Legislative activity
News
- Конференція «Третейський розгляд: законодавчий, інституційний та практичний аспекти»
- На допомогу акціонерним товариствам
- Оборотоздатність права оренди
- Семінар «Корпоративні спори: захист прав акціонерів у господарських судах»
- Круглий стіл на тему: “Перешкоди, що стримують входження іноземних інвесторів в економіку України”
Contacts
13, Kruhlouniversitetska St.
Kyiv,Ukraine, 01024
Tel: (+380 44) 490 6575, Fax: 490 6575
E-mail: clc@clc.com.uа
| Проект ЗУ Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення процедур банкрутства |
|
There are no translations available. ПроектЗакон УкраїниПро внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення процедур банкрутства
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є : I. Внести зміни до таких законів України: 1. У Законі України “Про виконавче провадження” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24, ст. 207; 2002 р., № 14, ст. 96; 2003 р., № 5, ст. 46; 2004 р., № 6, ст. 37, № 11, ст. 140; 2005 р., № 33, ст. 430, ст. 431, № 42, ст. 464; 2006 р., № 35, ст. 295, ст. 296; 2007 р., № 10, ст. 84, № 16, ст. 216): 1) у статті 26: частину першу доповнити пунктом 61 такого змісту: “61) офіційного оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію;”; доповнити статтю частиною такого змісту: “У разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 61 частини першої цієї статті державний виконавець у постанові зазначає найменування господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, номер справи про банкрутство, а також роз’яснює стягувачу його право звернутися до цього суду з відповідною заявою і отримати задоволення своїх вимог під час провадження у справі про банкрутство разом з іншими кредиторами.”; 2) пункт 8 частини першої статті 34 викласти в такій редакції: “8) винесення господарським судом ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство та встановлення у зв’язку з цим мораторію на задоволення вимог кредиторів, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється його дія, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);”; 3) пункт 7 частини першої статті 37 викласти в такій редакції: “7) офіційного оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);”; 2. У Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 42—43, ст. 378; 2001 р., № 10, ст. 44; 2002 р., № 5, ст. 30, № 33, ст. 235; 2003 р., № 28, ст. 210; 2004 р., № 6, ст. 38, № 33—34, ст. 403; 2005 р., № 9, ст. 186, № 25, ст. 334, № 48, ст. 480; 2006 р., № 1, ст. 18, № 8, ст. 88; 2007 р., № 9, ст. 71; 2009 р., № 15, ст. 192): 1) у статті 1: перше речення абзацу двадцять третього після слів “за рік до порушення провадження у справі про банкрутство” доповнити словами “, уповноважені представники”; в абзаці двадцять четвертому слова “термін виконання яких настав до дня введення мораторію” замінити словами “інших зобов’язань, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, незалежно від строків виконання цих зобов’язань”; 2) в абзаці восьмому частини другої статті 2 слово “експертизи” замінити словом “перевірки”; 3) частину тринадцяту статті 31 викласти в такій редакції: “13. Кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом, за рахунок коштів кредиторів, які дали згоду на виплату такої винагороди.”; 4) частину шосту статті 7 виключити; 5) доповнити Закон статтею 71 такого змісту: “Стаття 71. Прийняття заяви про порушення справи про банкрутство 1. Не пізніше п’яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство суддя приймає заяву, якщо відсутні підстави для відмови у її прийнятті або для повернення заяви, про що виносить ухвалу, в якій зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Ухвала про прийняття заяви про порушення провадження справи про банкрутство не може бути оскаржена. 2. Підготовче засідання суду проводиться не раніше двадцятого і не пізніше тридцятого дня з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство. 3. Ухвала про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство не пізніше п’яти днів з дня її винесення надсилається сторонам та органу державної виконавчої служби за місцем знаходження (місцем проживання) боржника, а щодо державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків — органу, уповноваженому управляти державним майном, та державному органу з питань банкрутства. 4. Боржник зобов’язаний до дати проведення підготовчого засідання подати в господарський суд та заявнику відзив на заяву про порушення справи про банкрутство. 5. Відзив на заяву про порушення справи про банкрутство повинен містити наявні у боржника заперечення щодо вимог заявника (заявників). 6. Відсутність відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство не зупиняє провадження у справі.”; 6) у статті 8: у назві статті слова “Прийняття або відмова” замінити словом “Відмова”; частину першу виключити; друге речення частини четвертої виключити; 7) статті 10 і 11 викласти в такій редакції: “Стаття 10. Відкликання заяви про порушення справи про банкрутство 1. Заява про порушення справи про банкрутство може бути відкликана заявниками до дати проведення підготовчого засідання, якщо протягом місячного строку не надійшло інших заяв кредиторів щодо задоволення їх вимог, про що виноситься відповідна ухвала. Стаття 11. Підготовче засідання суду 1. У підготовчому засіданні суд встановлює наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство або відмови у порушенні справи про банкрутство, для чого оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін та інших осіб, розглядає обґрунтованість заперечень боржника. 2. Неявка в судове засідання боржника або кредитора, які повідомлені належним чином про час та місце проведення засідання суду, не перешкоджає судовому розгляду. 3. Про порушення провадження у справі про банкрутство суддя виносить ухвалу, повний текст якої оголошується в судовому засіданні. 4. В ухвалі зазначаються мотиви, з яких суд дійшов висновку про порушення провадження у справі про банкрутство, та положення закону, яким суд керувався, обов’язок кредитора, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство, зазначається розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дата попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду. 5. Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство зобов’язаний подати до господарського суду у місячний строк з дня проведення підготовчого засідання суду примірник видання офіційного друкованого органу з розміщеним у ньому повідомлення про порушення справи про банкрутство. У разі неподання в місячний строк доказів щодо оприлюднення повідомлення суд припиняє провадження у справі про банкрутство. 6. Ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство не пізніше п’яти днів з дня її винесення вручається або надсилається сторонам, державному органу з питань банкрутства, державному реєстраторові за місцезнаходженням боржника, та органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника, а щодо державних підприємств або підприємств, частка державної власності яких перевищує двадцять п’ять відсотків, — органу, уповноваженому управляти державним майном. 7. Суддя господарського суду відмовляє у порушенні справи про банкрутство, якщо: стосовно боржника юридичної особи чи фізичної особи-підприємця вже порушено справу про банкрутство; вимоги кредитора, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, задоволені боржником у повному обсязі; відсутні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство; наявні підстави для припинення провадження у справі про банкрутство, передбачені у статті 40 цього Закону. 8. Ухвала про відмову в порушенні справи про банкрутство може бути оскаржена у встановленому порядку. 9. Для визначення фінансового становища боржника в підготовчому засіданні суду чи під час розгляду справи про банкрутство суддя може призначити проведення перевірки. За дорученням суду перевірка фінансового становища державних підприємств або підприємств, частка державної власності яких перевищує двадцять п’ять відсотків, проводиться державним органом з питань банкрутства із залученням для її проведення спеціалістів у встановленому порядку. У разі звернення до суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з’ясовуються ознаки його неплатоспроможності. 10. Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, має право заявити додаткові майнові вимоги до боржника у межах строку, встановленого у статті 14 цього Закону. 11. Господарський суд в ухвалі про порушення справи про банкрутство може зобов’язати боржника подати аудиторський висновок або провести аудит. Якщо у боржника немає для цього коштів, господарський суд може призначити проведення аудиту за рахунок кредитора лише за згодою останнього. Відсутність аудиторського висновку не зупиняє провадження у справі про банкрутство. 12. З дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи-боржника приймається в порядку, визначеному цим Законом.”; 8) доповнити Закон статтями 111 і 112 такого змісту: “Стаття 111. Офіційне оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство 1. Кредитор, за заявою якого порушено справу про банкрутство, зобов’язаний у десятиденний строк з дня винесення ухвали подати за свій рахунок до офіційних друкованих органів повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство. Суд, який порушив провадження у справі про банкрутство, у десятиденний строк з дати винесення ухвали подає додатково з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у відновленні платоспроможності боржника, державному органу з питань банкрутства для оприлюднення на його офіційному веб-порталі повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство. Інформація про порушення провадження у справі про банкрутство додатково може оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, не заборонений законом. 2. Доступ до інформації, розміщеної на офіційному веб-порталі державного органу з питань банкрутства, є вільним, безоплатним та цілодобовим. 3. Повідомлення повинне містити ім’я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи — підприємця (за наявності), найменування та адресу господарського суду, номер справи, дату порушення провадження у справі про банкрутство, відомості про розпорядника майна (ім’я, номер ліцензії, місцезнаходження), строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника. Стаття 112. Особливості оскарження деяких судових рішень у справі про банкрутство 1. Оскарження судових рішень судів першої інстанції у справі про банкрутство не зупиняє провадження у справі про банкрутство у суді першої інстанції, крім випадків, передбачених цим Законом. 2. У разі одержання апеляційних скарг на ухвалу про визнання або невизнання у попередньому засіданні вимог кредиторів суд першої інстанції через три дні після закінчення строку для подання апеляційних скарг надсилає їх разом із справою до суду апеляційної інстанції. На час розгляду апеляційним судом апеляційних скарг, зазначених у цій частині, провадження у справі судом першої інстанції зупиняється. 3. Після закінчення строку на розгляд апеляційних скарг суд апеляційної інстанції повертає справу до суду першої інстанції для подальшого провадження. 4. Оскарження судових рішень щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, призначення арбітражного керуючого, введення процедури санації зупиняє провадження у справі про банкрутство.”; 9) у статті 12: абзац другий частини третьої після слів “настання вищезазначених обставин,” доповнити словами “а також скасувати або змінити застосовані поза провадженням у справі про банкрутство заходи щодо забезпечення позову або забезпечення виконання рішення, які унеможливлюють задоволення вимог кредиторів або перешкоджають оперативно-господарській діяльності боржника,”; у частині четвертій: після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту: “забороняється виконання вимог, на які поширюється дія мораторію;”. У зв’язку з цим абзаци третій і четвертий вважати відповідно абзацами четвертим і п’ятим; абзац четвертий викласти у такій редакції: “забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та перебування майна на стадії реалізації з моменту оприлюднення інформації про продаж;”; в абзаці п’ятому слова “грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів)” замінити словами “зобов’язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій”; 10) у статті 13: у назві статті слова “Розпорядник майна” замінити словами “Розпорядження майном” ; частину першу викласти в такій редакції: “1. Процедура розпорядження майном боржника вводиться з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів. Розпорядник майна призначається у порядку, встановленому цим Законом. Процедура розпорядження майном боржника вводиться на строк до дванадцяти місяців.”; частину сьому виключити; у частині дев’ятій: в абзаці четвертому слова “розгляду їх вимог боржником” замінити словами “розгляду їх вимог”; після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту: “протягом шести місяців з моменту порушення провадження у справі про банкрутство розробити спільно з боржником та подати на розгляд комітету кредиторів план санації боржника;”. У зв’язку з цим абзац одинадцятий вважати абзацом дванадцятим; доповнити статтю частинами вісімнадцятою — двадцять першою такого змісту: “18. До закінчення процедури розпорядження майном боржника комітет кредиторів зобов’язаний прийняти та подати до господарського суду клопотання з одним з таких рішень: про схвалення плану санації та введення процедури санації боржника; про визнання боржника банкрутом та про відкриття ліквідаційної процедури; про укладення мирової угоди. 19. Господарський суд на підставі рішення комітету кредиторів і відповідно до законодавства виносить постанову про визнання боржника банкрутом та про відкриття ліквідаційної процедури або виносить ухвалу про введення процедури санації чи затверджує мирову угоду. 20. У разі коли комітетом кредиторів не прийнято жодного з передбачених частиною вісімнадцятою цієї статті рішень, господарський суд протягом десяти днів після закінчення граничного строку дії процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. 21. З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації чи затвердження мирової угоди процедура розпорядження майном припиняється.”; 11) у статті 14: у частині першій: в абзаці першому слова “опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження” замінити словами “офіційного оприлюднення повідомлення про порушення провадження”; доповнити частину абзацом такого змісту: “У разі надходження до господарського суду від органів державної виконавчої служби виконавчих документів із грошовими вимогами до боржника подання заяв кредиторів, визначених виконавчими документами, не вимагається.”; абзац перший частини шостої викласти в такій редакції: “6. Грошові вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, а також грошові вимоги за виконавчими документами, що надійшли від органів державної виконавчої служби, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.”; 12) статтю 15 викласти в такій редакції: “Стаття 15. Попереднє засідання господарського суду 1. У попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. 2. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Закону. За результатами розгляду господарський суд не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання виносить ухвалу, в якій зазначається розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийняті рішення на зборах (комітеті) кредиторів. 3. Копію ухвали господарський суд надсилає сторонам та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство, а також державному органу з питань банкрутства.”; 13) у статті 16: у частині першій: абзац перший після слів “вимог кредиторів” доповнити словами “, уповноважену особу працівників”; перше речення абзацу другого після слів “з правом вирішального голосу є” доповнити словом “конкурсні”; частину восьму після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту: “схвалення плану санації боржника та змін до нього;”. У зв’язку з цим абзаци сьомий і восьмий вважати відповідно абзацами восьмим і дев’ятим; 14) у статті 17: частину першу викласти у такій редакції: “1. Господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону, виносить ухвалу про проведення процедури санації боржника, затвердження плану санації та призначення керуючого санацією. До клопотання про проведення санації боржника додається схвалений комітетом кредиторів план санації боржника. Санація вводиться на строк, передбачений планом санації, але не більш як на вісімнадцять місяців.”; в абзаці першому частини другої слова “, схвалення плану санації боржника” виключити; абзац четвертий частини шостої виключити; 15) у статті 18: абзац перший частини першої виключити; в абзаці першому частини четвертої: у першому реченні слова “керуючим санацією в чотиримісячний строк з дня винесення господарським судом ухвали про санацію, якщо інше не передбачено цим Законом” замінити словами “розпорядником майна”; у другому реченні слова “Керуючий санацією” замінити словами “Розпорядник майна”; у частині п’ятій: в абзаці четвертому: у першому реченні слова “керуючого санацією” замінити словами “розпорядника майна”; у другому реченні слова “, яке має відбутися не пізніше ніж у місячний строк з дня прийняття рішення про відхилення плану санації” виключити; перше речення абзацу п’ятого викласти в такій редакції: “Схвалений комітетом кредиторів план санації (зміни до нього) та протокол засідання комітету кредиторів подаються розпорядником майна (керуючим санацією) до господарського суду на затвердження.”; в абзаці шостому слова “Керуючий санацією” замінити словами “Розпорядник майна”; абзац сьомий виключити; частину шосту виключити; 16) у статті 21: у частині першій слова “до закінчення санації” замінити словами “до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного в плані санації”; абзац п’ятий частини третьої після слів “про звернення” доповнити словами “до закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації,”; частину четверту після слів “від дати його надходження” доповнити словами “, але не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації”; частину шосту викласти в такій редакції: “6. Якщо комітетом кредиторів не прийнято жодне з рішень, визначених частиною п’ятою цієї статті, або таке рішення не подано до господарського суду до закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації, або протягом п’ятнадцяти днів з дня виникнення підстав для її дострокового припинення, господарський суд розглядає питання про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в порядку, передбаченому цим Законом.”; абзац перший частини сьомої викласти в такій редакції: “7. Звіт керуючого санацією, розглянутий комітетом кредиторів, і протокол засідання комітету кредиторів не пізніше п’яти днів після дати проведення засідання комітету кредиторів надсилаються господарському суду, а щодо державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків — органу, уповноваженому управляти державним майном, та державному органу з питань банкрутства.”; в частині одинадцятій слово “термінів” замінити словом “строків”; доповнити статтю частиною сімнадцятою такого змісту: “17. Продовження строку дії процедури санації в межах граничного строку, визначеного в цьому Законі, здійснюється шляхом внесення змін до плану санації. Зміни до плану санації схвалюються комітетом кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог цього Закону.”; 17) у статті 23: абзац другий частини першої викласти в такій редакції: “господарська діяльність банкрута припиняється;”; частину третю доповнити абзацом такого змісту: “Господарський суд у строк, визначений абзацом першим цієї частини подає додатково, з метою виявлення всіх кредиторів, державному органу з питань банкрутства для оприлюднення на його офіційному веб-порталі повідомлення про визнання боржника банкрутом. Інформація про визнання боржника банкрутом додатково може оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, не заборонений законом.”; 18) в абзаці дванадцятому частини першої статті 25 слово “десятою” замінити словом “одинадцятою”; 19) у підпункті “г” пункту 1 частини першої статті 31: в абзаці восьмому слова “в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону” виключити; абзац дев’ятий викласти в такій редакції: “Перелічені витрати відшкодовуються ліквідатором (ліквідаційною комісією) після реалізації частини ліквідаційної маси.”; 20) доповнити частину першу статті 40 пунктом 9 такого змісту: “9) неподання в місячний строк кредитором, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, доказів оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство.”; 21) у назві статті 47 слова “суб’єкта підприємницької діяльності-громадянина” замінити словами “фізичної особи-підприємця”; 22) у статті 51: у частині третій слова “публікації оголошення” замінити словами “офіційного оприлюднення повідомлення”; частину четверту виключити; 23) частину другу статті 52 викласти в такій редакції: “2. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про порушення провадження у справі про банкрутство та визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.”; 24) у статті 53: частини третю і четверту викласти в такій редакції: “3. Після розгляду заяви боржника у разі, коли заява і додані до неї документи відповідають встановленим цим Законом вимогам, суд виносить ухвалу про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, в якій зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Не раніше двадцятого і не пізніше тридцятого дня з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство і відкриття процедури санації та призначає розпорядника майна та керівника боржника — керуючим санацією, які діють відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею. Керуючий санацією — керівник боржника здійснює свої повноваження згідно з цим Законом з урахуванням обмежень, встановлених частиною тринадцятою статті 13 цього Закону. 4. Керуючий санацією — керівник боржника зобов’язаний у десятиденний строк з дня винесення ухвали подати до офіційних друкованих органів повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство. Суд, який порушив провадження у справі про банкрутство, у десятиденний строк з дати винесення ухвали подає додатково, з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у відновленні платоспроможності боржника, державному органу з питань банкрутства для оприлюднення на його офіційному веб-порталі повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство. Інформація про порушення справи про банкрутство боржника додатково може оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, не заборонений законом.”; в абзаці першому частини п’ятої слова “в оголошенні” замінити словами “у повідомленні”; у частині шостій слова “опублікування оголошення боржника про порушення справи” замінити словами “офіційного оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі”; 25) у тексті Закону слова “суб’єкт підприємницької діяльності” у всіх відмінках і формах числа замінити словами “суб’єкт господарювання” у відповідному відмінку і числі, слова “громадянин-суб’єкт підприємницької діяльності” і “громадянин-підприємець” у всіх відмінках — словами “фізична особа-підприємець” у відповідному відмінку. ІІ. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.
|




