Цей Закон встановлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження і функції державних органів в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин правові форми і засоби валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1
Визначення термінів

Терміни, що використовуються в цьому Законі, мають таке значення:

1) "валютні цінності":

а) валюта України - грошові знаки України у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягаюь обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, в момент перетину митного кордону України, або у випадку, коли хоча б однією з сторін операції з ними є нерезидент;

б) будь-які платіжні документи та цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі, боргові розписки, чеки, акредитиви, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), що містять зобов'язання, виражені у грошових одиницях України, в момент перетину митного кордону або переказу за кордон України, чи передачі її нерезиденту на території України;

в) іноземна валюта - грошові знаки іноземних держав у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових одиницях, що перебувають на рахунках банківських та інших фінансово-кредитних установ;

г) будь-які платіжні документи та цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі, боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), що містять зобов'язання, виражені у грошових одиницях іноземних держав або банківських металах;

д) банківські метали - це золото, срібло, платина у злитках (які мають сертифікат якості) та монети з цих металів, що використовуються в банківських операціях та відповідають стандартам якості, прийнятим Кабінетом Міністрів України разом з Національним банком України виходячи з міжнародних вимог.

є) монетарне золото - банківський метал у вигляді золота, яке входить до складу золотовалютного резерву України і є в розпорядженні Національного банку України.

Для цілей цього Закону надалі під термінами: "валюта України" розуміється як власне валюта України, у визначенні підпункту "а" цього пункту, так і платіжні документи та цінні папери, у визначенні підпункту "б" цього пункту, що містять зобов'язання, виражені у грошових одиницях України;

"іноземна валюта" розуміється як власне іноземна валюта, у визначенні підпункту "в" цього пункту так і платіжні документи та цінні папери, що виражені в грошових одиницях іноземних держав або банківських металах, у визначенні в підпунктах "г", "д" цього пункту;

2) "валютні операції" (поточні та операції, пов'язані з рухом капіталу):

- операції, пов'язані з переходом та реалізацією права власності на валютні цінності;

- операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей;

а) "поточні валютні операції":

- переведення в Україну та з України іноземної валюти або валюти України для здійснення:

- розрахунків за експорт та імпорт товарів, виконання робіт та послуг, а також для здійснення розрахунків, пов`язаних з кредитуванням експортно-імпортних операцій на термін не більше 90 днів;

- платежів зі страхування, не пов'язаного з перевезенням товарів та платежів, обумовлених оплатою комісійних винагород, послуг;

- розрахункових, конверсійних та інших операцій в зв'язку з подорожами за кордон та з-за кордону, включаючи оплату товарів та користування послугами особами, які тимчасово виїзджають за кордон або в'їзджають в Україну з країни їх постійного місця проживання;

- переведень доходів (дивідендів, процентів тощо) від інвестицій та боргових зобов'язань або інших доходів;

- грошових переказів за рахунок особистих коштiв фiзичних осiб за не торговельними платежами (витрати за державне мито, пiд одержання патенту, оплата лiкування, навчання, передплатних видань, сплата членських та страхових внескiв, переказ спадкоємних коштiв та власних коштiв при виїздi на постiйне мiсце проживання до iншої країни, переказ допомоги родичам та iншi платежi);

- одностороннiх переведень пенсiй, алiментiв, державної допомоги, благодiйних внескiв, заробiтної плати працiвникам, якi виконують роботу за наймом за кордоном за укладеним контрактом, виплат та компенсацiй, включаючи виплати з пошкодженням здоров'я та смертю фiзичних осiб, авторських гонорарiв, премiй, призiв, сум, що сплачуються на пiдставi вирокiв, постанов судових органiв, а також платежiв, пов'язаних з вiдшкодування витрат судовим, слiдчим арбiтражним, нотарiальним органам та iншим правоохоронним органам;

- операцiї, якi здiйснюються на територiї України в iноземнiй валютi або у валютi України (якщо хоча б однiєю iз сторiн операцiї є нерезидент), і які не пов'язанi з рухом капiталу.

б) валютні операції, пов'язані з рухом капіталу;

- здійснення прямих інвестицій у вигляді валютних цінностей нерезидентами в Україну або резидентами за кордон, включаючи участь в акціонерному капіталі, реінвестування доходів, інші форми довгострокового (на термін більше одного року) та короткострокового (на термін не більше одного року) вкладення капіталу, пов'язаних із набуттям контролю над підприємствами чи компаніями або придбанням прав власності на будівлі, споруди, природні ресурси та інше нерухоме майно;

- здійснення портфельних інвестицій нерезидентами в Україну або резидентами за кордон;

- операції, що здійснюються між резидентами та нерезидентами по наданню і одержанню кредитів, крiм випадкiв, вказаних в абзацi другому пiдпункту а) пункту 2 статтi 1;

- операції, пов`язані з рухом золотовалютних резервів Національного банку України;

- операції, пов`язані з банківськими металами;

- всі інші валютні операції, які не відносяться до поточних валютних операцій;

3) "уповноважений банк" - банк, зареєстрований на території України, що має ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій;

4) "вільноконвертована валюта", "неконвертована валюта"- іноземна валюта, що віднесена до цієї категорії Національним банком України;

5) "резиденти":

а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни та піддані, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном;

б) юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності України без статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території;

в) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які користуються дипломатичними привілеями і імунітетами, а також філії та представництва підприємств та організацій України за кордоном, що нездійснюють підприємницької діяльності;

г) фiлiї та постiйнi представництва iноземних органiзацiй i фiрм, на території України якi здiйснюють пiдприємницьку дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства України;

6) "нерезиденти":

а) фізичні особи (іноземні громадяни та піддані, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;

б) юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності без статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іноземної держави;

в) розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх представництва, що користуються дипломатичними привілеями і імунітетами, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України.

г) фiлiї та постiйнi представництва пiдприємств та органiзацiй України за кордоном, якi здiйснюють пiдприємницьку дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства iноземної держави.

7) валютний курс - ціна одиниці іноземної валюти, виражена у грошовій одиниці України.

8) валютний контроль - правові форми, засоби та порядок організації і здійснення контролю за дотриманням резидентами та нерезидентами норм та правил валютного законодавства України;

9) валютний ринок - сукупність механізмів взаємодії покупців та продавців валюти на території України, які мають відповідну ліцензію Національного банку України та здійснюють валютні опеерації відповідно з чинним законодавством України.

10) уповноважена фінансово-кредитна установа - фінансово-кредитна установа, зареєстрована на території України, що має ліцензію Національного банку України на здійснення окремих валютних операцій.

11) валютна позиція - це співвідношення вимог і зобов'язань в іноземній валюті.

12) закрита валютна позиція - це відповідність вимог і зобов'язань в іноземній валюті.

13) відкрита валютна позиція - це невідповідність вимог і зобов'язань в іноземній валюті.

14) ліміт відкритої валютної позиції- це максимально допустимий розмір відкритої валютної позиції.

Розділ II
ОПЕРАЦІЇ З ВАЛЮТНИМИ ЦІННОСТЯМИ

Стаття 2
Право власності на валютні цінності

Валютні цінності відповідно до законодавства України є об'єктом права власності резидентів на території України та за кордоном України, а також нерезидентів на території України.

Стаття 3
Операції з валютою України

Порядок здійснення операцій між резидентами і нерезидентами у валюті України, а також порядок ввезення, переказування і пересилання з-за кордону, а також вивезення, переказування і пересилання за кордон резидентами і нерезидентами валюти України визначається Національним банком України.

Стаття 4
Використання іноземної валюти на території України

Використання іноземної валюти на території України, як засобу платежу та обігу, забороняється, крім випадків, передбачених підпунктами "в", "д" пункту 3 статті 6 та пункту 3 статті 7 цього Закону.

Стаття 5
Порядок використання надходжень в іноземній валюті

1. Розмір обов'язкового продажу надходжень на користь резидентів у іноземній валюті, включаючи його скасування, встановлюється Національним банком України разом з Кабінетом Міністрів України.

2. Порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях та неконвертованій іноземній валюті, які використовуються у торговельному та неторговельному обороті з іноземними державами на підставі положень міжнародних договорів України встановлюється Національним банком України спільно з Кабінетом Міністрів України.

3. Обов'язковому продажу не підлягають:

а) кошти в іноземній валюті, придбані на валютному ринку України, - протягом терміну, передбаченого пунктом 5 статті 10 цього Закону для розрахунків з нерезидентами, а також здійснення на підставі ліцензії Національного банку України операцій, пов'язаних з рухом капіталу, та виконання зобов`язань за кредитами в іноземній валюті, отриманими від уповноважених банків;

б) кошти в іноземній валюті, які надійшли на користь фізичних осіб-резидентів, за неторговельними операціями, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;

кошти в іноземній валюті, які надходять до державного бюджету України, в тому числі ті, що надходять на рахунки резидентів і підлягають перерахуванню до бюджету;

кошти в іноземній валюті, які перераховуються на валютні рахунки резидентів з державного бюджету України для цільового використання протягом терміну, що встановлюється Міністерством фінансів України. По закінченню такого терміну невикористані валютні кошти підлягають поверненню до державного бюджету України;

кошти в іноземній валюті, які надходять на рахунки резидентів у вигляді добровільних внесків та пожертвувань від нерезидентів для використання у благодійних цілях.

в) кошти в іноземній валюті, що належать резидентам, які визначені в підпункті "в" пункту 5 статті 1 цього Закону;

г) кошти в іноземній валюті що належать уповноваженим банкам та уповноваженим фінансово-кредитним установам, в тому числі придбані відповідно до підпункту "б" пункту 2 статті 7 цього Закону, - в межах встановлених Національним банком України лімітів відкритої валютної позиції;

д) сума виручки в іноземній валюті, яка спрямовуються резидентами на погашення заборгованості в іноземній валюті за кредитами, отриманими резидентами під гарантії Уряду України;

е) кошти в іноземній валюті, що перераховуються на територію України з метою їх внесення до статутних фондів підприємств і банків з іноземними інвестиціями.

4. Уповноважені банки зобов`язані продавати на валютному ринку України надходження на користь резидентів у іноземній валюті протягом трьох банківських днів:

з моменту зарахування коштів на кореспондентські рахунки уповноважених банків у разі встановлення обов'язкового продажу:

з моменту надання доручення резидентами, якщо такі кошти не підлягають обов'язковому продажу.

Кошти, одержані уповноваженими банками від виконання зазначеної операції, підлягають відрахуванню резидентам протягом двох банківських днів з моменту зарахування зазначених коштів на коррахунок цього банку.

Уповноважені банки та уповноважені фінансово-кредитні установи зобов'язані продавати на валютному ринку України кошти в іноземній валюті в сумах, що перевищують ліміт відкритої валютної позиції, встановлені їм Національним банком України.

5. Уповноважені банки зобов'язані купувати іноземну валюту на валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів з метою забезпечення виконання ними поточних валютних операцій та проліцензованих Національним банком України операцій, пов'язаних з рухом капіталу та зобов`язань за валютними кредитами, одержаними від уповноважених банків.

6. Національний банк України виступає суб'єктом валютного ринку України і проводить на ньому валютні операції з метою стабілізації валютного ринку України та банківської системи в цілому.

Розрахунки по цим операціям Національний банк України зобов"язаний здійснювати на наступний день після зарахування іноземної валюти на коррахунки Національного банку України.

7. Національний банк України з метою регулювання валютного ринку України встановлює розмір ліміту відкритої валютної позиції для уповноважених банків та уповноважених фінансово-кредитних установ, і здійснює контроль за його додержанням.

Стаття 6
Ліцензії Національного банку України

1. Національний банк України має право видавати:

а) індивідуальні ліцензії на проведення окремих валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Законом;

б) ліцензії банкам та фінансово-кредитним установам України на здійснення валютних операцій, які не потребують індивідуальної ліцензії на весь період дії режиму валютного регулювання.

2. Уповноважені банки і уповноважені фінансово-кредитні установи та банки і фінансово-кредитні установи, що уклали агентську угоду з уповноваженими банками, можуть відкривати пункти обміну іноземної валюти.

3. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення окремої валютної операції на період, необхідний для її здійснення. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції:

а) вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами (резидентами і нерезидентами) валютних цінностей у розмірі, що перевищує визначену Національним банком України суму або суму, яка раніше була ввезена на територію України на законних підставах;

б) операції, пов'язані з рухом капіталу, за винятком:

здійснення нерезидентами прямих інвестицій до статутних фондів резидентів України у вигляді іноземної валюти;

переказування та пересилання за межі України іноземної валюти, в разі припинення нерезидентом інвестиційної діяльності, відповідно до чинного законодавства;

ввезення і переказування, пересилання в Україну валюти України, в порядку, передбаченому статтею 3 цього Закону;

в) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу;

г) використання як застави іноземної валюти за межами України відповідно до підпункту а) пункту 2 статті 11;

д) використання як застави вільноконвертованої валюти для видачі уповноваженими банками позик у валюті України фізичним особам резидентам:

е) розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах за межами України з визначенням або без визначення умов їх використання, за винятком:

відкриття фізичними особами-резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;

відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками;

4. Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною, яка має безпосереднє відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

5. Порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються Національним банком України.

6. Одержання резидентами кредитів в іноземній валюті від нерезидентів потребує реєстрації Національним банком України. Порядок і терміни реєстрації, перелік документів, необхідних для цього, визначаються Національним банком України.

Стаття 7
Порядок організації торгівлі іноземною валютою

1. Торгівля іноземною валютою, у визначенні підпункту "в" пункту 1 статті 1 цього Закону, резидентами і нерезидентами юридичними особами здійснюється на валютному ринку України тільки через уповноважені банки та уповноважені фінансово-кредитні установи.

Структура валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на валютному ринку визначаються Національним банком України. Торгівля іноземною валютою в порушення вказаного порядку заборонена.

2. Уповноважені банки та уповноважені фінансово-кредитні установи, що одержали ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій:

а) від свого імені купують і продають іноземну валюту на валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів;

б) від свого імені і за свій рахунок купують та продають на валютних ринках іноземну валюту, а також тримають її на власних рахунках в межах ліміту відкритої валютної позиції, встановленого Національним банком України.

3. Фізичні особи (резиденти і нерезиденти) - мають право продавати та купувати іноземну валюту в уповноважених банках та уповноважених фінансово-кредитних установах, у відповідності до правил, встановлених Національним банком України.

4. Юридичні особи - резиденти мають право купувати іноземну валюту на валютному ринку України для здійснення валютних операцій, з урахуванням вимог, передбачених пунктом 3 статті 6 цього Закону.

5. Юридичні особи - нерезиденти мають право купувати та продавати іноземну валюту на валютному ринку України у відповідності до правил, встановленими Національним банком України.

Розділ III
ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ

Стаття 8
Загальний порядок здійснення поточних валютних операцій

1. Поточні валютні операції здійснюються тільки через уповноважені банки України в порядку, встановленому Національним банком України, крiм випадкiв, передбачених пiдпунктами г) і е) пункту 3 статтi 6.

Уповноважені фінансово - кредитні установи здійснюють валютні операції тільки через їх рахунки, відкриті в уповноважених банках.

2. Валютні операції у міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях та неконвертованій іноземній валюті, які використовуються у торговельному і неторговельному обороті з іноземними державами на підставі положень міжнародних договорів України, проводяться за порядком, встановленим Національним банком України спільно з Кабінетом Міністрів України.

3. Використання валюти України для поточних валютних операцій здійснюється в порядку, встановленому Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог, передбачених статтями 9 та 10 цього Закону.

4. Відкриті в уповноважених банках України, на підставі ліцензії Національного банку України, кореспондентські рахунки типу "ЛОРО" банків-нерезидентів використовуються для здійснення резидентами України розрахунків за експортно-імпортними договорами (контрактами) виключно з юридичними особами-нерезидентами.

Не можуть здійснювати розрахунки через рахунки "ЛОРО" банків-нерезидентів у валюті України:

- представництва, філії та інші структурні підрозділи нерезидентів, що не є юридичними особами країн банків-кореспондентів;

- представництва та постійні представництва нерезидентів в Україні.

Стаття 9
Розрахунки за експортними операціями

1. При укладанні контрактів на експортні операції резиденти вільно обирають форми розрахунків з нерезидентами з урахуванням обмежень, які передбачені чинним законодавством.

2. Суми коштів від здійснення резидентами експортних операцій підлягають зарахуванню на кореспондентські рахунки уповноважених банків України у терміни, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - підписання акту або іншого документу, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

У разi, якщо розрахунки проводяться через рахунки "ЛОРО" банкiв-нерезидентiв або рахунки банку "П" представництв нерезидентів в Україні, відкриті в уповноважених банках України, розрахунки за експортною операцією вважаються здійснними з моменту списання коштів з рахунку "ЛОРО" банка-нерезидента або рахунку типу "П" в даному банку.

При транспортуванні продукції, що експортується, морем, 90 денний термін відраховується від дати коносаменту.

3. Уповноважений банк зобов’язаний не пізніше третього банківського дня зарахувати кошти зазначені в пункті 2 цієї статті на рахунок відповідного резидента в даному банку.

4. Резидент - експортер товарів зобов`язаний вказувати у вивізній вантажній митній декларації свій рахунок, на який згідно з договором (контрактом) зараховуватимуться кошти від експорту продукції, а також реквізити банку, у якому цей рахунок відкритий (код ЄДРПОУ, найменування та юридична адреса).

У разі зміни таких реквізитів, рахунку чи контрактної вартості резиденти-експортери зобов'язані передекларувати експортовану продукцію протягом 10 календарних днів у відповідному митному органі.

Органи Державного митного служби України надають уповноваженим банкам України реєстри вантажних митних декларацій, на підставі яких експортні вантажі перетнули митний кордон України.

Стаття 10
Розрахунки за імпортними операціями

1. При укладанні контрактів на імпортні операції резиденти вільно обирають різні форми розрахунків з нерезидентами з урахуванням обмежень, які передбачені чинним законодавством. Перерахування платежів за кордон за дорученням резидентів здійснюється уповноваженими банками через систему відкритих ними кореспондентських рахунків в іноземних банках.

2. Імпортні операції резидентів, момент поставки по яких перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг, прав інтелектуальної власності), потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Моментом здiйснення резидентом авансового платежу вважається момент списання коштiв з кореспондентського рахунку уповноваженого банку в iноземному банку або момент зарахування коштiв на рахунок "ЛОРО" банку-нерезидента або рахунок типу "П" представництва нерезидента в Україні.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцiй резидентiв у формi документарного акредитиву, термiн, який передбачений у частинi першiй цiєї статтi, дiє з моменту здiйснення уповноваженим банком платежу на корись нерезидента.

Моментом виконання iмпортної операцiї вважається дата митного оформлення (виписки ввізної вантажної митної декларації) продукції, що імпортується, а в разі імпорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - дата підписання акту або іншого документу, що засвiдчує виконання робіт, надання послуг, передачу прав iнтелектуальної власності.

Моментом поставки продукцiї в Україну, у разi наявностi у резидента ввiзної вантажної митної декларацiї на цю продукцiю, вважається дата проставлення українською митницею, що розташована у пунктi пропуску на кордонi, штампу: "Пiд митним контролем/iмпорт" на товаросупроводжуючих документах.

3. Резидент-iмпортер товарiв зобов'язаний вказувати у ввiзнiй вантажнiй митнiй декларацiї свiй рахунок з якого згiдно з договором (контрактом) списуються кошти за iмпортовану продукцiю, а також реквiзити банку, у якому цей рахунок вiдкритий (код ЄДРПОУ, найменування та юридична адреса).

Органи Державної митної служби України надають уповноваженим банкам України реєстри вантажних митних декларацiй, на пiдставi яких пропущенi iмпортнi вантажi.

4. Здійснення резидентами авансового платежу, частка якого у вартості контракту перевищує 1млн. доларів США, потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України, яка видається виключно для виконання договорів комплексного будівництва, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

5. Іноземна валюта, що куплена на міжбанківському валютному ринку України для забезпечення виконання зобов`язань резидента перед нерезидентом, підлягає перерахуванню уповноваженим банком на користь нерезидента протягом трьох банківських днів з моменту зарахування цієї валюти на рахунок резидента. Протягом цього терміну банки зобов`язані виконувати доручення клієнтів на перерахування власних валютних коштів для забезпечення виконання зобов`язань перед нерезидентами.

Стаття 11
Особливі умови розрахунків за експортно-імпортними операціями

1. У випадку перевищення термінів, зазначених у пункті 2 статті 9 і пункті 2 статті 10 цього Закону, в разі виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, оперативного та фінансового лізингу, комплексного будівництва, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України може надавати індивідуальну ліцензію.

Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у пункті 3 статті 10 та частині першій цієї статті встановлюється Кабінетом Міністрів України.

2. По експортно-імпортних операціях, не зазначених у пункті 1 цієї статті, заяви на одержання індивідуальних ліцензій Національного банку України стосовно продовження строків, вказаних в пункті 2 статті 9 і пункті 2 статті 10 цього Закону не розглядаються.

Положення цього пункту не застосовується до валютних операцій, пов`язаних з перерахуванням за кордон валютних коштів:

а) у вигляді заставної суми для участі в міжнародних торгах на одержання замовлення на здійснення будівництва та поставок обладнання для будівництва за кордоном і які після завершення торгівлі повертаються резидентові;

б) у вигляді попередньої оплати за річні періодичні видання, каталоги, довідники тощо, які не призначені для наступного перепродажу.

Розділ IV
РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНОГО КУРСУ

Стаття 12
Валютний курс

1. На території України діє порядок встановлення курсу купівлі та продажу іноземної валюти, визначений Національним банком України, єдиний для усіх суб"єктів валютного ринку.

2. Офіційний валютний курс Національного банку України - це валютний курс, за яким здійснюється бухгалтерський облік всіма суб'єктами господарської діяльності на території України.

Офіційний валютний курс встановлюється Національним банком України на підставі результатів торгів валютними цінностями на валютному ринку України.

Розділ V
ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ У СФЕРІ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Стаття 13
Повноваження Національного банку України у сфері валютного регулювання

1. Національний банк України є головним органом валютного регулювання в Україні.

2. Національний банк України в межах цього Закону:

здійснює валютну політику виходячи з принципів загальної економічної політики України;

визначає разом з Урядом України курсову політику;

установлює правила проведення в Україні резидентами і нерезидентами валютних операцій;

визначає структуру валютного ринку України, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на ньому;

видає у межах, передбачених цим Законом, нормативні акти щодо здійснення резидентами і нерезидентами операцій на валютному ринку України, які набирають чинності у визначений ним термін;

встановлює порядок переведення, ввезення, пересилання в Україну та з неї валютних цінностей;

установлює порядок відкриття резидентами рахунків в банках за межами України та нерезидентами рахунків в уповноважених банках України;

установлює загальні правила видачі резидентам та нерезидентам ліцензій та індивідуальних ліцензій на здійснення валютних операцій, видає ці ліцензії і приймає рішення про їх скасування;

встановлює єдиний порядок визначення і використання курсу грошової одиниці України до іноземних валют та розрахункових (клірингових) одиниць;

встановлює спільно з Кабінетом Міністрів України порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях та неконвертованій іноземній валюті, які використовуються у торговельному та неторговельному обороті з іноземними державами та підставі положень міжнародних договорів України;

нагромаджує, зберігає і використовує золото валютні резерви з метою забезпечення стабільності національної валюти;

складає за участю Кабінету Міністрів України платіжний баланс України;

бере участь у визначенні ліміту валового зовнішнього боргу України та ліміту щорічних платежів за всіма іноземними кредитами та контролює дотримання цих лімітів після їх затвердження Верховною Радою України;

визначає у разі необхідності ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам;

установлює за погодженням з Міністерством статистики України єдині форми обліку, звітності та документації про валютні операції, в тому числі уповноваженими банками України, порядок контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням;

забезпечує публікацію статистики валютних операцій згідно з прийнятими міжнародними стандартами;

складає і публікує перелік уповноважених банків та уповноважених фінансово-кредитних установ.

Стаття 14
Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері валютного регулювання

1. Кабінет Міністрів України у сфері валютного регулювання:

визначає і подає разом з Національним банком України до Верховної Ради України на затвердження ліміт валового зовнішнього боргу та ліміт щорічних платежів за всіма іноземними кредитами;

бере участь у визначенні курсової політики та складанні платіжного балансу України;

забезпечує виконання бюджетної та податкової політики в частині, що стосується руху валютних цінностей;

бере участь у визначенні порядку використання надходжень у міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях та неконвертованій іноземній валюті, які використовуються у торговельному та неторговельному обороті з іноземними державами на підставі положень міжнародних договорів України.

Розділ VI
ВАЛЮТНИЙ КОНТРОЛЬ ТА ЗВІТНІСТЬ ПРО ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ

Стаття 15
Мета і напрямки валютного контролю

1. Метою валютного контролю є забезпечення дотримання резидентами і нерезидентами валютного законодавства України при здійсненні валютних операцій.

2. Основними напрямками валютного контролю є:

а) здійснення контролю за повнотою та своєчасністю валютних надходжень та виконання резидентами зобов'язань в іноземній валюті перед державою;

б) здійснення контролю за законністю валютних операцій резидентів на території України та за її межами та нерезидентів на території України;

в) організація перевірок повноти та об'єктивності обліку та документації стосовно валютних операцій.

Стаття 16
Органи і агенти валютного контролю

1. Валютний контроль в Україні здійснюється органами валютного контролю та їх агентами.

2. Органами валютного контролю в Україні є:

Національний банк України;

Міністерство фінансів України;

Державна митна служба України;

Державна податкова адміністрація України

3. Уповноважені банки та уповноважені фінансово-кредитні установи, є агентами валютного контролю, які підзвітні Національному банку України.

Стаття 17
Повноваження органів і агентів валютного контролю

1. Національний банк України:

здійснює контроль за виконанням правил проведення валютних операцій уповноваженими банками та уповноваженими фінансово-кредитними установами на території України з усіх питань, не віднесених цим Законом до компетенції інших державних органів;

забезпечує виконання агентами валютного контролю функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Законом та іншими актами валютного законодавства України;

забезпечує передачу агентами Державній податковій адміністрації України інформації про несвоєчасне надходження в Україну валютних цінностей та товарів, терміни надходження яких визначені цим Законом та іншими актами валютного законодавства України;

застосовує штрафні санкції до уповноважених банків та уповноважених фінансово-кредитних установ, за порушення вимог цього Закону та інших актів валютного законодавства України.

2. Міністерство фінансів України:

здійснює контроль за цільовим використанням резидентами валютних коштів, отриманих за рахунок державного бюджету.

3. Державна митна служба України;

спільно з Національним банком України здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей в момент перетину митного кордону України;

надає уповноваженим банкам України реєстри вантажних митних декларацій, на підставі яких товари перетнули митний кордон.

4. Державна податкова адміністрація України: здійснює контроль за дотриманням порядку проведення валютних операцій, які провадяться резидентами, нерезидентами на території України;

Застосовує до резидентів (крім уповноважених банків та уповноважених фінансово-кредитних установ) та нерезидентів, які порушують валютне законодавство України, санкції, передбачені цим законом;

передає правоохоронним органам матеріали про факти правопорушень, за які передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність;

по фактах порушень, за які передбачено тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, робить подання до Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України і торгівлі;

5. Агенти валютного контролю:

здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через їх установи.

 Стаття 18
Права та обов'язки резидентів і нерезидентів

1. Резиденти і нерезиденти, які здійснюють в Україні валютні операції мають право:

отримати для ознайомлення акти перевірок, проведених органами і агентами валютного контролю;

оскаржити дії агентів валютного контролю перед відповідними органами валютного контролю, а також дії органів валютного контролю згідно з порядком, встановленим законодавством України;

2. Резиденти і нерезиденти, які здійснюють в Україні валютні операції, зобов"язані:

надавати органам і агентам валютного контролю документи і інформацію, що стосується здійснення валютних операцій та пояснення до них;

в разі незгоди з фактами, викладеними в акті перевірки, проведеної органами і агентами валютного контролю, надавати письмові пояснення мотивів цієї незгоди;

вести облік та складати звітність за валютними операціями;

виконувати вимоги органів валютного контролю щодо усунення виявлених органами та агентами валютного контролю, порушень;

Стаття 19
Звітність про валютні операції.

1. Порядок, види, форми і терміни подання звітності резидентами і нерезидентами про їх валютні операції визначаються органами валютного контролю.

2. Несвоєчасне подання, ухилення від подання або подання недостовірної звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 22 цього Закону.

Стаття 20
Зобов'язання щодо декларування валютних цінностей.

Валютні цінності резидентів, які перебувають за межами України, а також доход (прибуток), одержаний від них, підлягають обов'язковому декларуванню в порядку і терміни, встановлені Державною податковою адміністрацією України разом з Національним банком України.

Стаття 21
Права, обов’язки службових осіб органів та агентів валютного контролю.

1. Службові особи органів та агентів валютного контролю в межах своєї компетенції мають право:

перевіряти документи, пов"язані із здійсненням ними функцій валютного контролю, отримувати безкоштовно необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, які виникають в ході перевірок, а також вилучати документи, які є доказом порушення в сфері валютного законодавства;

призупиняти операції по рахунках в уповноважених банках в разі неподання згаданих в цій статті документів та інформації;

2. Службові особи органів і агентів валютного контролю зобов"язані дотримуватись комерційної таємниці резидентів і нерезидентів, яка стала їм відомою при виконанні функцій валютного контролю.

3. Органи і агенти валютного контролю та їх службові особи, в разі невиконання або неналежного виконання покладених на них обов'язків притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством України.

Розділ VIIІ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВАЛЮТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Стаття 22
Відповідальність резидентів і нерезидентів за порушення валютного законодавства.

1. Порушення положень цього Закону та інших актів валютного законодавства тягне за собою цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. До резидентів та нерезидентів, які порушили правила валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються, крім передбаченого в пунктах 1 цієї статті такі міри відповідальності:

несвоєчасне подання органам та агентам валютного контролю звітності (документів, декларацій) у відповідності з пунктом 2 статті 19 та статті 20 цього Закону - штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, від 30 до 60 календарних днів - штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, понад 60 календарних днів - штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

ведення обліку валютних операцій з порушенням установленого порядку, подання недостовірної звітності (документів, декларацій) органам та агентам валютного контролю у відповідності з статтею 19 та статті 20 цього Закону - штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за відсутність обліку валютних операцій - штраф у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день застосування санкції;

ухилення від подання органам та агентам валютного контролю звітності (документів, декларацій) у відповідності з пунктом 2 статті 19 та статті 20 цього Закону - штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за здійснення операцій з валютними цінностями без одержання ліцензій Національного банку України - штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день застосування санкцій;

за порушення встановленого Національним банком України порядку й умов торгівлі валютними цінностями банками та іншими фінансово-кредитними установами на валютному ринку України - штраф у сумі, еквівалентній 25 % від суми (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у грошову одиницю України за офіційним валютним курсом Національного банку України на день застосування санкцій;

за невиконання уповноваженими банками обов`язків, передбачених пунктами 4 статті 5, пунктом 5 статті 10 - штраф, який нараховується на суму несвоєчасно проданої (або перерахованої) іноземної валюти, або на суму несвоєчасно перерахованого еквіваленту у валюті України за ставкою, що дорівнює подвійній середньодобовій обліковій ставці Національного банку України, (що діяла на день виникнення затримки продажу або перерахування), обчисленій з урахуванням кількості днів затримки продажу або перерахування;

за одержання резидентами кредитів в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації Національним банком України згідно з пунктом 6 статті 6 цього Закону - штраф у сумі, еквівалентній 25 % розміру одержаного кредиту і перерахованій у грошову одиницю України за офіційним курсом Національного банку України на день одержання цього кредиту з його наступною обов'язковою реєстрацією Національним банком України;

за порушення резидентами порядку здійснення поточних валютних операцій, встановлених статтею 8 цього Закону, - штраф у розмірі 25 % від суми, еквівалентній сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у грошову одиницю України за офіційним валютним курсом Національного банку України на день застосування санкцій;

порушення резидентами термінів, передбачених пунктом 2 статті 9 та пункту 2 статті 10 цього Закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочки у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день нарахування пені або в грошовій одиниці України в разі здійснення розрахунків в валюті України. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості;

у разі повторного порушення валютного законодавства протягом року після встановлення порушення попередньою перевіркою - санкції, передбачені цією статтею, застосовуються у розмірах, збільшених у два рази, за винятком санкцій, передбачених абзацем 9 пункту 2 зазначеної статті.

3. У разі прийняття судом або арбітражним судом або арбітражним судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені пунктом 2 статті 9 та пунктом 2 статті 10 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про відмову в позові повністю або частково, або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду, терміни, передбачені пунктом 2 статті 9 та пунктом 2 статті 10 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення з урахуванням періоду, на який ці терміни було зупинено.

У разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про задоволення позову, пеня за порушення термінів, передбачених пунктом 2 статті 9 та пунктом 2 статті 10 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбiтражним судом.

4. Штрафні санкції, передбачені цією статтею, за винятком абзацу 12 пункту 2, до уповноважених банків та уповноважених фінансово-кредитних установ застосовуються Національним банком України, а до нерезидентів і інших резидентів - державними податковими органами.

Штрафні санкції, передбачені абзацом 12 пункту 2 цієї статті, до всіх резидентів застосовуються державними податковими органами у порядку, що встановлюється Державною податковою адміністрацією України відповідно до чинного законодавства України.

5. Суми стягнених штрафів передбачені цією статтею спрямовуються до державного бюджету України відповідно до чинного законодавства.

Стаття 23
Порядок розгляду спорів

Спори між суб’єктами валютних відносин з приводу застосування цього Закону та інших актів валютного законодавства України підлягають розгляду в судових органах.

Стаття 24
Спеціальні положення

Якщо міжнародним договором України, укладення якого відбулось у формі Закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачаються цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Розділ IX
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинність з дня його опублікування.

2. З дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність:

- Декрет Кабінету Міністрів України N 15-93 від 19.02.93 р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю";

- Декрет Кабінету Міністрів України N 16-93 від 19.02.93 р. "Про тимчасовий порядок використання надходжень в іноземній валюті".

- Закон України N 195/94-ВР від 23.09.94 р. "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті";

- Указ Президента України N 49/96 від 09.01.96 р.

- Стаття 7 Указу Президента України N 227/95 від 16.03.95 р.

"Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України";

- Стаття 8 постанови Верховної Ради України N 57/94-ВР від 17.06.94 р. "Про подолання кризового стану в агропромисловому комплексі".

- Урядова телеграма N 21-117/98 від 27.01.93 р., в якій зазначено, що "... відвантаження продукції повинно бути тільки при гарантії її оплати. В окремих випадках дозвіл на відвантаження без підтвердження банком може бути виданий Кабінетом Міністрів України під письмову гарантію керівника підприємства." (доведено до банків листом НБУ N 02001 від 27.01.93 р.);

- Положення Національного банку України "Про порядок надання резидентам України індивідуальних ліцензій та свідоцтв про реєстрацію на одержання кредитів в іноземній валюті від іноземних кредиторів", затверджене постановою Правління НБУ N 329 від 29.12.95 року;

- Інструкція "Про порядок застосування ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України N 15-93 від 19.02.93 р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (лист НБУ від 30.07.1993 р. N16010/1568).

3. Кабінету Міністрів та Національному банку України привести у місячний термін у відповідність з цим Законом свої нормативні акти.

Зауваження щодо проекту вцілому:
Северин О.

Запропонований проект у цілому майже не кращий і не гірший від Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", вигідно відрізняючись від них, насамперед лише тим, що є поєднує у собі норми які раніше регулювалися згаданими двома нормативними актами. Негатив - певна кількість важких для розуміння і практичного використання формулювань, значна кількість посилань на "норми, правила, порядок" та ін, що мусять бути встановлені різними державними органами. Пропоновані зміни і доповнення саме і спрямовані на виправлення цих недоліків - певне спрощення тексту, уникнення можливості подвійного тлумачення, підсилення ролі саме законодавчого регулювання і відтак - недопущення, як це повсякчас відбувається зараз, неправомірного втручання в сферу валютного регулювання державних органів поза їх компетенцією або з виходом за межі компетенції.