|
ПРОПОЗИЦ╤╥
щодо приведення проекту Цив╕льного кодексу Укра╖ни у в╕дпов╕дн╕сть з державними завданнями кодиф╕кац╕╖ законодавства, що регулю╓ в╕дносини в економ╕ц╕
╤. Попередн╕ зауваження
Соц╕ально спрямована економ╕ка, прагнення до створення яко╖ закр╕плено в Конституц╕╖ Укра╖ни, ╓ складною системою багатоман╕тних в╕дносин. Останн╕ потребують диференц╕йованого правового забезпечення перш за все з допомогою кодиф╕кованих законодавчих акт╕в, як╕ б регулювали господарсько-комерц╕йн╕, трудов╕, цив╕льн╕, земельн╕, податков╕, митн╕, природоохоронн╕, л╕сн╕ та ╕нш╕ в╕дносини. Одними з найважлив╕ших в сучасних умовах ╓ кодиф╕кован╕ акти з господарського ╕ цив╕льного законодавства.
Головна предметна ознака в╕дносин, що регулюються цив╕льним правом √ це реал╕зац╕я приватних майнових ╕ духовних ╕нтерес╕в людини. Тому й кодиф╕кац╕я цив╕льного законодавства повинна базуватися на засадах приватно-правового регулювання. Проте у поданому на розгляд Верховно╖ Ради проект╕ Цив╕льного кодексу Укра╖ни була в╕дбита спроба вийти за меж╕ приватно-правового регулювання й кодиф╕кувати значний обсяг господарського (п╕дпри╓мницького, комерц╕йного) законодавства. Це було зроблено всупереч державним завданням щодо паралельно╖ кодиф╕кац╕╖ цив╕льного ╕ господарського законодавства, як╕ були закр╕плен╕ постановами Презид╕╖ Верховно╖ Ради в╕д 31 жовтня 1991 р. ╕ Верховно╖ Ради в╕д 28 кв╕тня 1992 р. ⌠Про концепц╕ю судово-правово╖ реформи в Укра╖н╕■. В подальших державних р╕шеннях (наприклад, в розпорядженн╕ Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 19 с╕чня 1995 р. N 1187/87, р╕шенн╕ Укра╖нсько╖ кодиф╕кац╕йно╖ ком╕с╕╖ в╕д 15 жовтня 1996 р., дорученн╕ Верховно╖ Ради в╕д 4 лютого 1997 р., ⌠Комплексно╖ ц╕льово╖ програми боротьби з╕ злочинн╕стю на 1996-2000 роки■, затверджено╖ Указом Президента Укра╖ни в╕д 17 вересня 1996 р. N 837/96 та ╕нших) йшлося про важлив╕сть додержання таких завдань кодиф╕кац╕╖ ╕, зокрема, про необх╕дн╕сть узгодження проект╕в Цив╕льного та Господарського кодекс╕в.
Щодо проекту Господарського (Комерц╕йного) кодексу (дал╕ √ ГКК), то в╕н завжди в╕дпов╕дав зазначеним вище завданням кодиф╕кац╕╖ √ його норми розроблялися на основ╕ по╓днання принцип╕в приватно-правового ╕ публ╕чно-правового регулювання в╕дносин, що складаються при орган╕зац╕╖ та зд╕йсненн╕ господарсько╖ (п╕дпри╓мницько╖, комерц╕йно╖) д╕яльност╕.
Автори ж проекту Цив╕льного кодексу (дал╕ √ ЦК) не т╕льки не сприйняли зауваження, як╕ висловлювалися стосовно проекту ще в 1997-1998 роках Науково-експертним в╕дд╕лом Секретар╕ату Верховно╖ Ради Укра╖ни, рядом народних депутат╕в й вчених, але й не змогли знайти аргумент╕в для в╕дпов╕д╕ на ц╕ зауваження.
Нев╕дпов╕дн╕сть проекту ЦК державним завданням кодиф╕кац╕╖ законодавства та ╕нш╕ його вади виявляються вже в ⌠Загальн╕й частин╕■ цього проекту. З╕ стало╖ практики законотворчост╕ в╕домо, що загальна частина будь-якого кодексу, як правило, м╕стить в соб╕ окреслення кола в╕дносин, як╕ регулюються (предмет регулювання), основн╕ засади (принципи) регулювання та встановлення сп╕вв╕дношення даного кодексу з ╕ншими законодавчими актами. В проект╕ Цив╕льного кодексу Укра╖ни ц╕ звичайн╕ для загально╖ частини складов╕ чинники мають необгрунтований зм╕ст та викривлений вигляд.
Виявля╓ться, що предмет регулювання ЦК, як його сформульовано в статт╕ 1 проекту, практично ╓ неосяжним. Якнайменше, цим предметом охоплюються чотири р╕зн╕ сфери життя сусп╕льства: споживчо-побутова, особист╕сна, с╕мейна ╕ п╕дпри╓мницька. Але ж суб▓╓кти правов╕дносин в цих сферах керуються неоднаковими ц╕лями, додержуються неоднакових принцип╕в ╕ правил повед╕нки. Й далеко не повсюди в╕дпов╕дна регламентац╕я може зд╕йснюватися т╕льки на основ╕ приватного права. Кр╕м того, в проект╕ ЦК порушуються вимоги загально╖ ╕ юридично╖ лог╕ки, оск╕льки в цей акт, що ма╓ загальний юридичний (загальноцив╕льний) характер, вм╕щуються й норми спец╕альн╕, як╕, за правилом, носять комплексний юридичний характер (це, передус╕м, норми господарського, п╕дпри╓мницького права). Якщо врахувати вс╕ ц╕ обставини, то не можна зробити ╕ншого висновку як той, що проект ЦК ма╓ не системний, а безсистемний, конгломератний характер. Тому в першу чергу й необх╕дно в значн╕й м╕р╕ розвантажити ("розскиртувати■) проект, вилучивши з нього положення, як╕ не в╕дпов╕дають предмету цього кодексу.
╤╤. Спец╕альн╕ питання щодо виключення з проекту Цив╕льного кодексу положень, як╕ не в╕дпов╕дають його предмету
1. Пропону╓ться виключити ╕з частини 1 ст.1 проекту ЦК слова ⌠у тому числ╕ в╕дносини, як╕ складаються у сфер╕ п╕дпри╓мництва■, а також зовс╕м вилучити частину 2 ц╕╓╖ ж статт╕, у як╕й да╓ться визначення поняття п╕дпри╓мництва.
П╕дпри╓мницьк╕ в╕дносини, займаючи значне м╕сце у економ╕чних в╕дносинах, ╓ вельми складними за сво╖м зм╕стом ╕ тому ╖х учасники зд╕йснюють свою д╕яльн╕сть на профес╕йн╕й основ╕ (поставка виробничо╖ продукц╕╖, кап╕тальне буд╕вництво, перевезення вантаж╕в тощо). В таку д╕яльн╕сть залучаються величезн╕ матер╕ально-техн╕чн╕, ф╕нансов╕ та людськ╕ ресурси. Тому врегулювання п╕дпри╓мницьких в╕дносин об▓╓ктивно неможливо без по╓днання приватно-правових ╕ публ╕чно-правових норм.
Спроба ж в проект╕ ЦК врегулювати п╕дпри╓мницьк╕ в╕дносини лише на засадах приватного права, без будь-якого державного (публ╕чно-правового) впливу, ╓ небезпечною для сусп╕льства. Тут ц╕ в╕дносини штучно зр╕заються, позбавляються публ╕чного елементу ╕ розглядаються однаковими з традиц╕йними, суто цив╕льними (споживчо-побутовими) в╕дносинами. Однак головним тут ╓ те, що спроба врегулювання п╕дпри╓мницьких в╕дносин лише на баз╕ приватного права знаходиться у р╕зкому протир╕чч╕ з положеннями Конституц╕╖ Укра╖ни про державне забезпечення захисту прав ус╕х суб▓╓кт╕в права власност╕ ╕ господарювання, соц╕ально╖ спрямованост╕ економ╕ки (ст.13, ч.╤У), забезпечення нею захисту конкуренц╕╖ у п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ ╕ недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, захисту прав споживач╕в та ╕н. ( ст.42, ч.╤╤╤ ╕ ╤У).
У багатьох кра╖нах св╕ту п╕дпри╓мницьк╕ в╕дносини врегульован╕ у спец╕альному законодавств╕ (найчаст╕ше у комерц╕йних або торгових кодексах). Щоправда, ╓ окрем╕ випадки, коли норми про п╕дпри╓мництво розм╕щуються в цив╕льних кодексах. Але ж нав╕ть в Цив╕льному кодекс╕ Н╕дерланд╕в (саме цей кодекс в багатьох випадках слугував вз╕рцем для автор╕в проекту ЦК Укра╖ни, про що стверджу╓ться у Пояснювальн╕й записц╕ до цього проекту) п╕дпри╓мницьк╕ в╕дносини регулюються з допомогою спец╕ального правового режиму, у якому питому вагу займають публ╕чно-правов╕ норми.
2. Виключити з╕ ст. 3 ⌠Загальн╕ принципи цив╕льного законодавства■ проекту ЦК посилання на такий принцип, як ⌠свобода п╕дпри╓мництва■.
Вилучення зазначеного вище принципу виплива╓ ╕з попередньо╖ пропозиц╕╖ в╕дносно дол╕ п╕дпри╓мництва в проект╕ ЦК. Але для цього ╓ й чисто формальн╕ причини. Справа в т╕м, що галузев╕ принципи законодавства, як╕ м╕стяться в Загальн╕й частин╕ кодексу, повинн╕ охоплювати вс╕ в╕дносини, що регулюються цим кодексом. Тому "свобода п╕дпри╓мництва■ мимовол╕ стане ⌠кер╕вною засадою■ регулювання й, наприклад, с╕мейних в╕дносин, що включен╕ до предмету ЦК. Але ж це ╓ абсурдом.
3. Виключити ст. 7 ⌠Звичай д╕лового обороту■.
Звичай д╕лового обороту застосову╓ться саме в сфер╕ п╕дпри╓мництва. Якщо виключаються з проекту в╕дносини п╕дпри╓мництва, то ста╓ зайвою й дана стаття.
4. Виключити Главу 5 ⌠Ф╕зична особа як п╕дпри╓мець■ (ст.ст. 53-62).
Громадянин-п╕дпри╓мець ╓ суб▓╓ктом п╕дпри╓мницько-господарських в╕дносин, як╕ значною м╕рою регулюються п╕д впливом публ╕чного ╕нтересу (питання державно╖ ре╓страц╕╖, ануляц╕╖ державно╖ ре╓страц╕╖, банкрутства тощо).
5. Радикально╖ перебудови потребу╓ п╕дрозд╕л 2 ⌠Юридичн╕ особи■ розд╕лу ╤╤ ⌠Особи■: виключення статей 66-93 та глави 7 "П╕дпри╓мницьк╕ товариства■ (статт╕ 94-145).
Такий вив╕д м╕ститься також у висновку Науково-експертного в╕дд╕лу Секретар╕ату Верховно╖ Ради Укра╖ни (N 346/16 в╕д 15.05.97 р.). Аналог╕чну пропозиц╕ю внесено ╕ Сп╕лкою юрист╕в Укра╖ни, про що доводиться у статт╕ голови ц╕╓╖ Сп╕лки, народного депутата Укра╖ни В. ╢вдок╕мова
Результатом тако╖ перебудови (у конкретному вигляд╕ √ це вилучення 79 статей) ста╓ те, що в проект╕ ЦК залишаються т╕льки статт╕, як╕ визначають поняття юридично╖ особи та перел╕чують суб▓╓кт╕в, що волод╕ють правами юридично╖ особи. Т╕ ж статт╕, що торкаються питань порядку формування ╕ статусу р╕зних суб▓╓кт╕в господарювання, повинн╕ займати сво╓ грунтовне м╕сце в ГКК. Саме таке вир╕шення питання в╕дпов╕да╓ законотворчо╖ практиц╕ вс╕х тих кра╖н, як╕ мають як цив╕льн╕, так ╕ комерц╕йн╕ кодекси (Н╕меччина, Польща, Франц╕я, Япон╕я, Чех╕я, Словаччина, Естон╕я та ╕нш╕).
До цього необх╕дно додати й наступне. Автори проекту ЦК, готуючи текст п╕дрозд╕лу ⌠Юридичн╕ особи■, безв╕дпов╕дально п╕д╕йшли до виконання завдань кодиф╕кац╕╖ не т╕льки тому, що про╕гнорували необх╕дн╕сть розпод╕лення нормативного матер╕алу м╕ж проектом ЦК ╕ проектом спец╕ального законодавчого акту √ Господарського (Комерц╕йного) кодексу, а й тому, що викривили сутн╕сть правового забезпечення д╕яльност╕ юридичних ос╕б у господарському оборот╕. В даному випадку ми бачимо майже повний в╕дрив в╕д д╕ючого законодавства, а також упереджене намагання спростити т╕ явища господарського життя, як╕ мають об▓╓ктивно складний характер. Ц╕ автори поставили сво╓ю метою за будь-що вир╕шити питання юридичних ос╕б лише у площин╕ приватного права, що н╕як не може дати пл╕дних результат╕в. Показовим у цьому в╕дношенн╕ ╓ ур╕зане висв╕тлення питань державно╖ ре╓страц╕╖ юридичних ос╕б (ст. 73) та банрутства (ст. 93). Згадан╕ статт╕ по сут╕ не м╕стять в соб╕ регулювання цих питань, оск╕льки вони переважною м╕рою ╓ публ╕чно-правовими, а не приватно-правовими. Необгрунтованим ╕ шк╕дливим ╓ р╕шення автор╕в проекту позбавитися такого р╕зновиду юридичних ос╕б, як закрит╕ акц╕онерн╕ товариства. На практиц╕ це означатиме, що в раз╕ прийняття ЦК з такою ⌠новелою■ тисяч╕ д╕ючих ЗАТ (а серед них чимало потужних п╕дпри╓мств) п╕длягатимуть л╕кв╕дац╕╖.
Сл╕д зазначити, що такому ⌠х╕рург╕чному■ засобу звуження кола суб▓╓кт╕в господарювання не передували як╕-небудь теоретичн╕ або прикладн╕ науков╕ досл╕дження. Прийняте авторами проекту р╕шення суперечать нав╕ть тим принципам, як╕ вони проголошують у цьому ж проект╕ в статт╕ 3 - ⌠свобода п╕дпри╓мництва■ ╕ ⌠свобода договору■. Мабуть уже зайвим говорити про те, що й тут порушу╓ться положення статт╕ 13, ч. ╤╤╤ Конституц╕╖ Укра╖ни, зг╕дно з яким ⌠держава забезпечу╓ захист прав ус╕х суб▓╓кт╕в права власност╕ ╕ господарювання■. Однак, попри всього, це р╕шення ними прийма╓ться. В таких випадках ще юристи Давнього Риму запитували: ⌠Кому це виг╕дно?■. На це запитання можна в╕дпов╕сти без допомоги телепат╕╖: виг╕дно тим, хто хот╕в приборкати до сво╖х рук кап╕тали цих п╕дпри╓мств, приборкати самим дешевим, швидким та ще й зовн╕ легальним засобом - з допомогою законодавц╕в!
6. Виключити Главу 13 ⌠Ц╕нн╕ папери■ (ст.ст. 177-189).
Об╕г ц╕нних папер╕в найб╕льшою м╕рою стосу╓ться сфери п╕дпри╓мництва, а його регулювання базу╓ться на по╓днанн╕ приватно-правових ╕ публ╕чно-правових норм. В проект╕ ГКК питання ц╕нних папер╕в ╓ нев╕д▓╓мною частиною ф╕нансового забезпечення господарсько╖ д╕яльност╕.
7. В Глав╕ 14 ⌠Нематер╕альн╕ блага■: ╕з ст. 190 вилучити останн╕ слова ⌠ф╕рмове найменування, знак для товар╕в ╕ послуг■, а статтю 191 ⌠Службова та комерц╕йна та╓мниця■ виключити в повному вигляд╕.
Щодо вилучення сл╕в з╕ ст. 190, то ма╓ться на уваз╕, що питання промислово╖ власност╕ (в тому числ╕ на так╕ об▓╓кти, як ф╕рмове найменування та знак для товар╕в ╕ послуг) притаманн╕ господарсько╖ д╕яльност╕, а тому вони займають в╕дпов╕дне м╕сце в проект╕ ГКК. В╕дносно ст. 191: питання службово╖ та комерц╕йно╖ та╓мниц╕ в найб╕льш╕й м╕р╕ пов▓язан╕ з п╕дпри╓мницькими ╕ трудовими в╕дносинами, а тому посилання на них в проект╕ ЦК ╓ зайвим.
8. Виключити з Книги третьо╖ проекту ЦК статтю 322 ⌠Право власност╕ юридичних ос╕б■, статтю 323 ⌠Право власност╕ держави, Республ╕ки Крим ╕ адм╕н╕стративно-територ╕альних утворень■ та главу 30 ⌠Волод╕ння■.
"Новела■ у питаннях власност╕, яка була закладена у ст.ст. 322 ╕ 323 проекту ╓ вельми небезпечною для сусп╕льства: за юридичними особами, створюваними державою, державне майно закр╕плю╓ться на прав╕ власност╕. Практичним насл╕дком цього правового р╕шення може бути лише одне: не конституц╕йний (як уже зазначалось ран╕ше, Конституц╕я проголосила захист прав вс╕х суб▓╓кт╕в власност╕, у тому числ╕, розум╕ло, й держави), а як╕йсь новий ⌠революц╕йний■ перерозпод╕л власност╕, якась ⌠приватизац╕я без приватизац╕╖■. Як виявля╓ться, у даному випадку безп╕дставно в╕дкидаються так╕ закр╕плен╕ у чинному законодавств╕ конструкц╕╖ з реал╕зац╕╖ права державно╖ власност╕, як ⌠право господарського в╕дання■ та ⌠право оперативного управл╕ння■.
Висновок Науково-експертного в╕дд╕лу Верховно╖ Ради з цього приводу ╓ ц╕лком справедливим: ⌠З таким п╕дходом до права державно╖ власност╕ погодитись неможливо■. Якщо ж законодавець погодиться з ц╕╓ю ⌠новелою■, то тод╕ буде марно питати: ⌠Куди д╕лося державне майно?
Велику шкоду соц╕ально-економ╕чному ╕ моральному стану сусп╕льства здатна запод╕яти й глава 30 ⌠Волод╕ння■ проекту ЦК.
Автори проекту розглядають ╕нститут ⌠волод╕ння■ важливою новелою, введення яко╖ в укра╖нське законодавство зумовлю╓ться в╕дносинами ринково╖ економ╕ки. Але ж цей ╕нститут в╕домий давно, в╕н започаткований стародавн╕м римським правом. Не врахову╓ться тут лише одне - що життя у сусп╕льств╕ з час╕в римського права значно зм╕нилося ╕ ускладнилося.
Що ж виплива╓ з ц╕╓╖ ⌠новели■? Це вже видно з╕ зм╕сту статт╕ 396 проекту: ⌠1. Волод╕нням визна╓ться фактична наявн╕сть майна в особи, яка вважа╓ його сво╖м. 2. Волод╕ння вважа╓ться правом╕рним доти, доки ╕нше не буде встановлено судом■. Наступн╕ статт╕ конкретизують наведений зм╕ст, передбачають ретельний захист такого волод╕ння. Все це викрива╓ широк╕ можливост╕ для ⌠заволод╕нням■ майном. Правда, говориться про те, що неправом╕рн╕сть такого ⌠волод╕ння■ може встановити суд. Але ж це дуже непросто. В прес╕ наводиться багато випадк╕в того, що нев╕домо куди зникають д╕йсн╕ власники майна, а з ними й св╕дки ⌠заволод╕ння■. З╕ всього цього можна зробити лише такий висновок: дуже важко уявити соб╕ б╕льш кращого подарунку для злочинного св╕ту н╕ж той, що роблять для нього (гада╓мо, що несв╕домо, випадково) автори проекту ЦК у вигляд╕ ⌠в╕дродженого■ давньоримського ╕нституту ⌠волод╕ння■!
Сл╕д зазначити, що й в ц╕лому в╕дносини власност╕ в проект╕ ЦК регламентуються незадов╕льно, суперечливо ╕ в деяких випадках нев╕дпов╕дно до Конституц╕╖ Укра╖ни. Як би не намагались автори проекту, вони тут не змогли переконати в тому, що ╕нститут власност╕ ╓ ╕нститутом лише приватного права. У значно╖ к╕лькост╕ випадк╕в вони були вимушен╕ показувати, що зд╕йснення права власност╕ пов▓язане з державними ╕ сусп╕льними ╕нтересами. Якщо ж врахувати, що ╕нститут власност╕ ма╓ комплексний характер (а саме таким в╕н ╕ ╓, оск╕льки в ньому неминуче присутн╕й публ╕чно-правовий елемент), то тод╕ виника╓ питання про правом╕рн╕сть присутност╕ його в повному обсяз╕ в ЦК (за думкою автор╕в - в ⌠кодекс╕ приватного права■). Це п╕дштовху╓ до висновку про те, що найб╕льш сутт╓в╕ питання права власност╕ повинн╕ складати предмет конституц╕йного закону ⌠Про власн╕сть". В такому раз╕ до галузевих кодекс╕в повинн╕ залучатися норми про власн╕сть, як╕ мають саме галузеве, спец╕альне значення.
Безп╕дставно в╕дмовились автори проекту й в╕д понять ⌠колективна власн╕сть■, "власн╕сть громадських орган╕зац╕й■. Виявилось, що вони, св╕домо чи несв╕домо, ототожнюють поняття колективно╖ (або сусп╕льно╖, громадсько╖) власност╕ ╕ власност╕ сп╕льно╖. На таку обставину також було звернуто увагу у Висновку Науково-експертного в╕дд╕лу Верховно╖ Ради.
Ряд важливих положень Конституц╕╖ Укра╖ни про власн╕сть пом╕щено у проект ЦК сугубо формально, без пов▓язання ╖х ╕з завданнями цив╕льно-правового регулювання. Наприклад, в ч. 1 ст. 316 проекту штучно вмонтоване конституц╕йне положення ⌠Власн╕сть зобов▓язу╓■, оск╕льки тут н╕яких обов▓язк╕в не передбача╓ться. Наступне речення у ц╕й частин╕ ╓ випадковим, не пов▓язанн╕м з╕ згаданим положенням ст. 13 Конституц╕╖ Укра╖ни. Не ⌠пощастило■ в проект╕ ЦК й положенню про ⌠право власност╕ Укра╖нського народу■, яке також взяте з╕ ст. 13 Конституц╕╖ Укра╖ни. Не ⌠пощастило■ саме тому, що н╕ Укра╖нському народу, н╕ органам державно╖ влади, як╕ зд╕йснюють права власника в╕д ╕мен╕ цього народу, в проект╕ не знайшлося м╕сця серед суб▓╓кт╕в цив╕льного права.
9. Пропозиц╕╖ ╕ зауваження до ╕нших розд╕л╕в проекту ЦК надсилалися в Верховну Раду та публ╕кувалися неодноразово. У компактному вигляд╕ вони були викладен╕, зокрема, в статт╕ голови правл╕ння АТ ⌠Норд■, народного депутата Укра╖ни В.╤. Ландика та зводяться до наступного:
-
Сконцентрувати в ГКК положення про регулювання промислово╖ власност╕, виключивши в╕дпов╕дн╕ глави (глави 39-44) з проекту ЦК (63 статт╕);
-
Те саме стосу╓ться глав про постачання, контрактац╕ю, забезпечення енергетичними та ╕ншими ресурсами через при╓днувальну мережу (вилученню з проекту ЦК п╕длягають 20 статей);
-
Те саме з параграфами про л╕зинг, буд╕вельний (не побутовий) п╕дряд, п╕дряд на проектн╕ та досл╕дн╕ роботи, на виконання науково-досл╕дних та досл╕дно-конструкторських роб╕т (26 статей);
-
Те саме по статтях про перевезення вантаж╕в, збереження на товарних складах (20-25 статей);
-
Сконцентрувати в ГКК банк╕вське право, виключивши матер╕али глав 69-72 проекту ЦК (62 статт╕).
У як╕сному в╕дношенн╕ це дозволить зробити кодиф╕кац╕ю б╕льш корисною з практично╖ точки зору. У к╕льк╕сному √ призведе до зменшення проекту ЦК, ор╕╓нтовно, на 310 статей (нин╕ √ 1621, залишиться √ 1311).
Обсяг проекту ГКК, який склада╓ться на даний час з 558 статей, можливо, дещо зросте (в основному за рахунок включення до нього законодавчих новел останн╕х час╕в), але це зростання не буде значним (в межах дек╕лькох десятк╕в статей).
Мамутов В.К.,
академ╕к НАН Укра╖ни, голова Координац╕йного бюро АПрН Укра╖ни з проблем господарського ╕ комерц╕йного права
Знаменський Г.Л.,
член-кореспондент АПрН Укра╖ни, вчений секретар Координац╕йного бюро
|
|
