонаступництва, іпотека зберігає чинність для правонаступника заставодавця.

Особа, до якої перейшло право на предмет іпотеки, займає місце попереднього заставодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором (включаючи й ті, що не були ним виконані належним чином) у тому обсязі і на тих умовах, що існували до моменту переходу права, якщо договором про передачу предмета іпотеки не передбачено інше.

У разі оформлення заставної уступка прав на предмет іпотеки не допускається.

Стаття 36
Уступка прав заставодержателем за іпотечним договором

Уступка прав заставодержателем за іпотечним договором можлива, якщо одночасно провадиться і уступка прав за основним зобов'язанням, виконання якого забезпечено іпотекою.

Стаття 37
Уступка прав за заставною

Уступка прав за заставною здійснюється шляхом виконання на ній особою, якій належить заставна (індосант), передаточного напису (індосамент) на користь другої особи (індосат) та передачі самої заставної.

Індосант несе відповідальність перед індосатом за достовірність відомостей, що містяться у заставній, за існування права і його справжність, а також за реалізацію цього права.

У написі про передачу зазначається прізвище, ім'я, по батькові особи, якій передаються права за заставною.

Напис повинен бути підписаний зазначеним у заставній заставодержателем, а якщо цей напис не перший - володільцем заставної, зазначеним у попередньому написі.

Особа, до якої перейшли права за заставною, подає до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно заяву про реєстрацію цієї особи як нового заставодержателя.

Стаття 38
Поновлення прав за заставною

У разі втрати заставної орган, що здійснив державну реєстрацію іпотеки, видає дублікат заставної, про що робиться відмітка в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Стаття 39
Застава заставної

Заставна може бути використана як предмет застави для забезпечення виконання зобов'язань її власника перед третьою особою.

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель заставної вправі вимагати передачі йому прав за основним зобов'язанням, забезпеченим іпотекою. У разі відмови передати ці права заставодержатель заставної може вимагати в судовому порядку уступки прав за заставною.

Застава заставної здійснюється шляхом укладення договору застави. Договір застави заставної підлягає нотаріальному посвідченню.

Розділ VІІ
ЗАДОВОЛЕННЯ ВИМОГ ЗАСТАВОДЕРЖАТЕЛЯ ЗА РАХУНОК ПРЕДМЕТА ІПОТЕКИ

Стаття 40
Підстави звернення стягнення на предмет іпотеки

Заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем забезпеченого іпотекою зобов'язання у визначений цим зобов'язанням термін, якщо інше не передбачено законом чи договором.

У разі припинення (реорганізації, ліквідації) юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на майно державного підприємства (підприємства, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється на підставі рішення суду.

Стаття 41
Попередження заставодержателя про порушення умов договору щодо основного зобов'язання та умов іпотечного договору

У разі порушення заставодавцем умов договору щодо основного зобов'язання та умов іпотечного договору заставодержатель зобов'язаний надіслати заставодавцю у письмовій формі вимогу про усунення цього порушення. Якщо протягом 30 днів з моменту отримання зазначеної вимоги заставодавець не усунув це порушення, заставодержатель вправі звернутися до суду з вимогою про дострокове виконання основного зобов'язання та про відшкодування його збитків за рахунок предмета іпотеки.

Вимога про усунення порушень повинна містити такі відомості:

1) для заставодавця та заставодержателя - юридичних осіб:

резидентів - найменування, юридична адреса та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;

нерезидентів - найменування, юридична адреса та країна, де зареєстрована особа;

2) для заставодавця та заставодержателя - фізичних осіб:

громадян України - прізвище, ім'я, по баткові, адреса постійного місця проживання, підпис та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;

іноземців - прізвище, им'я, по батькові (у разі наявності такого), адреса їх постійного місця проживання за межами України, підпис;

3) стислий зміст порушених (невиконаних) зобов'язань;

4) зміст основного зобов'язання;

5) пропозицію про погашення всієї заборгованості протягом 30 днів з моменту отримання вимоги;

6) попередження про можливе звернення до суду.

Стаття 42
Реалізація предмета іпотеки за рішенням суду

Суд може відмовити у задоволенні позову заставодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене заставодавцем порушення основного зобов"язання є незначним.

У разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки суд у своєму рішенні визначає:

— всі суми, що підлягають сплаті заставодержателеві з вартості переданого в іпотеку майна;

— майно, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги заставодержателя;

— стартову (початкову) ціну продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах;

— заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки на період до його реалізації на прилюдних торгах, якщо такі необхідні.

За клопотанням заставодавця суд за наявності поважних причин може відстрочити виконання винесеного ним рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки на строк до одного року у разі, коли:

— заставодавцем є громадянин, передача яким нерухомого майна в іпотеку не пов'язана з проваджуваною ним підприємницькою діяльністю;

— предметом іпотеки є земельна ділянка, надана для ведення сільськогосподарського виробництва.

Відстрочення виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до зміни прав і обов'язків сторін щодо основного зобов'язання і не звільняє заставодавця від відшкодування заставодержателеві збитків і неустойки (штрафу, пені), зумовлених відстроченням, а також належних заставодержателеві відсотків, якщо їх сплата передбачена договором, на підставі якого виникло основне зобов'язання.

Якщо до закінчення періоду відстрочення заставодавець задовольнить вимоги заставодержателя за основним зобов'язанням, суд скасовує винесене ним рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відстрочення виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не допускається у разі, коли:

відстрочення може призвести до істотного погіршення фінансового становища заставодержателя;

проти заставодавця чи заставодержателя порушено справу про визнання банкрутом.

Стаття 43
Відшкодування витрат заставодержателя, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки за рішенням суду

Витрати заставодержателя, проведені ним у зв'язку з вирішенням питання про звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду, відшкодовуються заставодержателю за рахунок коштів, виручених від реалізації предмета іпотеки.

Стаття 44
Порядок реалізації нерухомого майна, яке становить предмет іпотеки

Реалізація нерухомого майна, що становить предмет іпотеки, і на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем шляхом продажу з прилюдних торгів за місцем його знаходження. Якщо воно знаходиться за межами населеного пункту - в найближчому населеному пункті або районному центрі.

Заставодавець вправі в будь-який час до реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимоги за основним зобов'язанням чи ту їх частину, виконання якої прострочено. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах та для скасування рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Угоди, які обмежують це право заставодавця, є недійсними.

Стаття 45
Оголошення про призначені прилюдні торги

У разі призначення прилюдних торгів державний виконавець не пізніше ніж за десять днів до продажу вивішує оголошення за місцем знаходження предмета іпотеки в приміщенні районного, міського (міст обласного значення), районного у містах відділу державної виконавчої служби управління юстиції, в інших місцях на свій розсуд, а у разі продажу підприємства - публікує в офіційних друкованих засобах масової інформації оголошення про проведення прилюдних торгів.

Про час і місце продажу з прилюдних торгів предмета іпотеки повідомляється заставодержатель і заставодавець.

Оголошення про проведення прилюдних торгів повинне містити відомості про:

1) найменування, опис і характеристику нерухомого майна, яке підлягає продажу;

2) місцезнаходження (адресу) нерухомого майна;

3) стартову (початкову) ціну продажу нерухомого майна;

4) суму гарантійного внеску учасника прилюдних торгів, найменування, адресу банку, номер рахунка для сплати гарантійного внеску;

5) порядок і строки сплати купівельної ціни;

6) час і місце проведення прилюдних торгів;

7) заставодавця та заставодержателя - юридичних осіб:

резидентів - найменування, юридична адреса та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;

нерезидентів - найменування, юридична адреса та країна, де зареєстрована особа;

8) заставодавця та заставодержателя - фізичних осіб:

громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, адреса постійного місця проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб- платників податків;

іноземців - прізвище, ім"я, по батькові (за наявності такого), адреса постійного місця проживання за межами України;

9) причину продажу майна;

10) кінцевий строк приймання заяв на участь у прилюдних торгах;

11) іншу інформацію, необхідну для проведення прилюдних торгів.

Стаття 46
Учасники прилюдних торгів

В прилюдних торгах мають право брати участь фізичні і юридичні особи, включаючи заставодавця та заставодержателя, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 47
Умови участі в прилюдних торгах

Фізичні і юридичні особи, які бажають взяти участь в прилюдних торгах, зобов"язані внести напередодні прилюдних торгів на депозитний рахунок районного, міського (міст обласного значення), районного у містах відділу державної виконавчої служби управління юстиції за місцем виконання плату в сумі десяти відсотків початкової оцінки предмета іпотеки.

Стаття 48
Порядок проведення прилюдних торгів

Прилюдні торги починаються з оціночної вартості, зазначеної в акті опису предмета іпотеки. Предмет іпотеки вважається проданим тій особі, яка запропонувала на прилюдних торгах найвищу ціну.

Покупець повинен не пізніше ніж через п"ять днів з часу проведення прилюдних торгів внести на депозитний рахунок районного, міського (міст обласного значення), районного у містах відділу державної виконавчої служби управління юстиції вартість купленого на прилюдних торгах предмета іпотеки.

Сума, внесена покупцем до початку прилюдних торгів (стаття 47 цього Закону), зараховується до купівельної суми, іншим учасникам ця сума повертається негайно після закінчення прилюдних торгів.

Якщо покупець не внесе всієї належної суми протягом п"яти днів після прилюдних торгів, то внесена ним до початку прилюдних торгів сума йому не повертається і зараховується в доход держави. Ця сума зараховується в доход держави і в тому разі, коли буде встановлено, що покупець не має права брати участь в прилюдних торгах або допустив інше зловживання своїми правами.

Стаття 49
Акт про прилюдні торги

Про проведені прилюдні торги державний виконавець складає акт, в якому зазначає: ким, коли і де проводились прилюдні торги, перелік і коротку характеристику проданого предмета іпотеки, найвищу запропоновану на прилюдних торгах ціну, точне найменування і адресу покупця і суму, внесену ним за куплений предмет іпотеки.

Акт підписується державним виконавцем і всіма учасниками прилюдних торгів. До акта додається список осіб, які брали участь в торгах. Після сплати покупцем усієї суми державний виконавець видає йому копію затвердженого начальником районного, міського (міст обласного значення), районного у містах відділу державної виконавчої служби управління юстиції акта про продаж предмета іпотеки з прилюдних торгів.

На підставі цієї копії нотаріус видає покупцеві свідоцтво про право власності на предмет іпотеки. У разі коли заставодержатель і заставодавець не були присутніми на торгах, їм у триденний строк надсилається копія акта про торги.

Стаття 50
Оскарження результатів прилюдних торгів

Заставодавець, заставодержатель, будь-який учасник прилюдних торгів, а також боржник за основним зобов'язанням, якщо він не є заставодавцем, вправі протягом трьох місяців з часу проведення прилюдних торгів оскаржити результати прилюдних торгів в суді за місцем знаходження нерухомого майна. Подання позовної заяви до суду не призупиняє вчинення дій, що випливають з результатів прилюдних торгів.

Стаття 51
Умови, за яким прилюдні торги визнаються недійсними або такими, що не відбулись

Прилюдні торги визнаються судом недійсними:

1) якщо вони проведені з порушенням встановленого порядку продажу предмета іпотеки;

2) у разі визнання покупця особою, яка не мала права брати участь у торгах;

3) у разі зловживання з боку державного виконавця, заставодержателя або заставодавця.

Торги вважаються такими, що не відбулись, якщо:

1) ніхто не прибуде на торги або прибуде тільки одна особа;

2) ніхто з прибулих не зробить надбавку до суми первісної оцінки;

3) після закінчення торгів покупець не заплатить у п'ятиденний строк повністю належної з нього.

Стаття 52
Права і обов'язки заставодержателя, якщо прилюдні торги не відбулися

Якщо торги не відбулися, державний виконавець повідомляє про це заставодержателя. Останній може протягом трьох днів після одержання повідомлення заявити про залишення предмета іпотеки за собою за вартістю, зазначеною в описі.

У разі коли вартість предмета іпотеки перевищує суму забезпеченого іпотекою основного зобов'язання, заставодержатель, який залишив за собою предмет іпотеки, повинен у п'ятиденний термін внести на депозитний рахунок районного, міського (міст обласного значення), районного у містах відділу державної виконавчої служби управління юстиції різницю між сумою оцінки і сумою, забезпеченого іпотекою основного зобов'язання.

Свідоцтво про право власності на предмет іпотеки видається в порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.

Стаття 53
Повторні прилюдні торги

Якщо торги не відбулися і заставодержатель не подав заяви про залишення за ним предмета іпотеки або, зробивши таку заяву, не вніс належної з нього суми, державний виконавець призначає повторні торги не раніше через десять днів з часу проведення перших торгів, при цьому предмет іпотеки може бути переоцінено. Про переоцінку і призначення нових торгів державний виконавець сповіщає заставодержателя і заставодавця.

Стаття 54
Дії державного виконавця у разі неможливості продати нерухоме майно, що складає предмет іпотеки

Якщо торги двічі не відбулися і заставодержатель відмовився залишити за собою предмет іпотеки, який продається, з нього знімається арешт, і воно повертається заставодавцю, а виконавчий документ - заставодержателю.

Стаття 55
Використання коштів, отриманих в результаті проведення прилюдних торгів

Державний виконавець спрямовує кошти, отримані в результаті проведення торгів, на:

— покриття витрат, пов'язаних з проведенням прилюдних торгів;

— сплату боргу за основним зобов'язанням, виконання якого забезпечено іпотекою;

— виконання прострочених зобов'язань, забезпечених наступними іпотеками.

Сума, що залишається після розподілу коштів, отриманих в результаті проведення прилюдних торгів, передається заставодавцеві.

Стаття 56
Наслідки вилучення (викупу) предмета іпотеки або повернення його власникові

У разі коли предмет іпотеки вилучено (викуплено) для державних чи суспільних потреб або коли за рішенням суду майно, яке є предметом іпотеки, вилучено як таке, що належить іншій особі, заставодержатель має право на першочергове задоволення своїх вимог за рахунок коштів, що належать до виплати заставодавцю у зв'язку з вилученням (викупом) майна, а в разі їх відсутності чи недостатності - має право вимагати звернення стягнення на інше майно заставодавця.

Розділ VIІІ
ПРИПИНЕННЯ ІПОТЕКИ

Стаття 57
Підстави припинення іпотеки

Іпотека припиняється у разі:

— виконання основного зобов'язання;

— звернення стягнення на предмет іпотеки;

— переходу до заставодержателя права власності на предмет іпотеки;

— визнання недійсним на підставі рішення суду основного зобов'язання або іпотечного договору;

— невиконання заставодавцем чи заставодержателем умови умовної іпотеки;

— загибелі предмета іпотеки.

Якщо заставодержатель відмовляється прийняти виконання забезпеченої іпотекою грошової вимоги, відповідна сума вноситься заставодавцем у депозит нотаріальної контори за місцезнаходженням предмета іпотеки. У разі коли внесена ним в депозит сума повністю покриває борг, іпотека припиняється.

Іпотека припиняється з моменту внесення відповідного запису до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Стаття 58
Припинення іпотеки на вимогу заставодавця

У разі коли місцезнаходження заставодержатержателя невідоме, заставодавець вправі внести суму боргу за основним зобов'язанням у депозит нотаріальної контори за місцезнаходженням предмета іпотеки і звернутися до суду з позовом про припинення іпотеки. Депонуванню підлягають також відсотки на внесену суму з дня подання позову в суд про припинення іпотеки.

Заставодержатель має право на отримання зазначених коштів протягом 30 років з дня оголошення іпотеки припиненою. Якщо заставодержатель протягом зазначеного строку не звернувся за депонованими грошима, заставодавець вправі розпорядитися ними на свій розсуд.

Стаття 59
Припинення іпотеки на вимогу заставодержателя

У разі, коли власником предмета іпотеки і заставодержателем стає одна й та сама особа, ця особа має право вимагати припинення іпотеки.

Припинення іпотеки на вимогу заставодержателя здійснюється на підставі письмової заяви заставодавця органом державної реєстрації прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Розділ ІХ
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, а стаття 30 - після набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно».

2. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом акти законодавства діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк:

— подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

— привести свої рішення у відповідність із цим Законом;

— забезпечити перегляд органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають вимогам цього Закону.

Зауваженння щодо проекту вцілому:

Горчаков С.

Проект достаточно проработанный и взвешенный.
Опять же из морской практики, на мой взгляд, нерешенным остается вопрос приоритетности ипотечных требований перед другими в случае возникновения имущественных требований к собственнику (налоговых, по поводу заработной платы и т.д.).
  Согласно законодательству западных стран требования, вытекающие из зарегистированных в должном порядке договоров ипотеки имеют безусловный приоритет перед всеми остальными требованиями. Именно это обстоятельство позволяет судоходным компаниям получать кредиты для своей оперативной работы.